Ухвала

від 26.10.2017 по справі 904/1181/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

          26.10.2017 року Справа № 904/1181/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючого судді           Вечірка І.О. (доповідач)

          суддів:           Антоніка С.Г., Чимбар Л.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Кам'янської міської ради Дніпропетровської області

на рішення          господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року

у справі          № 904/1181/17          

за позовом           Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське Дніпропетровської області

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія дизайну", м. Київ

про          стягнення суми збитків за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 301 021,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі № 904/1181/17 (суддя – Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія дизайну" на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 26 843,77 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки, 402,66 грн. частини витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В порядку, передбаченому частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернуто з Державного бюджету України на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області надмірно сплачений судовий збір у сумі 0,01 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 630 від 18.11.2016 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

          На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року апеляційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року повернуто заявникові без розгляду.

Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Повний текст рішення місцевого господарського суду підписаний 28.04.2017 року, останній день подачі апеляційної скарги - 10.05.2017 року.

Вдруге апеляційна скарга на вказане рішення згідно із штампом суду подана 19.10.2017 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

          При цьому відповідно до практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

          Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

          У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

          Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45).

          Згідно з частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

          Таким чином, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з наявністю саме поважних причин його пропуску; поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

          Стаття 129 Конституції України визначає, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

          За змістом положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Згідно із частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуальних строків вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи.

Судова колегія не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подачі апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, що подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин такого пропуску.

Скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він в строки, передбачені ГПК подав апеляційну скаргу, але ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року апеляційну скаргу було повернуто без розгляду, оскільки до скарги не було долучено докази сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник мав сплатити судовий збір одразу після повернення апеляційної скарги, як це передбачено пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України.

Так, відповідно до пункту 4 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховується апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що з метою усунення недоліків апеляційної скарги лише 13.07.2017 року скаржником проведено оплату судового збору. При цьому, із апеляційною скаргою до суду невідкладно після оплати судового збору скаржник не звернувся.

Апеляційна скарга вдруге була подана до господарського суду 19.10.2017 року.

Судова колегія не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, оскільки своєчасне подання останньої залежало тільки від волевиявлення скаржника і це свідчить про те, що причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги мають суб'єктивний характер.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга має бути повернута заявникові без розгляду. Сплачений згідно платіжного доручення № 378 від 13.07.2017 року судовий збір за подання апеляційної скарги необхідно повернути заявнику із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 91, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Кам'янській міській раді Дніпропетровської області у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі № 904/1181/17.

Апеляційну скаргу повернути заявникові без розгляду.

Повернути Кам'янській міській раді Дніпропетровської області з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 515,33 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 378 від 13.07.2017 року.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками, всього на 13 арк., в тому числі платіжне доручення № 378 від 13.07.2017 року про сплату судового збору.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя С.Г. Антонік

          Суддя Л.О. Чимбар