Ухвала

від 24.10.2017 по справі 820/1604/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 р.Справа № 820/1604/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

предсатвіника позивача - Іванової Н.О.,

представника відповідача - Нефьодової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2017р. по справі № 820/1604/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС БУД"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" (далі - ТОВ "АМС БУД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254 щодо порушень ТОВ "АМС БУД" у розмірі 1344000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірна постанова винесена на підставі висновків акту перевірки, що суперечать дійсним обставинам, оскільки відповідач, притягаючи позивача до відповідальності за ст. 265 КЗпП України, не врахував ті обставини, що юридична відповідальність за вказаною статтею настає лише у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), при цьому, хоча, й трудові договори оформлені з працівниками не були, проте фактично останніх до роботи допущено також не було.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 р. позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного Управління Держпраці у Харківській області від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254 щодо порушень ТОВ "АМС БУД" у розмірі 1344000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40) витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" ( код ЄДРПОУ 39556898, 61105, м. Харків, вул. Анадирська,10, к.12) у розмірі 20160,00 грн. (двадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Харківській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 13.03.2017 р. по 17.03.2017 р. Головним Управлінням Держпраці у Харківській області проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 20-01-4202/0517, відповідно до якого перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України документально не підтверджено факт укладення позивачем трудових договорів в письмовій формі з 14 працівниками, зазначеними у висновку експертизи №32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (а.с.11-20).

17.03.2017р. головним державним інспектором Головного управлінням Держпраці у Харківській області видано припис № 20-01-4402/0517-0578 про усунення порушень, яким у строк до 17.04.2017 р. зобов'язано ТОВ "АМС БУД" письмово інформувати про виконання вимог припису ( а.с.21).

На підставі акту перевірки № 20-01-4202/0517 від 17.03.2017 р. заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області 04.04.2017 р. винесено постанову про накладення штрафу № 20-01-4402/0517-0254, відповідно до якої за порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України на ТОВ "АМС БУД" на підставі ст. 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 1344000,00 грн. (а.с.9-10).

Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не було належним чином обґрунтовано правомірність постанови від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254, у той же час, в ході розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що особи, які фігурують у висновку експертизи № 32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання TOB "АМС БУД" як працівники даного підприємства та з якими не було належним чином оформлено трудові відносини, фактично не були допущені до роботи, що виключає відповідальність, унормовану ст. 265 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015р. № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В цьому випадку Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 р. № 1059.

За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку № 390, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпраці проведена планова перевірка ТОВ "АМС БУД" додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, планова перевірка ТОВ "АМС БУД" проведена Головним управлінням Держпраці у Харківській області відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо суті виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання порушень колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, за результатами перевірки ТОВ "АМС БУД" відповідачем 17.03.2017 р. складено акт №20-01-4402/0517 (а.с. 11-20), у висновках якого зафіксовано факт не підтвердження укладення позивачем трудових договорів в письмовій формі з 14 працівниками, зазначеними у висновку експертизи №32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (а.с.11-20), чим порушено вимоги ст.24 Кодексу законів про працю України від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

На підставі акту перевірки від 17.03.2017 р. №20-01-4402/0517 відповідачем, зокрема, прийнято постанову про накладення штрафу від 04.04.2017 р. №20-01-4402/0517-0254.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1 КЗпП України).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Відповідно до ч.1, абз. 1, 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судовим розглядом встановлено, що правомірність застосування до позивача штрафу за ст. 265 КЗпП України відповідач пов'язує з інформацією, наявною у висновку експертизи № 32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання (а.с.22-31).

Так, для одержання відповідного Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки № 617.16.63 від 15.07.2016 р. згідно висновку експертизи № 32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання TOB "АМС БУД", затвердженого ТОВ СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" 24.06.2016 р., зазначено, що позивачем були надані на експертизу наступні документи:

- копія списку електротехнічних працівників (з допуском вище 1000 В), затвердженого директором та копія витягу з протоколу №81-59ЕЛ-2016 від 03.06.2016 року засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці перевірні знання у електрозварника ОСОБА_3 (IV група з електробезпеки до та понад 1000В), слюсаря-електрика ОСОБА_4 (IV група електробезпеки до 1000В), слюсаря-електрика ОСОБА_5 (IV група електробезпеки до 1000 В), електрика ОСОБА_6 (V група з електробезпеки до та понад 1000В), електрика ОСОБА_7 (V група з електробезпеки до та понад 1000В), виданого ТОВ "НВЦ "Професійна безпека";

- копії витягів з протоколів №21-П від 03.06.16 р. - при перевірці знання з пожежної безпеки електрозварника ОСОБА_3, слюсаря - електрика ОСОБА_4, слюсаря-електрика ОСОБА_5, пічника ОСОБА_8, пічника ОСОБА_9, електрика ОСОБА_6, електрика ОСОБА_7, виданого ТОВ "НВЦ "Професійна безпека";

- копії посвідчень №224-1-2016 р. від 20.05.2016 року ОСОБА_11 про те, що він пройшов навчання і йому присвоєна професія "монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій" 3-го розряду, видане ТОВ "НВЦ "Професійна безпека"; №224-2-2016 від 20.05.2016 р. ОСОБА_12 про те, що він пройшов навчання і йому присвоєна професія "монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій" 3-го розряду, видане ТОВ "НВЦ "Професійна безпека"; №30-2-2016 від 26.02.2016 р. ОСОБА_13 про те, що йому присвоєно кваліфікацію 3- го розряду з професії "монтажник будівельних машин і механізмів", видане ТОВ "НВЦ Професійна безпека"; №30-1-2016 від 26.02.2016 р. ОСОБА_14 про те, що йому присвоєно кваліфікацію 3-го розряду з професії "монтажник будівельних машин і механізмів", видане ТОВ "НВЦ Професійна безпека"; №131-2-2016 від 25.03.2016 р. ОСОБА_15 про те, що йому присвоєна кваліфікація 3-го розряду з професії "стропальник", видане ТОВ "НВЦ "Професійна безпека"; №105-13-20 від 18.09.2015 р. ОСОБА_16 про те, що йому присвоєно кваліфікацію 5- розряду з професії "машиніст екскаватора", видане ТОВ "НКЦ "Будмашоснова".

Судом встановлено, що відповідач під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції посилався на відсутність на час перевірки жодних документів щодо нарахування та виплати зазначеним працівникам заробітної плати (табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості), які б підтверджували працевлаштування зазначених працівників.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідно до пп. 3.2.1, 3.2.2 акту перевірки на підприємстві позивача забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи, а також забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці.

Судом встановлено, що накази щодо прийняття на роботу працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 не укладались.

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції допитаний в якості свідка ОСОБА_17, який пояснив, що фактично, перед допуском до проведення робіт особи проходять первинний інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки, про що робиться відмітка у відповідних журналах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно з наданими позивачем журналами інструктажів з питань пожежної безпеки ТОВ "АМС БУД", копії яких долучені до матеріалів справи, відсутні підписи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 щодо проведення з ними первинних інструктажів ( а.с. 96-101).

Отже, доказів проведення первинних інструктажів з вище зазначеними особами та допущення зазначених осіб до роботи під час розгляду справи не встановлено.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідачем не доведено правомірність прийняття постанови від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254, що виключає відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 04.04.2017 р. № 20-01-4402/0517-0254.

Доводи апелянта про те, що згідно з висновком експертизи вищевказані особи позивачем зазначені як наявні працівники підприємства, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки це не підтверджено долученими до матеріалів справи Протоколами перевірки знань, відповідно до яких місцем роботи вказаних осіб не зазначено ТОВ "АМС БУД".

Твердження апелянта про те, судом неправомірно стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по оплаті судового збору колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, вищезазначені норми КАС України не звільняють відповідача від відшкодування здійснених позивачем судових витрат.

Крім того, помилковим є посилання апелянта на довідку про результати вивчення і узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VІІІ від 22.05.2015 р. частину першу статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2017р. по справі № 820/1604/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2017 р.