Ухвала

від 25.10.2017 по справі 824/122/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/122/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

25 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Білоконну О. В.,

представника апелянта - Побережної-Войтенко О.М.

представника позивача - Пецентія І.В.

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Кельменецька місцева прокуратура Чернівецької області звернулась до суду в інтересах держави в особі Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь Сокирянської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області податкового боргу в сумі 27604,75 гривень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Чернівецької області оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представники апелянта та позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги заступника прокурора Чернівецької області, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Чернівецької області не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 перебуває на обліку в Сокирянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області як платник податків та зборів з 30.10.2003 року. Крім того, згідно реєстраційних даних, позивач обрав наступні види діяльності за кодами ВЕД: 46.11 (основна) - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі тваринами широкого асортименту. (а.с. 17-20, 29, 30).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 16.11.2016 року, за ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності комплекс загальною площею 4532,80 кв.м., який знаходяться за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 21-26).

Відповідно до листа Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області №12/10/17-009 від 30.01.2017 року за відповідачем станом на 30.01.2017 року рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 27604,75 грн. (а.с. 33).

Згідно довідки від 06.03.2017 року, виданої Івановецькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області, об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належав ВАТ "Кельменецьккий завод продтоварів", який займався виробництвом продовольчих товарів. Після здійснення купівлі-продажу, власником данного комплексу є ПП ОСОБА_4 і, будучи власником ПП "Поляріс", вказане майно використовувала в діяльності підприємства з метою виробництва с/г продукції, в тому числі: виготовлення борошна, виготовлення олії, відгодівлі свиней та вирощування птиці. (а.с. 44, 45).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.07.2006 року, комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано на праві приватної власності за Малим приватним підприємством - "Поляріс", загальна площа вказана 1643,20 кв.м. (а.с. 46-47).

Відповідно до інформації отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПП "Поляріс" є ОСОБА_4, основний вид діяльності код КВЕД 15.61.0 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. (а.с. 119-120).

Рішенням виконавчого комітету Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 30.03.2009 року №50 вирішено оформити за ОСОБА_4 право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлі літери:

"А" - вагова - площею 30.90. кв.м.;

"Б" - виробничий цех - площею 461,60 кв.м;

"К" - склад з їдальнею - площею 1104 кв.м;

"Р" - склад - площею 311,30 кв.м;

"Ф" - виробничий цех - площею 2625 кв.м, що разом займають 4532,80 кв.м.

Крім того, вказаним рішенням сільради вирішено оформити право власності за ПП "Поляріс" на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: будівлі літери:

"З" - накриття - площею 129,60 кв.м;

"И" - склад - площею 233,60 кв.м;

"Т" - склад - площею 36,30 кв.м;

"Л" - котельня - майстерня - площею 366,90 кв.м;

"М" - склад - площею 10,70 кв.м;

"Н" - сарай - площею 15,50 кв.м;

"О" - насосна - площею 39,40 кв.м;

"П" - насосна - площею 37,70 кв.м;

"С" - склад - площею 28,50 кв.м;

"У" - вбиральня - площею 4 кв.м;

"Х" - виробничий цех - площею 741 кв.м;

І - водонапірна башта;

ІІ - фонтан;

ІІІ - димохідна труба;

№1 - огорожа;

№2 - огорожа. Загальна площа складає 1643,20 кв.м. (а.с. 48-50).

30.06.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №9733-00, яким визначено загальну суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно в розмірі 27604,75 грн. (а.с. 15).

Податковим органом відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 05.09.2016 року №1268-24, якою визначено суму податкового боргу ОСОБА_4 в розмірі 27604,75 грн., яка отримана нею 08.09.2016 року. (а.с. 16).

Враховуючи, що вказана сума податкового боргу відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, Кельменецька місцева прокуратура Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що належний відповідачу на праві власності комплекс за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: виробничі корпуси, цехи та складські приміщення, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги заступника прокурора Чернівецької області з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами статті 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.2.2 (є) п. 266.2. ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Згідно роз'яснень Державної фіскальної служби України від 21.03.2017 р. N 3778/Є/99-99-13-02-03-14 визначено, що об'єкти нерухомості фізичних осіб, які визначені у пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, як об'єкти нерухомості, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як було пояснено відповідачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до 2006 року перебувало у єдиному виробничому комплексі ВАТ "Кельменецький завод продтоварів". У період з 2006 року по 2009 рік колишній комплекс заводу продтоварів перебував у власності юридичної особи ПП "Поляріс", власником якого вона була. Все майно використовувалось для виробництва промислової та сільськогосподарської продукції і перебувало на бухгалтерському обліку як виробниче промислове майно (основні засоби). Починаючи з 2009 року, нею було виокремлено свою частину цього виробничого майна із власності ПП "Поляріс" та оформлено право власності на себе, як фізичну особу, не змінивши при цьому функціонального призначення даного майна як виробничого (промислового).

Судовою колегією встановлено, що вказані обставини в повній мірі підтверджуються наявними матеріалами справи. Зокрема, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 06.03.2017 року, рішення виконавчого комітету Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 30.03.2009 року №50, вбачається, що до складу майна за адресою: АДРЕСА_1, входить, в тому числі: "А" - вагова - площею 30.90. кв.м.; "Б" - виробничий цех - площею 461,60 кв.м; "К" - склад з їдальнею - площею 1104 кв.м; "Р" - склад - площею 311,30 кв.м; "Ф" - виробничий цех - площею 2625 кв.м, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4.

Тобто, в даному випадку, судова колегія апеляційної інстанції вбачає всі підстави стверджувати, що належне відповідачу нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, можно ідентифікувати за ознаками пп. 266.2.2 (є) п. 266.2. ст. 266 ПК України.

Разом з тим, в призмі положень ч. 1 ст. 71 КАС України, представником апелянта в ході апеляційного перегляду даної справи жодних належних та допустимих доказів, а також пояснень, в спростування того, що належний відповідачу на праві власності комплекс за адресою: АДРЕСА_1, не є будівлею промисловості, суду апеляційної інстанції не надано.

До того ж, представник позивача на запитання судової колегії про те за якими ознаками фіскальний орган ідентифікував належне відповідачу нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як об'єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, також відповіді не надав.

В силу положень частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції, який правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 жовтня 2017 року.

Головуючий Білоус О.В. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.