Ухвала

від 24.10.2017 по справі 820/2908/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 р.Справа № 820/2908/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017р. по справі № 820/2908/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробниче підприємство Міжнародні стандарти і системи"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Міжнародні стандарти і системи" (далі - позивач, ТОВ "НВП МСС"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.06.2017 року № 0001581411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 495958,75 грн., в тому числі 396767,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 99191,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року вказаний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 27.06.2017 року № 0001581411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Міжнародні стандарти і системи" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 495958, 75 грн. (чотириста дев'яносто п'ять тисяч дев'ятьсот п'ятдесят вісім гривень 75 копійок), в тому числі 396767, 00 грн. (триста дев'яносто шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень) за податковими зобов'язаннями та 99191, 75 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сто дев'яносто одна гривня 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Міжнародні стандарти і системи" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області.

Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: 62.01 комп'ютерне програмування; 84.13 регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 71.20 технічні випробування та дослідження; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 76.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 31,05.2017 року №2299, направлень від 31.05.2017 року №№ 3335, 3636, 3637, 3638, згідно з пп.20.1.4 п.20,1 ст.20, п.41.1 ст. 41, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п. 75.1.2 п.75.1, ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт перевірки №4486/20-40-14-11-11/34953219 від 13.06.2017 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ" (податковий номер 34953219) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2014 року по 31.03.2017 року.

Згідно висновку акта перевірки встановлені наступні порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 396 767 грн., в тому числі за травень 2015 року у сумі 61124 грн., за червень 2015 року у сумі 58119 грн., за липень 2015 року у сумі 6643 грн., за серпень 2015 року у сумі 106196 грн., за липень 2016 року у сумі 56692 грн., за листопад 2016 року у сумі 107993 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0001581411 від 27.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 495958,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 396767грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 99191,75 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001581411 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Між тим колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать письмові докази, перевіркою встановлено зазначене порушення за результатами аналізу оподаткування господарських операцій, які були між позивачем та його контрагентами ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" (код ЄДР 35972850) та ТОВ "ТТЦ "БІЗНЕСПРОМЛОГІСТИК" (код ЄДР 35972850).

Висновки про порушення вимог податкового законодавства за актом перевірки ґрунтуються на складеній фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області узагальненій податковій інформації щодо ТОВ "Тесла Електрик" від 17.12.2015 року № 1031/20-30-22-03/35972850 та складену фахівцями Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову інформацію щодо ТОВ "Бізнеспромлогістик" з контрагентом постачальником ТОВ "Трейдер Вікторі" за листопад 2016 року в яких, зокрема, зазначено про неможливість надання ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" у травні, червні, серпні 2015 року та липні 2016 року вищезазначених послуг у зв'язку з відсутністю необхідних власних трудових ресурсів та основних фондів. Відповідно до фінансової звітності підприємства балансова вартість основних засобів на кінець 2016 року складала 0 грн., інформація щодо орендованих основних фондів відсутня. Проте, у звітних періодах ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" придбало послуги у постачальників у яких відсутня можливість надання таких послуг самостійно, а також наявна негативна податкова інформація щодо цих постачальників. Таким чином, неможливо встановити походження, законне введення в обіг та ланцюг постачання даних послуг, а отже підтвердити правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за травень, червень, серпень 2015 року, липень 2016 року. Неможливість надання ТОВ "ТТЦ "БІЗНЕСПРОМЛОГІСТИК" у листопаді 2016 року вищезазначених послуг у зв'язку з відсутністю необхідних власних трудових ресурсів та основних фондів.

Згідно акта перевірки, відповідно до фінансової звітності підприємства балансова вартість основних засобів на кінець 2016 року складала 0 грн., інформація щодо орендованих основних фондів відсутня. Проте у звітних періодах ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" придбало послуги у постачальника який не задекларував зазначену суму взаємовідносин. Таким чином, неможливо встановити походження, законне введення в обіг та ланцюг постачання даних послуг, а отже підтвердити правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" (в якості виконавця) та ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ" (в якості замовника) укладено договір №01/04/15 від 01.04.2015 р. предметом якого є виконання відповідних послуг з сертифікації обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів, а також розробку та підготовку документації за дорученням замовника віднесених до процедур акредитації, призначення, отримання повноважень на виконання робіт пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, послуг та систем управління по міжнародним стандартам та іншої документації (т. 1 а.с. 72-74).

Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що в межах згаданого правочину проведені господарські операції з виконання відповідних послуг з сертифікації обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів, а також розробку та підготовку документації за дорученням замовника віднесених до процедур акредитації, призначення, отримання повноважень на виконання робіт пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, послуг та систем управління по міжнародним стандартам та іншої документації які оформлені:

- актами виконаних робіт, на суму 18 990 грн. від 14.05.2015 року, на суму 25 950 грн. від 14.05.2015 року, на суму 25 630 грн. від 14.05.2015 року, на суму 26 995 грн. від 15.05.2015 року, на суму 27 230 грн. від 15.05.2015 року, на суму 25 95028 550 грн. від 15.05.2015 року, на суму 25 675 грн. від 18.05.2015 року, на суму 23 350 грн. від 18.05.2015 року, на суму 18 300 грн. від 18.05.2015 року, на суму 19 560 грн. від 19.05.2015 року, на суму 18 990 грн. від 19.05.2015 року, на суму 18 956 грн. від 19.05.2015 року, на суму 27 950 грн. від 20.05.2015 року, на суму 22 100 грн. від 29.05.2015 року, на суму 19 560 грн. від 29.05.2015 року, на суму 18 956 грн. від 20.05.2015 року, на суму 29 900 грн. від 18.06.2015 року, на суму 27 950 грн. від 18.06.2015 року, на суму 29 325 грн. від 19.06.2015 року, на суму 23 550 грн. від 19.06.2015 року, на суму 21 400 грн. від 19.06.2015 року, на суму 25 675 грн. від 22.06.2015 року, на суму 29 802 грн. від 22.06.2015 року, на суму 23 998 грн. від 22.06.2015 року; на суму 34 500 грн. від 23.06.2015 року, на суму 25 700 грн. від 23.06.2015 року, на суму 29 600 грн. від 23.06.2015 року, на суму 25 500 грн. від 24.06.2015 року, на суму 21 800 грн. від 24.06.2015 року, на суму 25 800 грн. від 24.06.2015 року, на суму 14 000 грн. від 03.08.2015 року, на суму 17 456 грн. від 03.08.2015 року, на суму 18 990 грн. від 03.08.2015 року, на суму 16 995 грн. від 04.08.2015 року, на суму 17 230 грн. від 04.08.2015 року, на суму 17 950 грн. від 04.08.2015 року, на суму 18 956 грн. від 05.08.2015 року, на суму 15 675 грн. від 05.08.2015 року, на суму 15 500 грн. від 05.08.2015 року, на суму 18 456 грн. від 17.08.2015 року, на суму 18 990 грн. від 17.08.2015 року, на суму 18 995 грн. від 17.08.2015 року, на суму 18 230 грн. від 18.08.2015 року, на суму 18 950 грн. від 18.08.2015 року, на суму 18 956 грн. від 18.08.2015 року, на суму 18 675 грн. від 19.08.2015 року, на суму 18 500 грн. від 19.08.2015 року, на суму 14 000 грн. від 21.08.2015 року, на суму 17 456 грн. від 21.08.2015 року, на суму 18 990 грн. від 21.08.2015 року, на суму 16 995 грн. від 21.08.2015 року, на суму 17 230 грн. від 21.08.2015 року, на суму 17 950 грн. від 22.08.2015 року, на суму 18 956 грн. від 22.08.2015 року, на суму 15 675 грн. від 22.08.2015 року, на суму 15 500 грн. від 23.08.2015 року, на суму 18 456 грн. від 23.08.2015 року, на суму 18 990 грн. від 23.08.2015 року, на суму 18 995 грн. від 24.08.2015 року, на суму 18 230 грн. від 24.08.2015 року, на суму 18 950 грн. від 24.08.2015 року, на суму 18 956 грн. від 25.08.2015 року, на суму 18 675 грн. від 25.08.2015 року, на суму 18 500 грн. від 25.08.2015 року, на суму 17 456 грн. від 28.08.2015 року, на суму 18 500 грн. від 28.08.2015 року, на суму 17 000 грн. від 18.07.2016 року, на суму 15 995 грн. від 18.07.2016 року, на суму 15 230 грн. від 18.07.2016 року, на суму 15 500 грн. від 18.07.2016 року, на суму 17 956 грн. від 18.07.2016 року, на суму 15 675 грн. від 18.07.2016 року, на суму 17 500 грн. від 18.07.2016 року, на суму 16 337 грн. від 18.07.2016 року, на суму 15 995 грн. від 18.07.2016 року, на суму 16 950 грн. від 18.07.2016 року, на суму 16 350 грн. від 18.07.2016 року, на суму 17 300 грн. від 18.07.2016 року, на суму 16 800 грн. від 18.07.2016 року, на суму 17 956 грн. від 18.07.2016 року, на суму 14 495 грн. від 29.07.2016 року, на суму 14 950 грн. від 29.07.2016 року, на суму 15 350 грн. від 29.07.2016 року, на суму 15 300 грн. від 29.07.2016 року, на суму 14 800 грн. від 29.07.2016 року, на суму 15 256 грн. від 29.07.2016 року;

- податковими накладними № 86 від 18.07.2015р., №87 від 18.07.2016р., №88 від 18.07.2016р. №89 від 18.07.2016р., №90 від 18.07.2016р., №91 від 18.07.2016р., №92 від 18.07.2016р., №94 від 18.07.2016р., №95 від 18.07.2016р., №96 від 18.07.2016р., №98 від 18.07.2016р., №99 від 18.07.2016р., №100 від 18.07.2016р., №93 від 18.07.2016р., №97 від 18.07.2016р., №186 від 29.07.2016 р., №187 від 29.07.2016 р., №188 від 29.07.2016 р., №189 від 29.07.2016 р., №190 від 29.07.2016 р., №191 від 29.07.2016 р., №3 від 03.08.2015р., №1 від 03.08.2015р., №2 від 03.08.2015р., №4 від 04.08.2015р., №5 від 04.08.2015р., №6 від 04.08.2015р., №7 від 05.08.2015р., №9 від 05.08.2015р., №8 від 05.08.2015р., №14 від 17.08.2015., №12 від 17.08.2015., №13 від 17.08.2015., №17 від 18.08.2015., №16 від 18.08.2015., №15 від 18.08.2015., №18 від 19.08.2015., №19 від 19.08.2015., №23 від 21.08.2015., №21 від 21.08.2015., №20 від 21.08.2015., №22 від 21.08.2015., №24 від 22.08.2015 №22 від 27.08.2015., №26 від 22.08.2015., №25 від 22.08.2015., №30 від 23.08.2015., №28 від 23.08.2015., №29 від 23.08.2015., №33 від 24.08.2015., №31 від 24.08.2015., №32 від 24.08.2015., №34 від 25.08.2015., №36 від 25.08.2015., №38 від 28.08.2015., №37 від 28.08.2015., №5 від 18.06.2015р., №6 від 18.06.2015р., №4 від 18.06.2015р., №8 від 19.06.2015р., №9 від 19.06.2015р., №7 від 19.06.2015р., №11 від 22.06.2015р., №10 від 22.06.2015р., №12 від 22.06.2015р., №14 від 23.06.2015р., №15 від 23.06.2015р., №13 від 23.06.2015р., №18 від 24.06.2015р., №17 від 24.06.2015р., №16 від 24.06.2015р., №4 від 14.05.2015р., №5 від 14.05.2015р., №3 від 14.05.2015р., №6 від 15.05.2015р., № 7 від 15.05.2015р., №8 від 15.05.2015р., №8 від 15.05.2015р., №9 від 18.05.2015р., №10 від 18.05.2015р., №11 від 18.05.2015р., №13 від 19.05.2015р., №14 від 19.05.2015р., №12 від 19.05.2015р., №16 від 20.05.2015р., №15 від 20.05.2015р., №19 від 29.05.2015р., №18 від 29.05.2015р.

Крім того, між ТОВ "ТТЦ "БІЗНЕСПРОМЛОГІСТИК" (в якості виконавця) та ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ" (в якості замовника) укладено договір №01/09/16 від 01.09.2016р., предметом якого є виконання відповідних послуг з сертифікації обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів, а також розробку та підготовку документації за дорученням замовника віднесених до процедур акредитації, призначення, отримання повноважень на виконання робіт пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, послуг та систем управління по міжнародним стандартам та іншої документації (т. 2 а.с. 17-20).

Із долучених до матеріалів справи документів, вбачається, що в межах згаданого правочину проведені господарські операції з виконання відповідних послуг з сертифікації обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів, а також розробку та підготовку документації за дорученням замовника віднесених до процедур акредитації, призначення, отримання повноважень на виконання робіт пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, послуг та систем управління по міжнародним стандартам та іншої документації які оформлені:

- актами виконаних робіт по ньому на суму 15900 грн. від 15.11.2016 р., на суму 16 450 грн. від 15.11.2016 р., на суму 16 995 грн. від 15.11.2016 р., на суму 17 230 грн. від 15.11.2016 р., на суму 17 950 грн. від 15.11.2016 р., на суму 17 930 грн. від 15.11.2016 р., на суму 16 675 грн. від 16.11.2016 р., на суму 15 500 грн. від 16.11.2016 р., на суму 15 460 грн. від 16.11.2016 р., на суму 17 220 грн. від 16.11.2016 р., на суму 15 950 грн. від 16.11.2016 р., на суму 16 850 грн. від 16.11.2016 р., на суму 16 700 грн. від 16.11.2016 р., на суму 15 500 грн. від 16.11.2016 р., на суму 18 900 грн. від 21.11.2016 р., на суму 19 450 грн. від 21.11.2016 р., на суму 17 990 грн. від 21.11.2016 р., на суму 18 995 грн. від 21.11.2016 р., на суму 17 230 грн. від 22.11.2016 р., на суму 17 950 грн. від 22.11.2016 р., на суму 17 930 грн. від 22.11.2016 р., на суму 19 675 грн. від 22.11.2016 р., на суму 18 500 грн. від 22.11.2016 р., на суму 17 460 грн. від 22.11.2016 р., на суму 17 220 грн. від 22.11.2016 р., на суму 16 950 грн. від 23.11.2016 р., на суму 16 850 грн. від 23.11.2016 р., на суму 16 700 грн. від 23.11.2016 р., на суму 18 500 грн. від 23.11.2016 р., на суму 15 000 грн. від 23.11.2016 р., на суму 15 950 грн. від 23.11.2016 р., на суму 18 900 грн. від 30.11.2016 р., на суму 21 730 грн. від 30.11.2016 р., на суму 17 990 грн. від 30.11.2016 р., на суму 19 200 грн. від 30.11.2016 р., на суму 18 590 грн. від 30.11.2016 р.;

- податковими накладними № 1 від 15.11.2016р., № 2 від 15.11.2016р., № 3 від 15.11.2016р., № 4 від 15.11.2016р., № 5 від 15.11.2016р., № 6 від 15.11.2016р., № 7 від 15.11.2016р., №9 від 16.11.2016р., №10 від 16.11.2016р., №11 від 16.11.2016р., №12 від 16.11.2016р., №16 від 16.11.2016р., №15 від 16.11.2016р., №13 від 16.11.2016р., №8 від 16.11.2016р., №16 від 21.11.2016р., №17 від 21.11.2016р., №18 від 21.11.2016р., №19 від 21.11.2016р., №20 від 21.11.2016р., №21 від 22.11.2016., №22 від 22.11.2016., №23 від 22.11.2016., №24 від 22.11.2016., №25 від 22.11.2016., №26 від 22.11.2016., №27 від 23.11.2016., №29 від 23.11.2016., №30 від 23.11.2016., №31 від 23.11.2016., №32 від 23.11.2016., №28 від 23.11.2016., №34 від 30.11.2016., №35 від 30.11.2016., №36 від 30.11.2016., №37 від 30.11.2016., №38 від 30.11.2016 р.

В акті перевірки встановлено, що дебіторсько-кредиторська заборгованість між позивачем та його контрагентами відсутня, що також підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 97-110 т.2).

Щодо доводів відповідача про те, що оплата позивачем за надані послуги кваліфікується як безповоротна фінансова допомога, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.257. п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Виходячи в вищевикладеного, укладені договори та надані копії документів на їх виконання не свідчать про наявність відносин, пов'язаних із наданням позивачем фінансової допомоги, оскільки за укладеними договорами предметом є саме надання послуг, а копії документів, що видані на його виконання свідчать про те, що послуги дійсно були надані та в обсязі в них зазначеному.

Отже, до перевірки ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ" були надані первинні документи, а саме: договір №01/04/15 від 01.04.2015р.; акти виконаних робіт по ньому; податкові накладні, платіжні доручення; договір №01/09/16 від 01.09.2016р.; акти виконаних робіт по ньому, податкові накладні, платіжні доручення згадані вище.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

Вищевикладені обставини спростовують висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № №4486/20-40-14-11-11/34953219 від 13.06.2017 року про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України..

Щодо посилання апелянта в акті перевірки на інформацію з АІС "Податковий блок" та податкову звітність контрагентів ТОВ "НПП МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ", як на підставу для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів зауважує про наступне.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ТЕСЛА ЕЛЕКТРИК" (код ЄДР 35972850) та ТОВ "ТТЦ "БІЗНЕСПРОМЛОГІСТИК" (код ЄДР 35972850) мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, та як наслідок, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

27 вересня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року по справі №820/2908/17 до ухвалення рішення по справі (т. 3 а.с.47).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судового збору у розмірі 8183 (вісім тисяч сто вісімдесят три) гривень 33 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017р. по справі № 820/2908/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 8183 (вісім тисяч сто вісімдесят три) гривні 33 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2017 р.