Рішення

від 25.10.2017 по справі 913/669/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 жовтня 2017 року Справа № 913/669/17

Провадження №34/913/669/17

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз» , смт. Слов'яносербськ, Слов'яносербський район Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Племінний завод імені Літвінова» , Слов'яносербський район, с. Сміле, Луганська область,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 14.08.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Племінний завод імені Літвінова» (93706, Луганська область, Слов'яносербський район, с. Сміле, вул. Первомайська, 29, код ЄДРПОУ 33253194), розгляд справи призначено на 12.09.2017 о 14 год. 50 хв.

12.09.2017 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення №110.20-12/4423 від 06.09.2017 з доданням оригіналів та копій документів для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.09.2017 розгляд справи було відкладено на 10.10.2017 о 12 год. 40 хв.

Ухвалою від 10.10.2017 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 30.10.2017 та відкладено розгляд справи на 25.10.2017 о 14 год. 20 хв.

20.10.2017 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 19.10.2017 про розгляд справи б ез участі його представника, яку суд розглянув та долучив до матеріалів справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не прибули.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відзив на позовну заяву не надав.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами) передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України .

У судовому засіданні 25.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Племінний завод ім. Літвінова (позичальник) укладено Договір кредитної лінії №4, до якого укладалися додаткові угоди.

Відповідно до п. 2.3. Договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили в розмірі 1 200 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.3.2 Договору в редакції Додаткового договору №3 від 28.01.2014 сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

- до 31.01.2015 (включно) - 1 200 000 грн. 00 коп.;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - 800 000 грн. 00 коп.;

- з 01.03.2015 по 10.03.2015 - 400 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.4 договору кредит надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на проведення весняно-польових робіт, придбання кормів та поповнення обігових коштів з остаточним терміном повернення не пізніше 10 березня 2015 року. Максимальний ліміт кредитування становить 1 200 000 грн. 00 коп.

За умовами договору позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням та здійснити погашення кредиту відповідно до графіку та сплатити інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.7, п. 2.7.1 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти в розмірі 20% річних.

Позичальник свої зобов'язання за Договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011 щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.02.2016 у справі №913/1269/15 позовні вимоги ПАТ Державний ощадний банку України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк задоволено частково, стягнуто з ТОВ Племінний завод ім. Літвінова заборгованість за Договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011 в розмірі 1 200 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 300 492 грн. 89 коп., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 22 253 грн. 42 коп., 3% річних за простроченими відсотками в сумі 5118 грн. 90 коп., інфляційні нарахування по простроченому кредиту в сумі 327 415 грн. 99 коп., інфляційні нарахування по простроченим відсоткам в сумі 57 767 грн. 89 коп. Рішення набрало законної сили 10.03.2016.

На час розгляду справи позичальником рішення суду не виконано, заборгованість не погашено.

Як зазначає позивач, внаслідок невжиття позичальником та майновим поручителем заходів щодо погашення боргу перед банком, станом на 19.07.2017 існує заборгованість за Договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011, яка складає 2 973 506 грн. 36 коп., в тому числі:

- 1 200 000 грн. 00 коп. - борг по кредиту;

- сума несплачених відсотків по кредиту з 06.08.2014 по 18.07.2017 в розмірі 731 835 грн. 36 коп.;

- сума втрат від інфляції по прострочених основному боргу та відсотках з вересня 2014 по червень 2017 в розмірі 922 501 грн. 09 коп.;

- сума 3% річних по прострочених основному боргу та відсотках з 06.08.2014 по 18.07.2017 в розмірі 119 169 грн. 91 коп.

Статтею 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011, між банком (іпотекодержатель) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки нерухомого майна від 11.03.2011, посвідчений приватним нотаріусом Слов'яносербського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_1 11.03.2011 та зареєстрований у реєстрі за №261 (далі - договір іпотеки). До вказаного договору було укладено Договір про внесення змін від 28.01.2014, який посвідчений приватним нотаріусом Слов'яносербського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_1 28.01.2014 та зареєстрований у реєстрі за №72.

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме:

- автозаправочна станція, що знаходиться за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, м. Зимогір'я, вул. Садова, буд. 15 а , і розташована на земельній ділянці площею 0,1900 га.

- земельна ділянка загальною площею 0,1900 га, яка надана іпотекодавцю у приватну власність з цільовим призначенням під розміщення автозаправної станції та розташована за вищевказаною адресою.

Згідно з п. 1.3. Іпотечного договору право власності іпотекодавця підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 16.11.2004 року виконкомом Зимогір'ївської міської ради на підставі рішення від 16.11.2004 №342 - для автозаправочної станції:

- для земельної ділянки площею 0,1900 га - Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЕ №874762, виданого Слов'яносербським районним відділом земельних ресурсів Луганської області 27.08.2008, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВКР №740742 від 19.08.2008, зареєстрованого в реєстрі 1568 та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею , договорів оренди землі за №101300/02084200005, кадастровий номер якої 4424510300:05:003:0001.

Відповідно до п. 1.4. Іпотечного договору вартість предмету іпотеки визначена суб'єктом оціночної діяльності шляхом проведення оцінки предмета іпотеки, а саме: згідно зі звітом про вартість майна від 15.02.2011, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експертно-юридичний центр вартість автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, м. Зимогір'я, вул. Садова, буд. 15 а становить 1 732 000 грн. 00 коп. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2011, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП Обласний центр впровадження Агроментрнаука , становить 97 000 грн. 00 коп. При цьому сторони погодили, що договірна вартість предмету іпотеки становить 1 700 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1.4. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором та/або зобов'язання за цим договором та/або поручителями та/або майновими поручителями в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів в строки відповідно до кредитного договору, та/або при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород в строки відповідно до кредитного договору, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків в строки відповідно до кредитного договору, та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором та/або кредитним договором та/або іншими договорами, укладеними з іпотекодавцем та/або позичальником та/або іншими майновими поручителями, та/або при несплаті або частковій сплаті інших платежів за кредитним договором.

Пунктами 4.2.-4.3 Іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь іпотекодержателя: основної суми кредиту; процентів за користування кредитом; спричинених іпотекодержателю збитків в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.3 Іпотечного договору, іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством та цим договором порядку.

Згідно з п. 6.2. Іпотечного договору у разі порушення зобов'язання та/або умов цього договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та позичальнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Даний припис був Банком виконаний за вимогою №46-02/104-399 від 14.08.2015.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду до відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Абзацом 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання .

Відповідно до абз. 2 ст. 7 Закону України Про іпотеку якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання , у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу будь - якого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 2.7. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., передбачено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України Про нотаріат угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, позивачем надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна, яке є предметом Іпотечного договору від 11.03.2011 (а.с. 71-79, т. 1).

Статтею 38 Закону України Про іпотеку передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі рішення суду.

Як встановлено судом, відповідно до п. 6.3 Іпотечного договору, іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством та цим договором порядку.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Суд також зазначає, що у відповідності до ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Проте, суд зазначає, що вказана норма не перешкоджає суду забезпечити захист порушеного права іпотекодержателя з наступною реалізацією рішення суду в частині продажу предмета іпотеки на торгах після спливу обставин, якими зумовлено зупинення дії відповідних норм Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид

майна.

Таким чином, в розумінні норм ст. 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираження визначається за процедурою, передбаченою ч. 1 ст. 38 ЗУ Про іпотеку .

В пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 зазначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 23.05.2015 у справі №6-61цс15 та від 23.12.2015 у справі №6-1205цс15.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження такими, що підлягають задоволенню.

Однак суд вважає вимогу позивача про встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій такою, що суперечить вищевикладеним нормам ст.ст. 38 та 39 Закону України Про іпотеку .

З огляду на викладене та враховуючи, що між сторонами спір щодо договірної ціни предмета іпотеки відсутній, суд приходить до висновку про визначення початковою ціною продажу предметів іпотеки, яка погоджена сторонами в Іпотечному договорі від 11.03.2011, тобто в розмірі 1 700 000 грн. 00 коп. (а.с. 30. т. 1).

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз» задовольнити .

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки нерухомого майна від 11.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Слов'яносербського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_1 11.03.2011 та зареєстрований у реєстрі за №261, а саме: нерухоме майно - автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, м. Зимогір'я, вул. Садова, буд. 15 а , і розташована на земельній ділянці площею 0,1900 га; та земельну ділянку загальною площею 0,1900 га, яка надана іпотекодавцю у приватну власність з цільовим призначенням під розміщення автозаправної станції та розташована за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, м. Зимогір'я, вул. Садова, буд. 15 а , яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз (Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Слов'яносербськ, пров. Центральний, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 31122754) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, п/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк , МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) в рахунок погашення заборгованості за Договором кредитної лінії №4 від 11.03.2011, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Товариством з обмеженою відповідальністю Племінний завод ім. Літвінова , станом на 19.07.2017 в сумі 2973506 грн. 36 коп., в тому числі: борг по кредиту в розмірі 1 200 000 грн. 00 коп., сума несплачених відсотків по кредиту з 06.08.2014 по 18.07.2017 в розмірі 731 835 грн. 36 коп., сума втрат від інфляції по прострочених основному боргу та відсотках з вересня 2014 по червень 2017 в розмірі 922 501 грн. 09 коп., сума 3% річних по прострочених основному боргу та відсотках з 06.08.2014 по 18.07.2017 в розмірі 119 169 грн. 91 коп.

3 . Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки та застави шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації 1 700 000 грн. 00 коп.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз (Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Слов'яносербськ, пров. Центральний, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 31122754) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, п/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк , МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) витрати зі сплати судового збору в сумі 25 500 грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2017.

Суддя А.В. Іванов