Рішення

від 09.10.2017 по справі 914/1649/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017р. Справа № 914/1649/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» , м. Львів

про розірвання договору та стягнення 291500,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» про розірвання договору №1113069 від 08.10.2013р. та стягнення 291500,81 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Станом на 09.10.2016р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

08.10.2013р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АНТ ЯПИ (ідентифікаційний код 35573003), правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» (ідентифікаційний код 35573003) (надалі - замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Шиндлер (надалі - підрядник) укладено договір №1113069.

Відповідно до п.1.1.1. договору підрядник зобов'язується поставити обладнання на об'єкт замовника, а замовник зобов'язується прийняти обладнання і сплатити за нього визначену даним договором суму.

Згідно із п.1.1.2. договору підрядник зобов'язується виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо встановлення обладнання на об'єкті будівництва замовника в строки, що передбачені даним договором, а замовник зобов'язується та своєчасно оплатити виконані роботи в повному обсязі.

Пунктом 5.7.3. договору передбачено, що після отримання від підрядника актів виконаних робіт замовник затверджує їх і проводить остаточний розрахунок по ним з врахуванням здійсненої раніше передоплати відповідно до п.5.7.1 договору і 5-ти відсоткового утримання відповідно до п.5.7.6. договору.

Позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на суму 664829,35 грн., однак відповідач в порушення умов договору не здійснивши повної оплати виконаних позивачем робіт.

Позивач зазначив, що відповідачем 16.07.2014р. було здійснено оплату на суму 186664,27 грн. та 22.07.2017р. на суму 186664,27 грн. таким чином за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 291500,81 грн.

Як зазначено у позовній заяві, враховуючи істотне порушення відповідачем умов договору, позивач вважає, що договір №1113069 від 08.10.2013р. слід розірвати.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить розірвати договір 1113069 від 08.10.2013р. та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 291500,81 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2013р. між сторонами укладено договір №1113069.

Факт виконання позивачем робіт по вказаному договору підтверджується актом приймання виконаних робіт №1 за листопад 2014р. на суму 664839,35 грн. Позивач стверджує, що заборгованість відповідача становить 291500,81 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідача не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку відповідачем було порушено умови договору щодо здійснення оплати за виконані роботи, вказані порушення є істотними в розумінні ст.651 ЦК України, оскільки позивачем не отримано коштів, на які він розраховував при укладенні договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено частиною шостою статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача оскільки позов слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір №1113069 від 08.10.2013р., що укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» (79007, м.Львів, вул.Гнатюка, буд.20/22, ідентифікаційний код 35573003) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19, ідентифікаційний код 32852667).

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» (79007, м.Львів, вул.Гнатюка, буд.20/22, ідентифікаційний код 35573003) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19, ідентифікаційний код 32852667) заборгованість в розмірі 291500,81 грн. та судовий збір в розмірі 5972,51 грн.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 09.10.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 17.10.2017 р.

Суддя Гоменюк З.П.