Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/10452/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/10452/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Колодяжна А.В.,

від позивача: Дацько Я.О.,

від відповідача: Уперенко А.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс"

про стягнення 103517,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача про стягнення на користь Державного бюджету України (30%) та бюджету м. Києва (70%) збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сумі 103517,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Відповідача 103517,22 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства з яких: 31055,17 грн в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та 72462,05 грн в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету за реквізитами: одержувач УДК у Дарницькому районі м. Києва на р/р 33114331700003, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38021179, код бюджетної класифікації 24062100; стягнуто з Відповідача на користь Прокуратури міста Києва судовий збір в сумі 1600 грн. .

Рішення обґрунтоване тим, що Відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без відповідного дозволу, внаслідок чого державі було заподіяно збитків у розмірі 103517,22 грн. Також місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про сплив позовної давності через те, що Прокурором при зверненні до суду з даним позовом строк позовної давності пропущено не було. Такого висновку місцевий суд дійшов на підставі ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, оскільки момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності, а Позивач виявив порушення Відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" 29.08.2016р. (дата складення акта).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що моментом виявлення порушення є 29.08.2013р., а моментом його усунення є 10.06.2014р. Такого висновку Відповідач дійшов на підставі формули, відповідно до якої Позивач здійснював розрахунок завданих державі збитків. Також Відповідач зазначає, що саме у вказаний період Позивач, як контролюючий орган, міг та повинен був довідатися про своє порушене право або про особу, яка його порушила. Таким чином, на думку Відповідача, Прокурор пропустив строк на звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 10.10.2017р.

10.10.2017р. Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Прокурора та Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

07.08.2012р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видало Відповідачу дозвіл №8036300000-022 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: 5 років, з 27.06.2008р. по 27.06.2013р.

10.06.2014р. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища видав Відповідачу дозвіл №8036300000-10028 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: з 10.06.2014р. - необмежений.

08.08.2016р. Позивачем видано наказ №532 та направлення на перевірку №601 про проведення планової перевірки Відповідача на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

У період з 09.08.2016р. по 29.08.2016р. Позивачем було проведено перевірку дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої складено акт №05/399а від 29.08.2016р.

Відповідно до акту встановлено, зокрема, що Відповідачем у період з 28.06.2013р. по 09.06.2014р. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами. Також в акті зазначено, що для перевірки Відповідач надав дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036300000-022 від 07.08.2012р., строк дії якого по 27.06.2013р. та №8036300000-10028 від 10.06.2014р. з необмеженим терміном дії.

29.08.2016р. за наслідками проведення перевірки Позивачем складено протокол №01201 про адміністративне правопорушення та припис №05/261.

02.09.2016р. на виконання припису №05/261 від 29.08.2016р. Відповідач надав довідку №221 щодо годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 29.08.2013р. по 09.06.2014р.

04.01.2017р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №2, в якій Позивачем було запропоновано Відповідачу сплатити збитки у сумі 103517,22 грн.

Листом №56 від 14.02.2017р. Відповідачем було повідомлено про відсутність підстав для сплати заявленої суми збитків.

Листом №401-05/08 від 21.02.2017р. Позивач звернувся до Відповідача, відповідно до якого наголосив на необхідності сплати шкоди в сумі 103517,22 грн, завданої внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовим в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України Про охорону атмосферного повітря особи, винні у, зокрема, викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст.34 Закону України Про охорону атмосферного повітря шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктним зобов'язанням.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, встановлюються основні вимоги щодо порядку визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Відповідно до п.4.1 вказаної Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується Відповідачем, останній в порушення вимог ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , у період з 28.06.2013р. по 09.06.2014р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду, розмір якої визначено на підставі п.4.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, та складає 103517,22 грн.

Апеляційний суд перевірив розрахунок позову, наданий Позивачем, і вважає його правильним та обґрунтованим.

Відповідач до місцевого суду подав клопотання про застосування спливу позовної давності. При цьому, Відповідач зазначає, що у період з 29.08.2013р. по 10.06.2014р. Позивач, як контролюючий орган, міг та повинен був довідатися про своє порушене право або про особу, яка його порушила. Таким чином, на думку Відповідача, Прокурор пропустив строк на звернення до суду з даним позовом. Апеляційним судом не приймаються вказані доводи Відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення вимог природоохоронного законодавства Відповідачем здійснювалося у період з 29.08.2013р. по 10.06.2014р. При цьому, Позивачем здійснено перевірку та виявлено порушення у період з 09.08.2016р. по 29.08.2016р. Вказана перевірка була плановою та здійснена на підставі наказу Позивача від 08.08.2016р. №532.

Відповідно до п.4. Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011, Позивач відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин, додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, зі змінами від 16.03.2016р. №101, періодичність здійснення перевірок визначається відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. №212, із урахуванням екологічної ситуації в районі розташування об'єкта перевірки, ступеня і характеру його впливу на навколишнє природне середовище. Для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки.

З наведеним положень вбачається, що Позивач здійснює перевірки відповідно до визначеного Положенням порядку, про що видається наказ. За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що Позивач, призначивши планову перевірку у період з 09.08.2016р. по 29.08.2016р. діяв у межах повноважень з дотриманням порядку, визначеного законодавством України.

При цьому, саме у період здійснення перевірки Позивачем виявлено порушення Відповідачем природоохоронного законодавства. За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що Позивач дізнався про порушення Відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки у серпні 2016р.

Апеляційний суд не погоджується з Відповідачем, що Позивач є контролюючим органом, тому мав можливість дізнатись про порушення свого права в момент вчинення Відповідачем порушення у 2013-2014 роках, оскільки відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, при цьому мається на увазі реальна, а не гіпотетична можливість особи знати про порушення її права.

В даному випадку Позивач не проводив перевірок Відповідача тому не знав та не міг знати про вчинення Відповідачем вказаних вище порушень, а гіпотетична можливість Позивача провести перевірку Відповідача та узнати про вчиненні ним порушення не свідчить про настання обставин з якими ст.261 Цивільного кодексу України пов'язує початок перебігу позовної давності.

Апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача, що моментом виявлення порушення є 29.08.2013р., про що свідчить п.3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Зі змісту норм названої Методики та норм природоохоронного законодавства вбачається, що в п.3.11 цього акта визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою, а не момент, з якого нараховуються збитки.

Отже, оскільки Відповідачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, посилання на п.3.11 Методики як на підставу для відмови в позові є безпідставним, а збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу (Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2012р. №5002-34/5511-2011 та оглядовому листі Вищого господарського суду України від 14.01.2014р. №01-06/20/2014).

Крім того, Методикою встановлюються основні вимоги до порядку здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, і вона не має відношення до визначення строків позовної давності, передбачених цивільним законодавством України.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість заявленої вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків в сумі 103517,22 грн, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017р. у справі №910/10452/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов