Постанова

від 17.10.2017 по справі 922/3164/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 922/3164/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивача (прокуратури)Клюге Л.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України відповідачівЗаярний О.С. - довіреність від 10.01.2017 третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на постановувід 07.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/3164/16 господарського суду Харківської області за позовомЗаступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області до 1. Харківської міської ради; 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Стройіндустрія - 1" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. провизнання недійсним рішення В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та ОК "ЖБК "Стройіндустрія - 1" про визнання незаконним та скасування пункту 5 додатку 1 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 185/16 від 20.04.2016, із скасуванням рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" на земельну ділянку, а також зобов'язання ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" повернути земельну ділянку у власність територіальної громади м. Харкова, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірне рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність прийняте в порушення, зокрема, вимог статті 41 Земельного кодексу України, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, оскільки даний кооператив фактично є обслуговуючим, а не житлово-будівельним у розумінні чинного законодавства, його фактична мета та порядок створення, організація та діяльність не відповідають вимогам до житлово-будівельного кооперативу.

У відзивах на позовну заяву Харківська міська рада та ОК "ЖБК "Стройіндустрія - 1" просили відмовити у її задоволенні вказуючи на прийняття спірного рішення міською радою в межах повноважень, на підставі норм чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2017 (судді: Кухар Н.М., Доленчук Д.О., Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано незаконним та скасовано пункт 5 додатку 1 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 185/16 від 20.04.2016, із скасуванням рішення про державну реєстрацію права власності ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" на земельну ділянку, зобов'язано ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" повернути земельну ділянку у власність територіальної громади м. Харкова, мотивуючи рішення доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

За апеляційними скаргами відповідачів Харківський апеляційний господарський суд (судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2017 в апеляційному порядку, постановою від 07.06.2017 залишив його без змін.

Харківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на порушення статті 41 Земельного кодексу України, якою, в свою чергу, не передбачено обов'язку органу місцевого самоврядування здійснювати перевірку законності створення та державної реєстрації житлово - будівельного кооперативу для прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки. При цьому, вказує на те, що судами були взяті до уваги обставини, які відбулися після прийняття міською радою спірного рішення, а саме обставини щодо потреби учасників кооперативу в поліпшенні житлових умов, оскільки вказані обставини не впливають та не могли впливати на прийняття Харківською міською радою рішення.

Заявник касаційної скарги вважає, що норми Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу суперечать нормам Закону України "Про кооперацію", отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону.

На думку скаржника, в порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прокурором, зокрема, не доведено чи є втручання законним, чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес та чи є захід втручання в право на мирне володіння майном пропорційним визначеним цілям, а також не доведено порушення інтересів держави, в той час як земельну ділянку прокурор просить повернути територіальній громаді.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 185/16 від 20.04.2016 (пункт 5 Додатку № 1 до рішення) ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" було надано у власність земельну ділянку із земель територіальної громади м.Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 1,2421 га (кадастровий номер 631013500:07:001:0006) для будівництва та обслуговування житлових будинків по вул. Олімпійська, 6 в м. Харкові.

На підставі вищевказаного рішення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 29.04.2016 № 29486101, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 14389074.

Прокуратурою в ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території Немишлянського (Фрунзенського) району м. Харкова, встановлено, що рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 185/16 від 20.04.2016 прийнято всупереч вимогам, зокрема, статті 41 Земельного кодексу України, що стало підставою для звернення до суду.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами встановлено, що за наслідками прийняття оспорюваного рішення, земельна ділянка вибула з власності територіальної громади міста Харкова та була безоплатно передана у приватну власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Стройіндустрія-1".

Відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

За приписами частини 1 статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу та прийнятого на його виконання Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу , що затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985р. зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, за приписами яких громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством) і потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень. До членів житлово - будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.

Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що безоплатне надання у власність ЖБК земельних ділянок зумовлено необхідністю забезпечити громадян, які потребують поліпшення житлових умов, жилими приміщеннями у будинках створеного ними ЖБК. При вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, зокрема потреба засновників та членів кооперативу у поліпшенні житлових умов та їх перебування на квартирному обліку, порядок організації кооперативу.

Тобто, ЖБК є спеціальним суб'єктом права відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України.

Вказаний висновок закріплений, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 19.04.2017 № 922/4401/15 та № 21-195а14 від 17.06.2014, який в силу приписів статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" був створений усупереч вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу та статей 133, 135, 137 Житлового кодексу, оскільки створення ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" (протокол загальних зборів засновників від 26.04.2016) та список членів кооперативу від 26.04.2016 не затверджені виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому, що статут кооперативу зареєстрований саме у цій місцевій раді.

ОК "ЖБК "Стройїндсутрія-1" створено рішенням загальних зборів 15.03.2016, засновниками Кооперативу стали: ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є мешканцями м. Харкова.

26.04.2016 відбулись загальні збори ОК "ЖБК "Стройіндустія-1" (протокол загальних зборів від 26.04.2016), на яких було змінено склад засновників та затверджено новий Статут, за яким засновниками кооперативу стали ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18

Проте, як встановлено судами під час розгляду справи вказані члени кооперативу, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не потребують поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради та станом на тепер вони на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували та й не можуть перебувати. При цьому, всі члени (засновники) ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1", за винятком ОСОБА_13, є фізичними особами - підприємцями, які здійснюють різні види підприємницької діяльності.

Як вбачається з пункту 5.1. Статуту ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1", членами Кооперативу можуть бути фізичні особи та юридичні особи у якості своїх представників, які визнають Статут Кооперативу та дотримуються вимог Кооперативу щодо вступу, зробили вступні та пайові внески, користуються послугами та беруть участь у поточній діяльності Кооперативу, що суперечить вимогам чинного законодавства, як й суперечить законодавству закріплення у статуті кооперативу можливість фізичних осіб бути членами кількох кооперативів.

Згідно з пунктом 3.1. Статуту ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1", формально метою створення Кооперативу є забезпечення житлом (будівництво житла) членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, а або із залученням банківських кредитів, чи/або позики, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, організаційно-правовою формою ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" є "обслуговуючий кооператив", а видом діяльності кооперативу - "комплексне обслуговування об'єктів (код КВЕД 81.10)".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОК ЖБК "Стройіндустрія-1" фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом, його фактична мета та порядок створення, організація та діяльність не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, а члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов.

При цьому, Харківською міською радою під час безоплатного надання земельної ділянки ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" та прийняття оскаржуваного рішення, в порушення статті 41 Земельного кодексу України, не враховано, що безоплатна передача земельної ділянки у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва можлива лише за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати, що метою створення такого кооперативу є саме забезпечення житлом членів кооперативу; порядок та підстави надання земельної ділянки за статтею 41 Земельного кодексу України не передбачають можливості для надання земельної ділянки у власність з іншою метою, зокрема, для здійснення житлового будівництва поза межами забезпечення житлом членів кооперативу.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 вказаного Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV "Про міжнародні договори України" застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому, розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що за наслідками прийняття оспорюваного рішення Харківською міською радою, земельна ділянка всупереч нормам діючого законодавства вибула з власності територіальної громади міста Харкова та була безоплатно передана у приватну власність ОК "ЖБК" "Стройіндустрія-1".

Тобто, прийняття рішення про передачу у приватну власність окремому суб'єкту господарювання об'єкта комунальної власності фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом комунальної власності.

Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям об'єкта із комунальної власності, становлять суспільний публічний інтерес, а незаконність рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, на підставі якого такий об'єкт вибув із комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вказана правова позиція закріплена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 р. № 916/2129/15.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене та приписи законодавства, з огляду на встановлення судами обставин, зокрема, стосовно того, що ОК "ЖБК "Стройіндустрія-1" створений у формі, правовий статус якої не передбачає право на отримання земельної ділянки безоплатно у приватну власність на підставі статті 41 Земельного кодексу України, а відтак і обставини щодо невідповідності пункту 5 додатку № 1 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 185/16 від 20.04.2016 нормам чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів щодо задоволення позовних прокурора, а судові рішення у даній справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами, а також такими, що зводяться до непогодження із судовим рішенням.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. у справі № 922/3164/16 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач