Ухвала

від 10.10.2017 по справі 713/794/16-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 жовтня 2017 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 13 вересня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260060000141.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 13червня 2016 року

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 3,4 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 13 вересня 2016 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання скасовано.

Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_5 призначено покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

В решті вирок залишено без зміни.

Кримінальне провадження розглянуто за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

У касаційній скарзі засуджений, ставить питання про скасування вироку апеляційного суду, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. При цьому зазначає, що апеляційним судом не враховано конкретні обставини справи та в повному обсязі дані про особу засудженого, що, у сукупності, дає підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 5 березня 2016 року приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 на ґрунті виниклих неприязних відносин, в ході суперечки з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , умисно, несподівано для ОСОБА_8 , наніс йому один удар кулаком в область обличчя, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У запереченнях на касаційну скаргу засудженого потерпілий ОСОБА_8 просить залишити останню без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судове рішення без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій в касаційній скарзі не оспорюється.

Доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок його суворості, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Вирішення судом питання про призначення засудженому покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.

Згідно вимог ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Розглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого та обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання засудженому та приймаючи рішення про необхідність скасування вироку місцевого суду в частині призначеного покарання та призначення покарання, яке ОСОБА_5 має відбувати реально, апеляційний суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до середньої тяжкості, конкретні обставини вчинення злочину, роль засудженого у вчиненні злочину та його постзлочинну поведінку, те, що злочин був вчинений щодо особи похилого віку, яка є фізично слабшою за засудженого та не мав можливості здійснити йому опір, а також характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом, при скасуванні вироку місцевого суду у частині призначення покарання, обставин, які його пом`якшують і позитивно характеризують особу засудженого, а також стан його здоров`я обґрунтованими визнати не можна.

Як убачається з вироку, суд апеляційної інстанції врахував також і обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покрайня: вчинення злочину щодо особи похилого віку, а також дані про особу засудженого: часткове визнання ним своєї вини, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, те, що він одружений і має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивні характеристики з місця роботи, стан його здоров`я, а тому, враховуючи усі ці дані в сукупності, апеляційний суд правильно призначив покарання в межах санкції ч. 1 ст.122 КК, яке ОСОБА_5 має відбувати реально.

Що стосується посилань засудженого ОСОБА_5 на неналежне врахування апеляційним судом обставини, яка пом`якшує покарання, а саме: визнання ним вини, то, як слушно вказав апеляційний суд, що засуджений ОСОБА_5 як в своїй апеляційній скарзі, так і в суді апеляційної інстанції хоч і не заперечував той факт, що вдарив ОСОБА_8 , проте ствердив, що не спричинив йому таких тілесних ушкоджень, які зазначені в обвинувальному акті. Тому апеляційний суд прийшов до висновку, що вищевказане не може свідчити про визнання засудженим своє вини.

Згідно з положеннями ч.1 ст.75 КК України підставою для звільнення винного від відбування покарання з випробуванням є висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Керуючись цією нормою закону про кримінальну відповідальність суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що наведені вище дані про особу винного не свідчать про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

Таким чином, апеляційний суд врахував усі дані про особу засудженого, що позитивно його характеризують, в тому числі й ті, з якими засуджений пов`язує свої касаційні вимоги.

Рішення апеляційного суду відповідає вимогам кримінального закону, підстави для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України відсутні.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436, 438КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, колегія суддів

постановила:

Вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 13 вересня 2016 щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3