Рішення

від 23.10.2017 по справі 910/12945/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017Справа № 910/12945/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Селін Трейд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська взуттєва фабрика" простягнення 3 998 грн 59 коп. Представники: від позивача: Субін Т.О. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Трейд" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська взуттєва фабрика" про стягнення 3 998 грн 59 коп. заборгованості за договором про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016, в тому числі: 3 663 грн 46 коп. основного боргу, 37 грн 56 коп. пені, 22 грн 17 коп. інфляційних втрат, та 36 грн 38 коп. 3 % річних та 239 грн 02 коп. штрафу за прострочення сплати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг за період з березня по квітень 2017 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 3 663 грн 46 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 37 грн 56 коп. пені, 22 грн 17 коп. інфляційних втрат, та 36 грн 38 коп. 3 % річних та 239 грн 02 коп. штрафу за прострочення сплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 порушено провадження у справі № 910/12945/17 та справу призначено до розгляду на 25.09.2017.

04.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

22.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 розгляд справи відкладено на 23.10.2017, у зв'язку із необхідністю належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

20.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 23.10.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справу, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селін Трейд" (сторона-2 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська взуттєва фабрика" (сторона-1 за договором) укладено про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язується щомісячно відшкодовувати стороні-2 вартість спожитих комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо) та вартість експлуатаційних витрат (усі витрати на утримання плої загального користування, коридорів, витрати пов'язані з користуванням земельною ділянкою охороною, вивозом сміття, а також компенсація витратних матеріалів) пропорційно займаній площі за користування господарською спорудою площею 62 кв. м. (літера III) та нежитлового приміщення № 3 групи приміщень № 4 площею 18,3 кв.м, що розташовані на першому поверсі будинку (літера А) за адресою: м. Київ, вул. І. Еренбурга, ЗА, а з 01.04.2017 - за користування частини приміщення № 5 групи приміщень № 10 площею 25,0 кв. м, що розташовано на другому поверсі будинку (літера А) за адресою: м. Київ, вул. І. Еренбурга, За.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору розрахунок вартості комунальних послуг проводиться наступним чином: за послуги водопостачання, водовідведення - на підставі даних приладів обліку, або пропорційно займаній площі, або пропорційно чисельності робітників від загальної чисельності працюючих у приміщенні, за умови відсутності приладів, з розрахунку 0,75 м3 в місяць на кожного працюючого (ДБН України від 2012 року), згідно діючих тарифів від постачальників послуг урахуванням витрат, пов'язаних з експлуатацією системи водопостачання та водовідведення; за послуги електропостачання - на підставі даних приладів обліку або згідно номінальне потужності електроприладів, згідно діючих тарифів від постачальників послуг з урахування витрат, пов'язаних із освітленням зон загального користування, витрат, пов'язаних з експлуатаціє) електроустановок, а також втрат електричної енергії, пов'язаних з її передачею в мережі; за послуги теплопостачання (у разі їх надання) - на підставі показників приладів обліку або пропорційно займаній площі, згідно діючих тарифів від постачальників послуг з урахування витрат, пов'язаних з опалення зон загального користування, а також з урахуванням витрат пов'язаних з експлуатацією опалювальних установок і газопроводів; за інші послуги - за тарифами постачальників послуг, пропорційно займаній площі та/або кількості спожитих послуг.

У відповідності до пункту 2.1.2 договору в редакції додаткової угоди № 02 від 16.01.2017, розрахунок відшкодування вартості експлуатаційних послуг та витрат за місяць користування господарською спорудою площею 62 кв. м. (літера III) здійснюється згідно витрат сторони-2, пропорційно займаній площі стороною-1.Відшкодування вартості експлуатаційних послуг та витрат за місяць користування одним квадратним метром нежитлового приміщення № 3 групи приміщень № 4 площею 18,3 кв.м. становить 11 грн 04 коп. без ПДВ. Загальний розмір відшкодування вартості експлуатаційних послуг та витрат за місяць користування нежитловим приміщенням № 3 групи приміщень № 4 площею 18,3 кв.м. становить 202 грн 04 коп. без ПДВ. Сторона-1 відшкодовує вартість експлуатаційних послуг та витрат на підставі рахунку наданого стороною-2.

У відповідності до пункту 2.1.2 договору в редакції додаткової угоди № 03 від 24.03.2017, відшкодування вартості експлуатаційних послуг та витрат за місяць користування одним квадратним метром частини приміщення № 5 групи приміщень № 10 становить 11 грн 04 коп. без ПДВ. Загальний розмір відшкодування вартості експлуатаційних послуг та витрат за місяць становить 276 грн 00 коп. без ПДВ. Сторона-1 відшкодовує вартість експлуатаційних послуг та витрат на підставі рахунку наданого стороною-2.

Положеннями пунктів 2.3. та 2.4 договору сторони погодили, що сторона-1 здійснює повне відшкодування вартості комунальних послуг та сплату експлуатаційних послуг за формою попередньої оплати, до 10-го числа кожного поточного місяця за поточний.

Сторона-1 проводить попередню оплату за комунальні послуги відповідно до потужностей обладнання та/або планового споживання комунальних послуг на підставі рахунку, сформоване стороною-2. Перерахунок вартості спожитих стороною-1 комунальних послуг здійснюється стороною-2 щомісячно, а саме з 1 до 10 числа наступного місяця, у порядку передбаченому договором. Надлишок коштів, що надійшли від сторони-1 зараховуються в рахунок майбутнього відшкодування вартості комунальних послуг. У разі нестачі коштів дана сума включається в рахунок оплати відшкодування вартості комунальних послуг поточного місяця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги виконавця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016 позивачем були направлені на адресу відповідача рахунки на оплату № 62 від 01.03.2017, № 116 від 01.04.2017, № 133 від 25.03.2017 та № 166 від 25.04.2017 на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів наданих послуг на відшкодування експлуатаційних послуг № 63 від 31.03.2017 на суму 202 грн 04 коп., № 117 від 30.04.2017 на суму 276 грн 00 коп., та актів наданих послуг на відшкодування спожитих комунальних послуг № 134 від 31.03.2017 на суму 2 909 грн 28 коп. та № 167 від 30.04.2017 на суму 276 грн 14 коп.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості комунальних і експлуатаційних послуг згідно з договором про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016, у зв'язку з чим в останнього станом на 30.04.2017 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 663 грн 46 коп., що також визнається відповідачем, про що свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2017 року по квітень 2017 року за договором про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016 та факту наявності заборгованості з оплати вартості комунальних і експлуатаційних послуг за період з березня по квітень 2017 року у розмірі 3 663 грн 46 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 3 663 грн 46 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості комунальних і експлуатаційних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 37 грн 56 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 11.03.2017 по 17.07.2017, 22 грн 17 коп. інфляційних втрат та 36 грн 38 коп. 25 % річних, нарахованих за період з 11.03.2017 по 17.07.2017, а також 239 грн 02 коп. штрафу за прострочення оплати експлуатаційних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з пунктом 5.3. договору у випадку прострочення виконання обов'язків по сплаті платежів, передбачених цим договором, у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, сторона-1 зобов'язаний сплатити стороні-2 25% річних від простроченої суми.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.2. договору у випадку несвоєчасної сплати платежів відповідно до умов цього договору сторона-1 сплачує на користь сторона-2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

У випадку прострочення виконання обов'язків по оплаті платежів, встановлених договором, більш ніж на 15 календарних днів, сторона-1 сплачує стороні-2 штраф у розмірі 50% від розміру загальної суми заборгованості (пункт 5.4 договору).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пунктів 5.2 та 5.4 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та витрат № 45 від 30.09.2016, вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 грн 56 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 11.03.2017 по 17.07.2017, 22 грн 17 коп. інфляційних втрат та 36 грн 38 коп. 25 % річних, нарахованих за період з 11.03.2017 по 17.07.2017, а також 239 грн 02 коп. штрафу за прострочення оплати експлуатаційних послуг, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська взуттєва фабрика" (01030, місто Київ, вулиця Рейтарська, будинок 17, ідентифікаційний код 39937709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Трейд" (03061, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6, офіс 1, ідентифікаційний код 39089353) заборгованість у розмірі 3 663 (три тисяча шістсот шістдесят три) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 (двадцять дві) грн 17 коп., 3 % річних у розмірі 36 (тридцять шість) грн 38 коп., пеню в розмірі 37 (тридцять сім) грн 56 коп., штраф за прострочення сплати експлуатаційних послуг у розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 70 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.10.2017

Суддя Н.Б. Плотницька