Постанова

від 25.10.2017 по справі 813/3192/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року справа № 813/3192/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп'як О.О.,

секретаря судового засідання Кушик Й.-Д. М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сихівська народна торгівля" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихівська народна торгівля» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015891402 від 11.09.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Також, при проведенні перевірки позивача, на його думку, відповідачем порушено принцип індивідуальної відповідальності, оскільки відповідачем при оцінці дій позивача були взяті до уваги результати опрацювання зібраної податкової інформації про контрагенту ТзОВ Техногруп-Інжиніринг . В ході проведення перевірки ТзОВ "Сихівська народна торгівля" надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ Техногруп-Інжиніринг , що належало до предмету перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила повністю, з підстав викладених у письмовому запереченні. Покликається на те, що господарські операції між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" та ТзОВ Техногруп-Інжиніринг фактично відбувалися і підтвердженням цього є податкові, видаткові накладні, договори, виписки з банку та платіжні доручення, проте, до перевірки позивачем не представлено звітів матеріально-відповідальної особи про рух товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання прибуткових ордерів, які б підтверджували оприбуткування на склад товару. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених в письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

28.08.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області на підставі направлення від 12.06.2017 №4019 та наказу ГУ ФС у Львівській області №3530 від 14.08.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (код ЄДРПОУ 22340618) по взаємовідносинах з ТзОВ Техногруп-Інжиніринг (код ЄДРПОУ 40875720) за період лютий 2017 року.

В результаті проведеної перевірки складено Акт від 28.08.2017 року №1352/13-01-14-02/22340618.

Перевіркою встановлено наступні порушення ТзОВ "Сихівська народна торгівля":

- порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ завищено податковий кредит, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, в результаті відсутності реального вчинення господарських операцій з ТзОВ Техногруп-Інжиніринг на загальну суму 584279 грн., в т.ч. за лютий 2017 року в сумі 584279 грн.

На підставі акту перевірки від 28.08.2017 року №1352/13-01-14-02/22340618, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0015891402, яким позивачузменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 584279 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариством з обмеженою відповідальністю Сихівська народна торгівля на підставі розпорядчих документів Львівської міської ради про звільнення земельної ділянки по пр. Червоної Калини - вул. Вернадського та перенесення ринку Санта-Барбара для облаштування трамвайної колії в межах проекту Трамвай на Сихів та Меморандуму, підписаного з Сихівською районною адміністрацією і ЛКП Львівавтодор здійснюється будівництво нового ринку за адресою вул. Антонича,8. Будівництво ринку здійснюється на земельній ділянці площею 0,5928 га, яка належить ЛКП Львівавтодор . Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією договору про створення та функціонування ринку від 20.05.2016 року (а.с.47-48), копією меморандуму про співпрацю, підписаного між позивачем, Сихівською районною адміністрацією та ЛКП Львівавтодор (а.с.49-52), копіями ухвал Львівської міської ради №102 від 30.12.2015 року та №142 від 0.02.2016 року (а.с.53-55), копією плану зонування території м. Львова (а.с.56), копією містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Антонича,8 (а.с.57-58), копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 59), копією кадастрового плану земельної ділянки (а.с.60).

Як вказує позивач, в межах реалізації вказаного проекту ним вже досить тривалий час ведуться будівельні та монтажні роботи по облаштуванню ринку. Окрім того, з метою проведення будівельних та монтажних робіт, які не можуть бути виконані самим позивачем через відсутність відповідних працівників, укладено ряд договорів підряду, в тому числі і з ТзОВ Техногруп - Інжиніринг , як щодо купівлі - продажу товарів, так і щодо виконання будівельно - монтажних робіт.

Судом встановлено, що між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" та ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» укладено ряд договорів, а саме. Між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (покупець) та ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» (постачальник) укладено договір поставки №1502-2017 від 15.02.2017, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар, загальна кількість та асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках, які є додатками до цього договору та становлять його невід`ємну частину.

Між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (замовник) та ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» (виконавець) укладено договір №1702-2017 від 15.02.2017, предметом договору є роботи по укладенню бруківки із використанням піску, щебеню, цементу з використанням давальницької сировини (бруківки) замовника.

Між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (замовник) та ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» (виконавець) укладено договір №1602-2017 від 15.02.2017, згідно якого, виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги: роботи по встановленню, монтажу камер відео спостереження; монтаж, налаштування, встановлення та запуск охоронної сигналізації; встановлення та підключення лічильників, електрощитка та встановлення підігріву підлоги з використанням давальницької сировини та інструменту виконавця.

Придбання товарів, їх повна оплата і передача підряднику для виконання робіт повністю підтверджена копіями видаткових накладних (а.с. 76-81), копіями платіжних доручень (а.с.127-145), копіями довіреностей на отримання ТМЦ (а.с.72-75), копіями податкових накладних (а.с.86-108), копіями актів передачі давальницької сировини (а.с.109-126).

Виконання підрядних робіт підтверджується копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с.146, 154, 163), актів приймання виконання будівельних робіт форми КБ-2в (а.с.147-150, 155-158, 164-167), підсумковими відомостями ресурсів (а.с.151-153, 159-162, 168-170).

За результатами вчинення господарських операцій ТзОВ Техногруп-Інжиніринг в ЄДРПН зареєстровано відповідні податкові накладні, що підтверджено відповідачем на сторінці 17 акта. На сторінці 19 акту викладена інформація про те, що звітність з ПДВ вказаним платником за лютий 2017р. до органу ДФС подана.

Окрім того, між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (замовник) та ТзОВ «Компанія «Фоворбуд» (підрядник) укладено договір на виконання робіт з монтажу металопластикових конструкцій №049/16 МП від 09.11.2016, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з монтажу метало пластикових дверей.

Також судом встановлено, що між ТзОВ "Сихівська народна торгівля" (замовник) та ТзОВ «Озон» (постачальник) укладено договір поставки №02/09/2016 від 02.09.2016, на виконання якого останній поставив позивачу товар (бруківку Старе місто ), який виступав давальницькою сировиною по виконанню договору між позивачем та ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг . Як вбачається з поданих позивачем копій рахунків, послуги по перевезенню такої бруківки та послуги маніпулятора по розвантаженню палет надавались ТзОВ Озон згідно договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» позивачем до матеріалів справи долучено наступні документи: оборотно-сальдові відомості по рахунках, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, акти передачі, платіжні доручення, акти приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідачем у акті перевірки підтверджено надання до перевірки всіх актів здачі-приймання робіт, що підтверджують фактичне виконання робіт згідно умов зазначених вище договорів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК, зокрема пп. 198.1, 198.3, 198.6 ПК України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення операційних витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Подані представником позивача на підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи містять усі реквізити, передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку а, відтак, є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції виконання робіт, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 п.2 вказаного Положення) чого відповідачем не заперечується.

Як вбачається із акту перевірки, відповідачем поставлено під сумнів, але жодним чином не спростовано факту здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ Техногруп- Інжиніринг .

Судом беруться до уваги пояснення позивача щодо спростування викладених в акті перевірки доводів, що стосується не надання до перевірки звітів матеріально-відповідальної особи про рух товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання. Позивач зазначає, що самим контролюючим в акті перевірки (сторінка 8) викладено інформацію про те, що придбана для будівельно-монтажних робіт продукція передана підряднику для виконання відповідних робіт, що підтверджено відповідними актами за підписами уповноважених на те посадових осіб. Жодні місця для їх зберігання позивачем не обладнувались, оскільки відповідні товари знаходились на території ринку і одразу є після їх придбання використовувались в будівельно-монтажних роботах.

Необґрунтованими є висновки акта із посиланням на відсутність у позивача прибуткових ордерів, які б підтверджували оприбуткування на склад товару, що придбаний у ТзОВ Техногруп-Інжиніринг . При цьому враховуються пояснення позивача про те, що зважаючи на характер земельної ділянки, робіт, які на ній велись і ведуться, таке обладнання не підлягало оприбуткуванню на склад, у зв'язку із його фізичною відсутністю. Наказ № 1 від 02.01.2017р. Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства не передбачає ведення складського обліку, оскільки такий у Товариства відсутній.

Як вказано у акті перевірки, однією з ознак нереальності господарських операцій, на думку відповідача, є відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування придбаних товарів. Однак, такі не беруться до уваги відповідно до п. 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.

Що стосується викладеної в акті інформації про відомості звітності поданої чи поданої ТзОВ Техногрун-Інжиніринг щодо кількості працівників та виплаченої їм заробітної плати, то декларування певних показників податкової звітності є нічим іншим, як виконанням платником податків обов'язку щодо сплати податків. Тому декларування ТзОВ Техногруп-Інжиніринг показників податкової звітності щодо виплати заробітної плати працівникам в обсязі, який не відповідає ресурсам необхідним для здійснення відповідної діяльності не є доказом нереальності операцій з позивачем, а може свідчити про заниження об'єктів оподаткування податком з доходів фізичних осіб, що не впливає на суть та зміст господарських операцій відображених у первинних документах позивача.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як видно зі змісту наведеної норми документальна перевірка повинна проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодекс.

Згідно п.198.1. ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п.198.2. ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

Таким чином, в ході проведення перевірки ТзОВ Сихівська народна торгівля надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог п. 198.3 та п. 198.2 ПК України при формування податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» , що належало до предмету перевірки.

Щодо обґрунтування відповідачем висновків акту перевірки посиланням на інформацію «Про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТзОВ «Техногруп-Інжиніринг» за звітний період декларування ПДВ листопад-грудень2016, січень-лютий 2017, суд звертає увагу на ту обставину, що Податковий кодекс України не ставить в залежність право на включення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Якщо контрагент платника податку не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагента.

Відтак, платник податків за жодних умов не повинен нести відповідальності за виконання своїми контрагентами обов'язків платників податків. Платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання вимог податкового законодавства.

Слід вказати й на те, що рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області №0015891402 від 11.09.2017 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 8 764,18 грн.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області податкове повідомлення-рішення №0015891402 від 11.09.2017 року.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ -39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сихівська народна торгівля" (ЄДРПОУ 22340618) судовий збір у розмірі 8 764,18 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 30.10.2017 року.

Суддя Карп`як О.О.