Постанова

від 30.10.2017 по справі 826/8746/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2017 року 09:00 № 826/8746/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г. Клименчук Н.М. , розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОСС" до Державної фіскальної служби України провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Маркосс , (далі - позивач), до Державної фіскальної служби України, (далі - відповідач), про:

- визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України по анулюванню суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626 грн.

- зобов'язання Державної фіскальної служби України у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування, що діяли станом на липень 2015 року (до 29.07.2015) позивачем сформовано та відображено в податковій звітності з ПДВ зведені показники складових реєстраційної суми, в тому числі, що ґрунтуються на отриманих і зареєстрованих в установленому порядку податкових накладних, сплачених сумах податку при митному оформленні товарів в режимі імпорту, в червні - липні 2015 року, а відповідачем допущено протиправне анулювання реєстраційної суми позивача в розмірі 4 920 626 грн., сформованої у податковому періоді за липень 2015 року.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що від'ємне значення не приймає участі в формулі розрахунку суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до вимог пп. 4 п. 34 підрозділу І розділу XX Податкового кодексу України в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційну суму збільшено на залишок від'ємного значення до 31 липня 2015 року, а перший звітний період, відповідно до п. 202.1 ст. 202 Кодексу - липень 2015 року.

Враховуючи клопотання представників сторін та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Макросс зареєстроване в Оболонському районі м. Києва, взято на облік в Державній податковій інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві як платника податків. 11.06.2014 р. Позивачу присвоєно індивідуальний податковий номер 392479326542.

01.01.2015 року позивач зареєстрований платником ПДВ у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві. 27.05.2015 року рішенням № 210/26-54-11-01-68 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві анульовано реєстрацію позивача як платника ПДВ. В подальшому, 12.06.2015 року позивача зареєстровано платником ПДВ у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, що підтверджується витягом №1526544502246 від 24.06.2015 року.

За результатам здійснення господарської діяльності позивач відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року: податкові зобов'язання на суму 299 231 грн.; податковий кредит на суму 5 219 857 грн.

Від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом в червні 2015 року склало 4 920 626 грн.

У податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року позивач задекларував податкові зобов'язання на суму 2 087 869 грн., податковий кредит на суму 6 613 083 грн. Від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у липні 2015 року склало 4 525 214 грн.

Згідно Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №3 (на запит від 18.07.2015 р. №3) сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 4 541 225,02 грн.

Податковим органом відмовлено у прийнятті податкової звітності з посиланням на те, що позивач не був зареєстрований платником ПДВ у червні 2015 року.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Законом України від 16.07.2015 року № 643-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (далі - Закон № 643), який набрав чинності 29.07.2015 року, внесено зміни до порядку обрахунку показників формули, визначеної п. 200-1.3 ст. 200 Податкового кодексу.

Так, Законом № 643 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено в наступній редакції:

34. Встановити, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема,: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015року).

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року відповідно анульовано значення реєстраційної суми податку відносно позивача у розмірі 4 920 626 грн.

Згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ №6300941 (на запит від 06.08.2015 р. №6300941) сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 134 058,30 грн. станом на 05.08.2016 року.

Відповідно до п. 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал) з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що перший звітний період для нього починається з 12 червня 2015 року та закінчується 31 липня 2015 року.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626 грн., суд виходить з наступного.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність дій Державної фіскальної служби України по анулюванню суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626 грн., а інших підстав для такого анулювання чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно анульовано реєстраційну суму, право на яку у позивача виникло за результатами здійснення господарських операцій протягом червня 2015 року, і які були відображені у податковій звітності з ПДВ за липень 2015 року.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маркосс задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України по анулюванню суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626,00 грн.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркосс має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4 920 626 грн.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маркосс (код ЄДРПОУ 39247935) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Н.Г. Вєкуа

Н.М. Клименчук