Ухвала

від 25.10.2017 по справі 636/1637/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р.Справа № 636/1637/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за учасю представника відповідача Щербіни А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2017р. по справі № 636/1637/17

за позовом ОСОБА_3

до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області третя особа Міськрайонне управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Малинівської селищної ради Чугуївського району, третя особа: міськрайонне управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд зобов'язати селищну раду змінити конфігурацію земельної ділянки належної відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06.01.2015р., кадастровий номер НОМЕР_1, згідно плану відводу земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач посилався на те що 06.01.2015р. нею отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме земельної ділянки, частина якої знаходиться нижче рівня води через природне явище у вигляді паводка і щорічно підтоплюється струмком, який протікає поруч з земельною ділянкою, тому виділена земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку, господарчих будівель та споруда, площею 0,15 га, не відповідає своєму цільовому призначенню - будівництво будинку та його обслуговування.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2017 року у справі № 636/1637/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Малинівської селищної ради Чугуївського району, третя особа: міськрайонне управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,про зобов'язання змінити конфігурацію земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_1, виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: смт. Малинівка, Чугуївського району, пров. Інтернаціональний, № 1.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової і громадської забудови, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

З пояснень представника позивача встановлено, що частина виділеної земельної ділянки знаходиться нижче рівня води через природне явище у вигляді паводка і щорічно підтоплюється струмком, який протікає поруч з земельною ділянкою, тому вона повністю не підходить для будівництва будинку та його обслуговування, у зв'язку з чим позивач звернулась з позовом до Малинівської селищної ради Чугуївського району, в якому просить суд зобов'язати відповідача змінити конфігурацію земельної ділянки належної відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06.01.2015р., кадастровий номер НОМЕР_1, згідно плану відводу земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення вказаного питання не входить до обов'язків відповідача, а законом передбачений інший порядок врегулювання даного спору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до абз 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про земельний кадастр ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 5 цієї статті внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України Про земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Згідно ст. 21 цього Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

При цьому, чинним законодавством не передбачено віднесення до селищної ради компетенції щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внесення змін до конфігурації земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відступні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2017 року у справі № 636/1637/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2017р. по справі № 636/1637/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Калитка О.М. Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2017 р.