Постанова

від 17.10.2017 по справі 818/1193/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 р. Справа № 818/1193/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

суддів - Гелети С.М., Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1193/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 77"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Д Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 77" (далі - позивач, ТОВ "БМУ 77") з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України) про:

- скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59829/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.06.2017 року до податкової накладної №20 від 19.05.2016 року;

- скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59782/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.06.2017 до податкової накладної №71 від 29.12.2015 року.

- скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №60135/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №4 від 26.06.2017 року до податкової накладної №39 від 27.04.2016.

- зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.06.2017 до податкової накладної №20 від 19.05.2016 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.06.2017 року до податкової накладної №71 від 29.12.2015 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 26.06.2017 року до податкової накладної №39 від 27.04.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог Товариства, свою позицію відповідач виклав у письмовому запереченні (а.с.105-108).

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2015 року між ТОВ Будівельно-монтажне управління 77 (підрядником) та ТОВ Моноліт Будсервіс (замовником) було укладено договір підряду № М-26/02-ПР/15-У. Згідно пункту 1.1. вказаного договору замовник доручав, а підрядник зобов'язувався за рахунок власних сил, матеріалів та будівельно-машинної техніки та механізмів, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт з улаштування систем опалення згідно з додатками до договору, а замовник зобов'язувався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх (а.с.16-21).

На виконання договору підряду № М-26/02-ПР/15-У 19 травня 2016 року замовник перерахував позивачу 200000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №3450 (а.с.25). Позивач за результатами вказаної господарської операції склав податкову накладну № 20 від 19.05.2016 року (а.с.28) та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.29).

27 квітня 2016 року згідно договору підряду № М-26/02-ГІР/15-У замовник перерахував позивачу 500 000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №3006 (а.с.24). Позивач за результатами вказаної господарської операції склав податкову накладну № 39 від 27.04.2016 року (а.с.30) та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31).

В подальшому Товариство виконало замовлені роботи, вартість яких виявилася нижче запланованої (а.с.22, 87-100).

Листом від 23 червня 2017 року ТОВ Моноліт Будсервіс звернулося до позивача з проханням повернути невикористані кошти на банківських рахунок даного підприємства (а.с.32).

23 червня 2017 року ТОВ Будівельно-монтажне управління 77 сплатило ТОВ Моноліт Будсервіс грошові кошти в сумі 100 000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 7685 (а.с.34).

26 червня 2017 року ТОВ Будівельно-монтажне управління 77 сплатило ТОВ Моноліт Будсервіс грошові кошти в сумі 157 182,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 7688 (а.с.35).

Крім того, на підставі наданого Товариством рахунку № ТОВ-002520 від 25 грудня 2015 року ТОВ Моноліт Будсервіс сплатило 29.12.2015 року за сантехнічні матеріали, а саме перехідники, монтажні гільзи Rautitan грошові кошти у сумі 62 765,98 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 735 (а.с.23).

За результатами вказаної господарської операції позивачем складено податкову накладну № 59 від 25.02.2016 року (а.с.26) та зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.27).

В подальшому, у зв'язку зі зміною виробничих потреб, товарно-матеріальні цінності покупцю не були передані. Листом від 23 червня 2017 року ТОВ Моноліт Будсервіс звернулося до позивача з проханням повернути невикористані кошти на банківських рахунок даного підприємства (а.с.33).

26 червня 2017 року ТОВ Будівельно-монтажне управління 77 сплатило ТОВ Моноліт Будсервіс грошові кошти в сумі 62765,98 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 7694 (а.с.36).

У відповідності до вимог статей 200, 201 Податкового кодексу України ТОВ "БМУ 77" за результатами вказаних господарських операцій склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 23.06.2017 року до податкової накладної № 20 від 19.05.2016 року (а.с.37), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 26.06.2017 року до податкової накладної № 71 від 29.12.2015 року (а.с.38) та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 26.06.2017 року до податкової накладної № 39 від 25.02.2016 року (а.с.39) й надіслало їх засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Втім, реєстрація зазначених розрахунків коригування не була здійснена, про що свідчать:

- рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59829/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.06.2017 року до податкової накладної №20 від 19.05.2016 року (а.с.13);

- рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59782/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.06.2017 до податкової накладної №71 від 29.12.2015 року (а.с.14);

- рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №60135/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №4 від 26.06.2017 року до податкової накладної №39 від 27.04.2016 (а.с.15) .

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень від 10.08.2017 №59829/35770053, №59782/35770053, №60135/35770053 на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає, що зазначені рішення підлягають скасуванню а позовні вимоги - задоволенню з наступних підстав.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанцій №1 від 17.10.2017 (а.с.101) по розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 23.06.2017 №1 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Зі змісту Квитанцій №1 від 17.10.2017 (а.с.102) по розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 26.06.2017 №2 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Зі змісту Квитанцій №1 від 17.10.2017 (а.с.103) по розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 26.06.2017 №4 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у вищезазначених Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність розрахунків коригування до податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначеного в квитанціях №1 ("виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД"), слід зазначити, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

В судовому засіданні представник відповідача також не зміг чітко пояснити який саме критерій оцінки ступня ризиків було застосовано в даному випадку, оскільки ввезення на митну територію України товару позивачем не відбувалося, відповідно митні декларації не досліджувались, докази перевірки залишки товару відсутні. Відповідно, представник податкового органу не змін пояснити обставини на підставі яких відповідач дійшов висновку про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД і не довів правомірність зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної.

Слід зазначити, що пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 17.10.2017 (а.с.101-103) чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у Квитанціях №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанцій №1 по рохрахункам коригування податкових накладних №1 від 23.06.2017, №2 від 26.06.2017, №4 від 26.06.2017 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття Рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем було направлено відповідачу копії документів та пояснення до вищезгаданих господарських операціях та податкової накладної.

Суд зазначає, що Рішення комісії №59829/35770053 від 10.08.2017 року, №59782/35770053 від 10.08.2017 року, №60135/35770053 від 10.08.2017 (а.с.13-15) про відмову у реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних №1 від 23.06.2017, №2 від 26.06.2017, №4 від 26.06.2017 також не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В той же час, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що оскаржувані рішення прийняті у зв'язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість, не зміг поясними суду чому надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Проте, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що господарська операція, за результатами якої складені податкові накладні №71 від 29.12.2015 (а.с.26), №20 від 19.05.2016 (а.с.28) №39 від 27.04.2016 (а.с.30), має реальний характер.

Позивач при декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарській операції продажу обладнання, надав фіскальному органу податкову накладну №71 засобами електронного зв'язку 29.12.2015 (а.с.26), реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.27). У податковій накладній, у розділі І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 52304,98 грн. з податковим агентом ТОВ "Моноліт Будсервіс", з них податку на додану вартість на суму 10461,00 грн.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарській операції продажу обладнання, надав фіскальному органу податкову накладну №20 засобами електронного зв'язку 19.05.2016 (а.с.28-29). У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 200000,00 грн. з податковим агентом ТОВ "Моноліт Будсервіс", з них податку на додану вартість на суму 33333,33 грн.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарській операції продажу обладнання, надав фіскальному органу податкову накладну №39 засобами електронного зв'язку 27.04.2016 (а.с.30-31). У податковій накладній, у розділі І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 500000,00 грн. з податковим агентом ТОВ "Моноліт Будсервіс", з них податку на додану вартість на суму 83333,33 грн.

Крім згаданого платник податку надав фіскальному органу документи щодо походження товару, а саме: Договір підряду від 03.12.2015 №М-26/02-ПР/15-У, укладений з ТОВ "Моноліт Будсервіс" (а.с.16-21), витяг з ЄДР (49-53), платіжні доручення №3450 від 19.05.2016 (а.с.25) та №7685 від 23.06.2017 (а.с.34), №735 від 29.12.2015(а.с.23), №3006 від 24.04.2016 (а.с.24), рахунок-фактуру (а.с.22), лист на повернення коштів (а.с.32-33), повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленим ПН/РК №1,2,4 від 22.07.2017 (а.с.46-48).

Слід зазначити, що момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент - ТОВ Моноліт Будсервіс були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а отже є правова підстава для виникнення права на податковий кредит у зв"язку з отриманняМ товарів та послуг за видатковою накладною та надання послуг за актом прийняття послуг (а.с.87-100).

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ Моноліт Будсервіс , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування податкових накладних №1 від 23.06.2017, №2 від 26.06.2017, №4 від 26.06.2017.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України від 10.08.2017 №59829/35770053, №59782/35770053, №60135/35770053 є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування податкових накладних від 23 червня 2017 року №1, від 26.06.2017 №№2,4, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 6400 грн. відповідно до платіжних доручень №7767 від 17.08.2017 (а.с.5), №7768 (а.с.6) та №7769 (а.с.7), оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 77" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59829/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.06.2017 року до податкової накладної №20 від 19.05.2016 року.

Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №59782/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.06.2017 до податкової накладної №71 від 29.12.2015 року.

Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №60135/35770053 від 10.08.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №4 від 26.06.2017 року до податкової накладної №39 від 27.04.2016.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.06.2017 до податкової накладної №20 від 19.05.2016 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.06.2017 року до податкової накладної №71 від 29.12.2015 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 26.06.2017 року до податкової накладної №39 від 27.04.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 77" (вул. Степанівська, 29 А, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304, код ЄДРПОУ 35770053) витрати на оплату судового збору в сумі 6400 (шість тисяч чотириста) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 23.10.2017 року.

Головуючий суддя О.М. Кунець

Судді С.М.Гелета

ОСОБА_3