Постанова

від 03.04.2018 по справі 826/8746/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8746/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.,

Вєкуа Н.Г., Клименчук Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року (прийнята у порядку письмового провадження у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКОСС до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКОСС (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій Відповідача щодо анулювання суми податку, на яку ТОВ МАРКОСС має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 4 920 626 грн; зобов'язання Відповідача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшити суму, на яку ТОВ МАРКОСС має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 4 920 626 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, що від'ємне значення не приймає участі у формулі розрахунку суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до вимог пп.4 п.34 підр.І розд.XX Податкового кодексу України в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційну суму збільшено на залишок від'ємного значення до 31 липня 2015 року, а перший звітний період, відповідно до п.202.1 ст.202 цього Кодексу - липень 2015 року. Також, апелянт вказує на те, що Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку Відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін; висновок суду першої інстанції про те, що перший звітний період для Позивача починається з 12.06.2015 року та закінчується 31.07.2015 року в повній мірі відповідає правовим нормам податкового законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач зареєстрований в Оболонському районі м.Києва та взятий на облік в Державній податковій інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві як платник податків; 11.06.2014 року ТОВ МАРКОСС присвоєно індивідуальний податковий номер 392479326542.

01.01.2015 року Позивач зареєстрований платником ПДВ у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві.

27.05.2015 року рішенням №210/26-54-11-01-68 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві анульовано реєстрацію Позивача як платника ПДВ.

У подальшому, 12.06.2015 року ТОВ МАРКОСС зареєстровано платником ПДВ у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 24.06.2015 року №1526544502246.

За результатам здійснення господарської діяльності Позивач відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року: податкові зобов'язання на суму 299 231 грн та податковий кредит на суму 5 219 857 грн.

Від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом в червні 2015 року складає 4 920 626 грн.

У податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року Позивач задекларував податкові зобов'язання на суму 2 087 869 грн та податковий кредит на суму 6 613 083 грн; від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у липні 2015 року складає 4 525 214 грн.

З витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №3 (на запит від 18.07.2015 року №3) вбачається, що сума податку, на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 4 541 225,02 грн.

Між тим, податковим органом відмовлено у прийнятті податкової звітності з посиланням на те, що Позивач не був зареєстрований платником ПДВ у червні 2015 року.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 року №643-VII (далі - Закон №643), внесено зміни до порядку обрахунку показників формули, визначеної п.200-1.3 ст.200 Податкового кодексу.

Так, у підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України пункт 34 викладено в такій редакції: 34. Встановити, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015року).

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року відповідно анульовано значення реєстраційної суми податку відносно Позивача у розмірі 4 920 626 грн.

При цьому, з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №6300941 (на запит від 06.08.2015 року №6300941) вбачається, що сума податку, на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 134 058,30 грн станом на 05.08.2016 року.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал) з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що перший звітний період для Позивача починається з 12 червня 2015 року, тобто з моменту реєстрації платником ПДВ та закінчується 31 липня 2015 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Відповідача збільшити суму в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку ТОВ МАРКОСС має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 4 920 626 грн, колегія суддів зазначає таке.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 відносно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді встановлено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження Відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом неправомірно анульовано реєстраційну суму, право на яку у Позивача виникло за результатами здійснення господарських операцій протягом червня 2015 року, і які були відображені у податковій звітності з ПДВ за липень 2015 року, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на правову позицію викладену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 04.10.2016 року №К/800/8495/16, з огляду на таке.

В ухвалі від 04.10.2016 року №К/800/8495/16 колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що: …реєстраційна сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, правомірно не збільшена на суму збільшення р.24 по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, наданого 31.08.2015 року .

Тобто, суд виходив з того, що при визначенні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, враховуються показники податкової звітності, які формувались до 31.07.2015 року, а зміни у податковому обліку за червень 2015 року шляхом подачі уточнюючого розрахунку від 31.08.2015 року правомірно не було враховані контролюючим органом, оскільки такі зміни суперечать нормам ст.200-1 та п.34 підрозд.2 роздл.XX Перехідних положень ПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 04 квітня 2018 року.