Ухвала

від 25.10.2017 по справі 521/1423/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6249/17

Номер справи місцевого суду: 521/1423/17

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Іпотека та інвестиції , Товариства з обмеженою відповідальністю Стройтехснаб про визнання недійсними пунктів додаткових угод до договору позики,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ ФК Іпотека та інвестиції , ТОВ Стройтехснаб про визнання недійсними пунктів додаткових угод до договору позики посилаючись на те, що 15 липня 2008 року між нею та ТОВ ФК Іпотека та інвестиції , яке діяло від імені ТОВ Стройтехснаб , був укладений договір позики № 42/07 ФК (С), згідно до умов якого позикодавець надав позичальнику позику у сумі 258871 грн. 08 коп. строком на 240 місяців з 15 липня 2008 року по 15 липня 2028 року.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики № 42/07 ФК (С) від 15 липня 2008 року, позичальник уклав договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського МНО Одеської області Шевченко В.М., реєстровий номер 3460 від 15 липня 2008 року між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ТОВ Стройтехснаб (іпотекодержатель 1) та ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції (іпотекодержатель 2), предметом якого виступає двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 60,2 кв.м..

09 грудня 2008 року між ТОВ ФК Іпотека та Інвестиції , яке діяло від імені ТОВ Стройтехснаб укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 42/07 ФК від 15 липня 2008 року, відповідно до п.п. 1., 2., 3 якої, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 09.12.2008 року складає 252399,36 грн., що еквівалентно 49980,07 дол. США. Сторони погодились викласти додаток № 1 до договору Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в новій редакції, яка є невід'ємною частиною договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року та цієї додаткової угоди. Позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення (додаток №1 до договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому продавцем, на дату оплати.

01.07.2009 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, згідно з пунктами 1., 3., 4 якої, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 01.07.2009 року складає гривневий еквівалент 48698,53 дол. США, за комерційним курсом, встановленим позикодавцем, на дату здійснення платежів, нарахування та сплату відсотків за користування позикою. Сторони погодились викласти додаток № 1 до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в новій редакції, з датою складання 01.07.2009 року яка є невід'ємною частиною договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року та цієї додаткової угоди. Позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення (додаток №1 до договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому продавцем, на дату оплати. 19.08.2009 року була укладена додаткова угода № 3, згідно якої, ТОВ Стройтехснаб передало, а ТОВ ФК Іпотека та інвестиції прийняло усі права та обов'язки за договором позики № 42/07 ФК (с) від 15.07.2008 року, та сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 19.08.2009 року складає 240783,53 грн., шо еквівалентно 48651,82 дол. США.

01.08.2010 року укладено докову угоду № 4 до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, відповідно до п.п. 1., 3., 4 якої, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 01 серпня 2010 року складає гривневий еквівалент 47935 доларів США 39 центів за комерційним курсом, встановленим на дату сплати платежів по договору позики; сторони погодились викласти додаток № 1 до договору Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в новій редакції з датою складання 01.08.2010 року, яка є невід'ємною частиною вказаного договору позики та цієї додаткової угоди. Позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення (додаток №1 до договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому продавцем, на дату оплати.

На виконання своїх зобов'язань, ОСОБА_2 щомісяця вносила грошові кошти на рахунок позикодавця, та з моменту укладання договору перерахувала відповідачу суму у розмірі 392000 грн. 34 коп., та вважає, що у зв'язку з чим виконала свої зобов'язання по договору позики достроково.

При укладанні додаткових угод № 1, 2, 3, 4 до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року ОСОБА_2 було допущено помилку, стосовно істотних умов договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, оскільки вона не розуміла, що внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод до договору позики № 42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року збільшиться її обсяг зобов'язань за договором, дана обставина має істотне значення, оскільки укладаючи додаткові угоди, зміни у основний договір в частині предмету договору, внесені не були, що і стало причиною помилки ОСОБА_2, оскільки вона вважала, що при укладанні додаткових угод сума кредиту не змінювалися. Посилаючись на викладене позивачка звернулась з наведеним позовом до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 15 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ ФК Іпотека та інвестиції , яке діяло від імені ТОВ Стройтехснаб , був укладений договір позики № 42/07 ФК (с). Згідно до умов договору позики, позикодавець надав позичальнику позику у сумі 258871 грн. 08 коп. строком на 240 місяців з 15 липня 2008 року по 15 липня 2028 року. За договором позика надається позичальнику для інвестування об'єкту житлового будівництва, згідно угоди про участь у Фонді фінансування будівництва № 61/06 БО від 20.06.2008 року, який укладений позичальником з ВАТ ФК СТС-Інвест . Позичальник за користування позикою зобов'язується сплатити позикодавцю проценти у розмірі 14 відсотків річних та 0,25% - щомісячну оплату за супроводження позики від суми заборгованості на початок місяця (в т.ч. ПДВ). Нарахування відсотків починається з дня набрання чинності цим договором.

В забезпечення договору позики № 42/07 ФК (с) від 15.07.2008 року між ОСОБА_2 (іпотекодавець), та ТОВ Стройтехснаб (іпотекодержатель1) та ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції (іпотекодавець 2) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М., який зареєстровано в реєстрі № 3460 від 15 липня 2008 року предметом якого виступає двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 60,2 кв.м..

09 грудня 2008 року між ТОВ Фінансова компанія Іпотека та Інвестиції , яка діє від імені Стройтехснаб на підставі договору доручення від 17 січня 2008 року, в особі Генерального директора Шарпая В.І., що діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 23 січня 2008 року за реєстром № 377, з одного боку і громадянка ОСОБА_2 в подальшому позичальник , з іншого боку, укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 42/07 ФК (с) від 15 липня 2008 року. Відповідно до п.п. 1., 2., 3 додаткової угоди № 1 від 08.12.2008 року до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 09.12.2008 року складає 252 399,36 грн., шо еквівалентно 49 980,07 дол. США за комерційним курсом, встановленим позикодавцем, на дату укладання договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року; сторони погодились викласти додаток № 1 до договору Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в новій редакції, яка є невід'ємною частиною договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року та цієї додаткової угоди; позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення (Додаток №1 до Договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому продавцем, на дату оплати.

01 липня 2009 року між ТОВ Фінансова компанія Іпотека та Інвестиції , яка діє від імені Стройтехснаб на підставі договору доручення від 17 січня 2008 року, в особі Генерального директора Шарпая В.І., що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 23 січня 2008 року за реєстром № 377, з одного боку і громадянка ОСОБА_2 в подальшому позичальник , з іншого боку, укладено додаткову угоду № 2 до договору позики № 42/07 ФК (с) від 15 липня 2008 року. Відповідно до п.п. 1., 3., 4. додаткової угоди № 2 від 01.07.2009 року до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 01.07.2009 року складає гривневий еквівалент 48 698,53 дол. США, за комерційним курсом, встановленим позикодавцем, на дату здійснення платежів, нарахування та сплату відсотків за користування позикою; сторони погодились викласти додаток № 1 до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в новій редакції, з датою складання 01.07.2009 року яка є невід'ємною частиною договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року та цієї додаткової угоди; позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (с) від 15.07.2008 року в новій редакції, з датою складання 01.07.2009 року (Додаток №1 до Договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому продавцем, на дату оплати.

19.08.2009 року між ТОВ Фінансова компанія Іпотека та Інвестиції в особі Генерального директора Шарпая В.І., що діє на підставі Статуту з одного боку, громадянкою ОСОБА_2 в подальшому позичальник ТОВ Стройтехснаб в особі в.о. Генерального директора Гондери Т.Я., що діє на підставі Статуту на виконання протоколу загальних зборів учасників Товариства Стройтехснаб № 13/09 від 19.08.2009 року, протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фінансова компанія Іпотека та Інвестиції № 4/09 від 19.08.2009 року уклали додаткову угоду № 3 до Договору позики № 42/07 ФК (с) від 15 липня 2008 року. Згідно з пунктом 1 якої, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства № 4/09 від 19.08.2009 року позикодавець передав, а ТОВ ФК Іпотека та інвестиції прийняло усі права та обов'язки позикодавця за договором позики № 42/07 ФК (с) від 15.07.2008 року. Відповідно до пункту 2 цієї угоди сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 19.08.2009 року складає 240 783,53 грн., шо еквівалентно 48 651,82 дол. США. Сторони погодилися, що поверненню підлягає 48 651, 82 доларів США за грошовим еквівалентом у національній валюті відповідно до комерційного курсу, встановленого позикодавцем на дату оплати. Сторони погодили, що позичальник здійснює сплату повернення позики та відсотків за користування нею в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті визначається згідно графіку погашення від 01 липня 2008 року (Додаток № 1 до Договору), за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому позикодавцем на дату оплати.

01 серпня 2010 року між ТОВ Фінансова компанія Іпотека та Інвестиції , в особі Генерального директора Миринюк А.М., що діє на підставі Статуту з одного боку і ОСОБА_2 в подальшому Позичальник з іншого боку, укладено Додаткову угоду № 4 до договору позики № 42/07 ФК (с) від 15 липня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1., 3., 4. додаткової угоди № 4 від 01.08.2010 року до договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника перед позикодавцем станом на 01 серпня 2010 року складає гривневий еквівалент 47 935 доларів США 39 центів за комерційним курсом, встановленим на дату сплати платежів по договору позики № 42/07 ФК (с) від 15.07.2008 року, гривневий еквівалент на дату підписання цієї додаткової угоди становить 366705,71 гривень; сторони погодились викласти додаток № 1 до договору Графік погашення позики згідно договору позики №42/07 ФК (С) від 15.07.2008 року в нової редакції, з датою складання 01.08.2010 року, яка є невід'ємною частиною вказаного договору позики та цієї додаткової угоди; позичальник здійснює оплату платежів в національній валюті України, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіку погашення (Додаток №1 до Договору) визначається за грошовим еквівалентом у доларах США за комерційним курсом, встановленому продавцем, на дату оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2015 році ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції та ТОВ Стройтехснаб про визнання договору позики виконаним та визнання іпотечного договору припиненим. Не погоджуючись з позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Іпотека та інвестиції пред'явило зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.12.2015 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції та ТОВ Стройтехснаб про визнання договору позики виконаним та визнання іпотечного договору припиненим відмовлено. Зустрічний позов ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, на користь ТОВ Фінансова компанія Іпотека та інвестиції , код ЄДРПОУ 34643399, місцезнаходження м. Одеса, пров. Ген. Вишневського, 13/1, офіс 9, суму заборгованості за договором позики у розмірі 894908 грн. 03 коп., яка складається з заборгованості за позикою - 824512 грн. 67 коп.; заборгованості за відсотками - 70395 грн. 36 коп. а також судовий збір в сумі 3654 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.05.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.12.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.12.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.12.2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12.05.2016 року залишено без змін.

Безумовно, згідно ст. 16 ч.1, ч.2 п.2 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як вказує ст. 202 ч.ч.1, 2 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 203 ч.ч.1,2,3,4,5 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дійсно, згідно ст. 215 ч.ч.1,3 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних і кримінальних справ про визнання правочинів недійсними , судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Зі змісту ст.ст. 204, 215 ЦК України, роз'яснень Пленуму ВСУ витікає, що нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом. Зокрема, нікчемними правочини: а) що обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.27 ЦК України); б) вчинені з недодержанням вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК України); в) вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності або недієздатною фізичною особою без належного схвалення (ст.221, ч.1 ст.226 ЦК України) тощо.

Статтею 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних і кримінальних справ про визнання правочинів недійсними , обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Помилка внаслідок незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

В судовому засіданні встановлено, та не спростовується сторонами, що зміст та форма оспорюваного правочину не суперечить закону, вчинюючи зазначені правочини позивач необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним і відповідає внутрішньої волі та було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлено угодою.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Враховуючи викладене, суд обгрунтовано вважав, що підстав для визнання окремих пунктів додаткових угод до договору позики недійсними не має.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне з`ясування судом обставин, що додатковими угодами № 1, 2, 3, 4 до договору збільшився обсяг зобов'язань ОСОБА_2, але вона достроково, щомісячно виконувала свої зобовязання та фактично погасила позичальнику 392000,34 грн., що підтверджено її зверненням до відповідача від 07.03.2015 року, які відповідач безпідставно не визнав, невизнання судом позиції ОСОБА_2, що вона була введена в оману при укладенні додаткових угод до договору щодо валюти виконання грошового зобовязання, якими передбачено здійснення позичальником платежів в національній валюті, при цьому сума, що підлягає сплаті згідно графіків погашення визначається за грошовим еквівалентом у доларах США по комерційному курсу, встановленому позикодавцем на дату оплати, що збільшило її обсяг зобов'язань, і зазначені помилки стосовно зміни істотних умов є підставою відповідно вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України для визнання правочинів недійсними, неврахування судом принципу справедливості та добросовісності додаткових угод, які поставили в невигідне становище позичальника, необґрунтованість визнання судом умов додаткових угод, внаслідок яких позичальник отримав незаконні прибутки, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необгрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерцький