Рішення

від 13.10.2017 по справі 910/11672/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2017Справа №910/11672/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн"

про стягнення 679627 грн. 17 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Перетятько В.Є. - представник за довіреністю б/н від 20.01.2017;

від третьої особи: Сафарчева А.В. - представник за довіреністю № 07/08 від 12.10.2016.

Вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 679627 грн. 17 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 03.11.2014 між позивачем як первісним кредитором, відповідачем як боржником та ТОВ Стор Фуд Дистриб'юшн як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги №2, предметом якого є право вимоги первісного кредитора до боржника за договорами поставки №4600036584 у розмірі 128881,21 грн. та №4600036580 у розмірі 182506,52 грн. Однак ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/292/15 від 10.01.2017 визнано недійним договір відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, у зв'язку з чим позивач, який вказує про відсутність у нього примірників договорів поставки №4600036584 та №4600036580, вважає, що укладанням договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 відповідач як боржник фактично підтвердив існування у нього заборгованості за вказаними договорами у загальному розмірі 311387,73 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 311387,73 грн. заборгованості, 31940,70 грн. 3% річних та 336298,74 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11672/17; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн"; розгляд справи призначено на 04.08.2017.

03.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

03.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно з якими третя особа зазначає, що не отримувала документів, які підтверджують наявність заборгованості відповідача за договорами поставки, про наявність інших господарських відносин між сторонами третій особі не відомо.

04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, клопотання про витребування доказів, клопотання про фіксування судового процесу.

04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 04.08.2017 представником відповідача подано пояснення, згідно з якими відповідач зазначає, що не може надати на вимогу суду докази здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" поставки товарів відповідачу за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, тощо та докази здійснення відповідачем оплат товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії платіжних доручень, банківські виписки, тощо) з тих підстав, що вони відсутні у відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що в силу п. 6.4. статуту позивача директор товариства вчиняє правочини на суму, що не перевищує 100000,00 грн., відтак оскільки заборгованість, яку позивач просить стягнути за кожним з договорів поставки, перевищує 100000,00 грн., наявні підстави для визнання таких договорів недійсними.

У судовому засіданні 04.08.2017 представником відповідача подано заперечення на позов, згідно з якими відповідач вказує на наявність заборгованості відповідача перед позивачем без первинних документів та позивачем визначено строк виконання таких зобов'язань; доводи позивача про те, що відповідачем у зв'язку з укладанням договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 визнано заборгованість на загальну суму 311387,73 грн. є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутня довіреність, видана відповідачем на ім'я ОСОБА_4 для укладання такого договору відступлення права вимоги, тоді-як в силу ст. 516 Цивільного кодексу України відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 розгляд справи відкладено на 22.08.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2017 подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЦ "Система" з тих підстав, що вказана особа є кредитором позивача у справі про банкрутство останнього та головою комітету кредиторів, відтак рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки такої особи.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Так, позивачем не доведено, яким чином рішення суду у даній справі вплине на права та обов'язки Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЦ "Система" в розумінні статті 27 Господарського процесуального кодексу України, відтак в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2017 розгляд справи відкладено на 26.09.2017; продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

13.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, згідно з якими позивач зазначає, що долучена до позову картка розрахунку 37.7.1. за період з 01.11.2014 по 31.12.2015 підтверджує факт розрахунку між відповідачем та третьою особою за договором відступлення права вимоги №2.

15.09.2017до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління ДФС у Черкаській області надійшла відповідь на запит суду, згідно з якою Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області надати відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", а також відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", не має можливості, оскільки ТОВ Родоніт Стоун визнано банкрутом і з липня 2014 року останній не звітується до Уманської ОДПІ.

18.09.2017до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якого зазначено про відсутність підстав для проведення документальних позапланових перевірок ТОВ Фудмережа , за наслідками якої може бути надана інформація щодо відображення у податковій звітності ТОВ Фудмережа господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 та за договорами поставки №4600036584 та №4600036580; для ідентифікації ТОВ Родоніт Стоун необхідними є відомості щодо податкового номера вказаної особи та періоду взаємовідносин за договорами поставки №4600036584 та №4600036580.

25.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно з якими відповідач зазначає, що здійснення господарської операції та її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, тобто для бухгалтерського обліку мають значення виключно ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У судовому засіданні 26.09.2017 представник третьої особи подав суду пояснення, згідно з якими третя особа вказує, що 03.11.2014 на рахунок останньої коштів від відповідача не надходило; єдиним аргументом позивача у справі є у справі є недійсний договір переуступки боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 розгляд справи відкладено до 13.10.2017.

10.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові документи.

10.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якого зазначено про відсутність підстав для проведення документальних позапланових перевірок ТОВ Фудмережа , за наслідками якої може бути надана інформація щодо відображення у податковій звітності ТОВ Фудмережа господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 та за договорами поставки №4600036584 та №4600036580; для ідентифікації ТОВ Родоніт Стоун необхідними є відомості щодо податкового номера вказаної особи та періоду взаємовідносин за договорами поставки №4600036584 та №4600036580.

12.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області надійшла відповідь на запит суду, згідно з якою зазначено, що відомості про податкову звітність ТОВ Стор Фуд Дистриб'юшн за договором відступлення права вимоги може бути отримана лише за наслідками проведення документальної податкової перевірки (планової/позапланової); проведення документальних перевірок платників податків, що перебувають на податковому обліку Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області здійснюється Головним управлінням ДФС у Київській області, якому направлено копію ухвали суду.

У судове засідання 13.10.2017 з'явились представники відповідача та третьої особи, заперечили проти позову.

Представник позивача у судове засідання 13.10.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим поверненням №010303929628 з причиною повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 була також направлена на адресу ліквідатора ТОВ Родоніт Стоун Галічевої В.О. та отримана останньою 05.10.2017, що підтверджується повідомленням про вручення №0103039296644.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні 13.10.2017 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 13.10.2017 за відсутності представника позивача, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2017 подав суду додаткові документи та клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем матеріалів, необхідних для вирішення спору, та у зв'язку з нез'явленням у судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що ризик наслідків неподання позивачем документів, які судом вимагаються, та нез'явлення представника позивача у судове засідання несе сам позивач, оскільки суд здійснює розгляд спору виключно за тими документами, які наявні у справі, а кожна зі сторін повинна довести належними та допустимими доказами ту обставину, на яку вона посилається як на підставу своїх доводів чи заперечень. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином невиконання, за його твердженням, позивачем вимог ухвал суду перешкоджає вирішенню спору у даній справі, а тому, зважаючи, що залишення позову без розгляду є правом виключно суду, яке він реалізовує на власний розсуд за наявності відповідних обставин, підстав для залишення позову без розгляду в порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, немає.

У судовому засіданні 13.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (первісний кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор, третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (боржник, відповідач) укладено договір відступлення права вимоги №2, відповідно до якого первісний кредитор уступає право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", що належить йому за договорами поставки №4600036584 та №4600036580 від 22.07.2013, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором. Заборгованість ТОВ "Фудмережа" перед первісним кредитором складає: по договору поставки №4600036584 - 128881,21 грн., по договору поставки №4600036580 - 182506,52 грн.

Вказані обставини встановлені в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі №925/292/15, яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017, а отже в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доказування у межах даної справи. Разом з тим, копія договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 долучена до позову.

Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.02.2015 у справі № 925/292/15 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (далі - ТОВ "Родоніт Стоун", Боржник) в порядку загальних норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Родоніт Стоун", визначено вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп", в розмірі 601658 грн. 75 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Галічеву Валентину Олександрівну.

Судом встановлено, що розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Галічева В.О., подала до Господарського суду Черкаської області заяву від 25.09.2015 в тому числі з вимогами про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", та новим кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", і боржником, товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі №925/292/15, яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та постановою вищого господарського суду України від 20.09.2017, Заяву розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Галічевої В.О. від 25.09.2015 (вх.суду №22865/15 від 28.09.2015) задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 03.11.2014 №2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Родоніт Стоун , Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа".

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви розпорядника майна ТОВ "Родоніт Стоун" - арбітражного керуючого Галічевої В.О. про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника, суд виходив з того, що за спірним правочином (укладеним менш ніж за рік до порушення справи про банкрутство) боржник безоплатно відчужив на користь ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" своє право вимоги до ТОВ "Фудмережа" та ТОВ "Фудмаркет", тобто відмовився від власних майнових вимог (безоплатно передав право вимоги), що є підставою для визнання вказаного договору недійсним. Також у зв'язку із цим у боржника не виникло право вимоги до нового кредитора (ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн") вимагати оплату переданого за спірними угодами права вимоги, документи ж на підтвердження переданого права вимоги не передавались, а спірні угоди також укладені всупереч статуту боржника, який не передбачає безоплатне відчуження активів останнього, до того ж директор ТОВ "Родоніт Стоун" підписав спірні угоди з перевищенням передбачених статутом повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до претензії №б/н б/д, що адресована відповідачеві, позивач вимагав у відповідача 311387,73 грн. (за договорами поставки №4600036584 у розмірі 128881,21 грн. та №4600036580 у розмірі 182506,52 грн.) (копія претензії долучена до позову).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 03.11.2014 між ним як первісним кредитором, відповідачем як боржником та ТОВ Стор Фуд Дистриб'юшн як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги №2, предметом якого є право вимоги первісного кредитора до боржника за договорами поставки №4600036584 у розмірі 128881,21 грн. та №4600036580 у розмірі 182506,52 грн. Однак ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/292/15 від 10.01.2017 визнано недійним договір відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, у зв'язку з чим позивач, який вказує про відсутність у нього примірників договорів поставки №4600036584 та №4600036580, вважає, що укладанням договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 відповідач як боржник фактично підтвердив існування у нього заборгованості за вказаними договорами у загальному розмірі 311387,73 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 311387,73 грн. заборгованості, 31940,70 грн. 3% річних та 336298,74 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 03.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (первісний кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор, третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (боржник, відповідач) укладено договір відступлення права вимоги №2, відповідно до якого первісний кредитор уступає право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", що належить йому за договорами поставки №4600036584 та №4600036580 від 22.07.2013, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором. Заборгованість ТОВ "Фудмережа" перед первісним кредитором складає: по договору поставки №4600036584 - 128881,21 грн., по договору поставки №4600036580 - 182506,52 грн.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі №925/292/15, яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та постановою вищого господарського суду України від 20.09.2017, Заяву розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Галічевої В.О. від 25.09.2015 (вх.суду №22865/15 від 28.09.2015) задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 03.11.2014 №2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Родоніт Стоун , Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа".

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини третьої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивач, який звернувся з даним позовом до суду, зазначає про існування у нього (у зв'язку з визнанням недійсним договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014) кредиторських вимог до відповідача на підставі договорів поставки №4600036584 та №4600036580 від 22.07.2013.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В той же час, позивач зазначає про те, що примірників договорів поставки №4600036584 та №4600036580 від 22.07.2013 він надати не може, оскільки ліквідатору ТОВ Родоніт Стоун їх передано не було.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 зобов'язано відповідача надати суду копії договору поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договору поставки № 4600036580 від 22.07.2013, які були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (з усіма додатками та додатковими угодами до них) та право вимоги за якими було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" на підставі Договору відступлення права вимоги № 2 від 03.11.2014; докази здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" поставки товарів відповідачу за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, тощо; докази здійснення відповідачем оплат товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії платіжних доручень, банківські виписки, тощо).

Водночас, 04.08.2017 представником відповідача подано пояснення, згідно з якими відповідач зазначає, що не може надати на вимогу суду докази здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" поставки товарів відповідачу за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, тощо та докази здійснення відповідачем оплат товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" за Договором поставки № 4600036584 від 22.07.2013 та Договором поставки № 4600036580 від 22.07.2013 - копії платіжних доручень, банківські виписки, тощо) з тих підстав, що вони відсутні у відповідача.

При цьому, відповідно до пояснень третьої особи, поданих 03.08.2017, остання не отримувала документів, які підтверджують наявність заборгованості відповідача за договорами поставки, про наявність інших господарських відносин між сторонами третій особі не відомо.

Так, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №925/292/15, документи, які підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржниками (договори, накладні, довіреності тощо) не були передані первісним кредитором (ТОВ „Родоніт Стоун") новому кредитору (ТОВ „Стор Фуд Дистриб'юшн") у відповідності до п. 3.2. договорів відступлення права вимоги, що свідчить про відсутність подальшого схвалення спірних правочинів.

За наведених обставин, ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.08.2017 та від 26.09.2017, зобов'язано Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (Христинівське відділення) надати суду: відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"; відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надати суду: відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (ідентифікаційний код 36387249) господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"; відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (ідентифікаційний код 36387249) господарських операцій за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"; зобов'язано Ставищанське відділення Білоцерківської ОДПI ГУ ДФС у Київській області надати суду: відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (ідентифікаційний код 36405099) господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун".

Разом з тим, 15.09.2017до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління ДФС у Черкаській області надійшла відповідь на запит суду, згідно з якою Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області надати відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", а також відомості щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (ідентифікаційний код 37313320) господарських операцій за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", не має можливості, оскільки ТОВ Родоніт Стоун визнано банкрутом і з липня 2014 року останній не звітується до Уманської ОДПІ.

Відповідно до відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на запит суду зазначено про відсутність підстав для проведення документальних позапланових перевірок ТОВ Фудмережа , за наслідками якої може бути надана інформація щодо відображення у податковій звітності ТОВ Фудмережа господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 та за договорами поставки №4600036584 та №4600036580; для ідентифікації ТОВ Родоніт Стоун необхідними є відомості щодо податкового номера вказаної особи та періоду взаємовідносин за договорами поставки №4600036584 та №4600036580.

Згідно з відповіддю Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на запит суду, відомості про податкову звітність ТОВ Стор Фуд Дистриб'юшн за договором відступлення права вимоги може бути отримана лише за наслідками проведення документальної податкової перевірки (планової/позапланової); проведення документальних перевірок платників податків, що перебувають на податковому обліку Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області здійснюється Головним управлінням ДФС у Київській області, якому направлено копію ухвали суду.

За змістом ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що позивачем, який, власне, звертається до суду за захистом свого порушеного права, самостійно не вчинено жодних дій по доведенню обставин, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів.

Так, позивач, який вказує на наявність заборгованості за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, які, за його твердженням, укладені між позивачем та відповідачем, загальному розмірі 311387,73 грн., повинен довести обставини здійснення відповідної господарської операції, за наслідками якої у відповідача виник обов'язок зі сплати суми коштів, що заявлена до стягнення, відтак, до предмету доказування у даній справі входять обставини укладення між сторонами договорів поставки №4600036584 та №4600036580, їх виконання позивачем, прийняття виконання відповідачем, вартість виконаного зобов'язання (ціна договору), настання строку виконання зобов'язання тощо.

Так, вказані обставини повинні підтверджуватись письмовим договором (в тому числі, укладеним у спрощеній формі) з усіма істотними умовами, доказами виконання зобов'язання, що входить до предмету такого договору - акти передачі-приймання, видаткові накладні тощо з конкретним переліком товару, його вартістю.

Разом з тим, за відсутності будь-яких первинних доказів у підтвердження існування між позивачем та відповідачем правовідносин з поставки за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, зважаючи на ненадання позивачем необхідних даних для отримання відомостей щодо відображення у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" господарських операцій за договором відступлення права вимоги №2 від 03.11.2014 та договорами поставки №4600036584 та №4600036580, позивачем не доведено обставини щодо існування у відповідача відповідного обсягу заборгованості перед позивачем.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких документів бухгалтерського обліку та звітності, так само як і документів податкової звітності, у підтвердження обставин здійснення господарських операцій, які можуть бути доказами виникнення між сторонами господарських правовідносин.

Так, позивач посилається лише на те, що відповідно до договору відступлення права вимоги №2 від 03.11.2017 визначено конкретну суму заборгованості, право вимоги щодо стягнення якої було відступлено третій особі, однак в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип належності та допустимості доказів, тобто обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а тому суд не вправі приймати договір, який визнаний судом недійсним, як належний доказ у підтвердження існування відповідного розміру заборгованості.

Не приймається судом в якості належного доказу у підтвердження обставин сплати відповідачем грошових коштів на користь третьої особи, та відповідно у підтвердження існування заборгованості у відповідача перед позивачем, яка заявлена у позові, і долучена до позову копія картки рахунку: 37.7.1 ТОВ Стор Фуд Дистриб'юшн з контрагентом - ТОВ Фудмережа , згідно з якою зазначено 03.11.2014 ручну операцію на суму 311387,73 грн. (опт, продукти харчування), оскільки, по-перше, вказана картка не є первинним документом у підтвердження здійснення господарської операції (видаткова накладна/акт приймання-передання/тощо) та, по-друге, відповідно до поданої третьою особою копії банківської виписки по рахунку відсутня операція по перерахуванню на рахунок третьої особи відповідачем грошових коштів, що складають суму заборгованості у розмірі 311387,33 грн.

Так, 10.10.2017 третьою особою було подано письмову консультацію ПП Аудит Сіріус Плюс , згідно з якою карточка рахунку є звітом, створеним розробниками програмного забезпечення як додаткова функція, що не є первинним документом та не є регістром бухгалтерського обліку.

При цьому, з ухвали господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі №925/292/15 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №925/292/15 вбачається, що при розгляді цієї справи не досліджувалось і не встановлювалось питання наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, позивачем не доведено наявності правових підстав виникнення у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 311387,73 грн. не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, за відсутності доказів виникнення зобов'язань за договорами поставки №4600036584 та №4600036580, доводи відповідача щодо перевищення директором позивача повноважень на укладання договорів поставки та обставини щодо недійсності таких договорів судом не досліджуються.

Позивачем також заявлено до стягнення 31940,70 грн. 3% річних та 336298,74 грн. інфляційних втрат внаслідок несвоєчасної сплати заборгованості за договорами поставки №4600036584 та №4600036580.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимог про стягнення основного боргу, відтак, за відсутності підстав для стягнення основного боргу, будь-якого прострочення сплати останнього немає, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" в частині вимог про стягнення 3% річних у розмірі 31940,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 336298,74 грн. не підлягає задоволенню.

При цьому, 04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до вимог ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, за приписами ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року N 10, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом з тим, з огляду на встановлення судом обставин щодо недоведення позивачем порушення його прав відповідачем, - відсутні підстави для застосування позовної давності у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору за подання даного позову, покладаються на позивача з огляду на відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.10.2017

Суддя І.М. Отрош