ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
09 жовтня 2017 року К/800/32440/17
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ)
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017
у справі № 826/6149/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Самміт"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ДПІ 04.10.2017 (згідно відбитком календарного штампеля на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 826/6149/16.
Одночасно відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, обгрунтоване тим, що з метою виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 № 524 у справі № 806/2656/16 та виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2017 у справі 826/24346/15 Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва операції по рахунках ДПІ були зупинені. На підтвердження цих доводів відповідачем надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва від 19.05.2017 № 02-18/465 та від 13.05.2017 № 02-18/451, зі змісту яких вбачається, що у зв'язку з неможливістю органом державної казначейської служби самостійно визначити коди програмної класифікації видатків, економічної класифікації та рахунки, з яких необхідно провести безспірне списання, ДФС запропоновано у строк 5 днів з дати надходження вказаного запиту надати відповідну інформацію для безспірного списання коштів.
За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.
Касаційна скарга ДПІ підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання вимог ч. 2 ст. 212 та п. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження; до скарги не додано документа про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору є необгрутнованим.
Згідно з ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приєднані до касаційної скарги матеріали підтверджують, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.05.2017 (повний текст виготовлено 30.05.2017) було прийнято у відкритому судовому засіданні. Разом з тим, звертаючись до суду із касаційною скаргою 04.10.2017, ДПІ не заявляє клопотання про поновлення строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з обґрунтуванням обставин, якими обумовлено пропуск цього строку.
Таким чином, відповідач повинен усунути зазначені недоліки касаційної скарги шляхом подання (надіслання) до Вищого адміністративного суду України: клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із доданням належних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 484-VIII) встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні (ст. 5 цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд звертає увагу на те, що податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Таким чином, клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Таким чином, відповідач повинен усунути зазначені недоліки касаційної скарги шляхом подання (надіслання) до Вищого адміністративного суду України: документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 826/6149/16 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Бившева
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2017 |
Оприлюднено | 30.10.2017 |
Номер документу | 69858119 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні