Постанова

від 25.10.2017 по справі 910/23365/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Справа № 910/23365/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., розглянувши касаційну скаргу приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", м. Київ на постановувід 08.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/23365/16 господарського суду м. Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд", м. Херсон до приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", м. Київ про стягнення 20 808 грн. 79 коп.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2017 (суддя Головіна К.І.) у справі № 910/23365/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (далі-Позивач, ТОВ "Транслойд") до приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (далі-Відповідач, ПНВК "Інтербізнес") про стягнення 20 808 грн. 79 коп. задоволено частково, а саме: присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційну складову боргу у сумі 14 618 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 4 264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 19 коп., судовий збір у сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 43 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2017 - без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 105, 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що за рішенням суду в іншій справі за порушення зобов'язань з СТОВ "Донецька птахофабрика" (правнонаступником якого є Відповідач) на користь ТОВ "Транслойд" була стягнена сума заборгованості, інфляційні витрати та 3 % річних, однак такі зобов'язання за рішенням суду виконані не були, у зв'язку із чим Позивач нарахував спірні суми інфляційних витрат та 3 % річних. При цьому суд встановив, що зобов'язання по сумі заборгованості, яка стягнена на користь Позивача з СТОВ "Донецька птахофабрика" в іншій справі, була передана правонаступнику останнього - ПНВК "Інтербізнес", за передавальним актом. Поряд з цим, суд відхилив вимоги Позивача щодо стягнення суми витрат на паливо, пов'язаних з приїздом представника Позивача під час розгляду іншої справи.

Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що в результаті припинення діяльності СТОВ "Донецька птахофабрика" шляхом приєднання до ПНВК "Інтербізнес" відповідно до вимог ст. 107 ЦК України був складений розподільчий баланс, за яким правонаступнику - Відповідачу, передавалось і майно, і зобов'язання СТОВ "Донецька птахофабрика".

Заперечуючи наведені висновки судів, скаржник вказує на те, що після прийняття основним боржником - СТОВ "Донецька птахофабрика", рішення про припинення та публікації відповідного оголошення Позивачем не були заявлені вимоги на спірну суму у встановлені в оголошенні терміни для заявлення кредиторських вимог, та за передавальним актом такі вимоги не передані, а тому саме Відповідач не може бути зобов'язаною особою за спірними вимогами.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із такими запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених судам обставин справи, а відповідні висновки зроблені всупереч норм діючого законодавства.

Так, надаючи оцінку правовій природі спірних вимог, суди на підставі доказів у справі встановили, що ці вимоги складають інфляційні втрати та 3 % річних, які нараховані на підставі норм ст. 625 ЦК України.

Норми ж частин 1 та 2 цієї статті передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідальність, передбачена нормою ст. 625 ЦК України, має позадоговірний характер, настає в силу вказаної норми закону і через те пов'язана не з особою боржника, а з невиконаним зобов'язанням, тобто нарахування здійснюється на суми невиконаного зобов'язання незалежно від зміни боржників у зобов'язанні.

Виходячи ж з норм ст. 35 ГПК України, касаційний суд враховує, що відповідно до матеріалів справи суди попередніх інстанцій встановили, а скаржник не заперечує, що за порушення договірного зобов'язання за рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2015 у справі № 905/1021/15 з СТОВ "Донецька птахофабрика" на користь ТОВ "Транслойд" була стягнена сума заборгованості - 100 350 грн. 00 коп., пеня - 10 917 грн. 94 коп., інфляційні втрати - 59922 грн. 88 коп. та 3 % річних - 3 348 грн. 00 коп., про що виданий наказ. Однак, вказане рішення та відповідні зобов'язання СТОВ "Донецька птахофабрика" не були виконані належним чином.

Суди також встановили, що за рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Донецька птахофабрика" від 15.01.2015 було прийнято рішення про припинення останнього - через реорганізацію шляхом приєднання, а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником вказаної особи став Відповідач, якому за передавальним актом від 24.05.2015 (підписаним уповноваженими особами СТОВ "Донецька птахофабрика" та ПНВК "Інтербізнес" та засвідченими печатками останніх) було передано майно, майнові та немайнові права та обов'язки, у тому числі і зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ "Транслойд" у сумі 100 350 грн. 00 коп. (а.с. 29-31, 51-57, 94, 124-128).

Відповідно ж до вимог ч. 5 ст. 107 ЦК України юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника .

Крім цього, касаційний суд звертає увагу на те, що у зв'язку із зазначеною реорганізацією та правонаступництвом ПНВК "Інтербізнес" після СТОВ "Донецька птахофабрика" під час здійснення виконавчого провадження у справі № 905/1021/15 ухвалою від 26.10.2016 було здійснено заміну відповідача - СТОВ "Донецька птахофабрика" його правонаступником - ПНВК "Інтербізнес" (а.с. 20-22).

Враховуючи викладене, касаційний суд погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про наявність та підтвердженність відповідальності Відповідача перед Позивачем згідно вимог ст.ст. 107, 625 ЦК України за невиконання СТОВ "Донецька птахофабрика" зобов'язань перед ТОВ "Транслойд" згідно рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2015 у справі № 905/1021/15, у вигляді зобов'язання сплатити спірну суму нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних.

При цьому касаційний суд погоджується із обґрунтованим рішенням судів попередніх інстанцій про відхилення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача витрат на паливо, понесених під час розгляду іншої справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення касаційних вимог ПНВК "Інтербізнес", а оскаржуваних постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду - без змін.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 107, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2017 у справі № 910/23365/16 залишити без змін

Головуючий В.М. Коваленко

Судді В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко

Постанова виготовлена та підписана 26.10.2017