Постанова

від 26.10.2017 по справі 30/240

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Справа № 30/240

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

за участю представника позивача - Астраханцевої Л.Т. дов. № 27 ДР-114-0417 від 07.04.2017 року, відповідача - Кісілевич Є.С. дов. № 15/од17 від 15.05.2017 року, заявника скарги Падалки А.В. дов. № 06-54121 від 04.01.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року за скаргою ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до ПрАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У травні 2004 року ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач) звернулось до ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу по векселю у сумі 1031502 гривень 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати пред'явленого простого векселя №65305965414361, зі строком платежу 1 листопада 2002 року, на суму 1000000 гривень.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2004 року позов задоволено.

З ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" стягнуто борг по векселю №65305965414361 в сумі 1000000 гривень та проценти по векселю в розмірі 29917 гривень 80 коп., витрати, пов'язані з опротестуванням векселя, в розмірі 1585 гривень, 1700 гривень витрат по сплаті державного мита, 118 гривень витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

30 червня 2004 року видано наказ на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2004 року.

У липні 2016 року до Господарського суду Дніпропетровської області від ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (вих. №1175/07 від 30 червня 2016) щодо визнання протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору у сумі 103332 гривні 08 коп. у виконавчому провадженні №34192072 та зобов'язання повернути з державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" неправомірно стягнуту суму виконавчого збору, а саме: у виконавчому провадженні №34192072 у сумі 103332 гривень 08 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2016 року ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору. Скаргу ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" залишено без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2016 року ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" замінено на ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" у зв`язку із зміною найменування.

Апеляційну скаргу ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2016 року задоволено.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2016 року у справі № 30/240 скасовано.

Визнано поважними причини пропуску ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" строку для подання скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору. Відновлено цей строк.

Справу № 30/240 передано на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року скаргу ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення у виконавчому провадженні №34192071 виконавчого збору в сумі 100000 гривень 00 коп.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області зобов'язано повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" неправомірно стягнутий у виконавчому провадженні №34192072 виконавчий збір у сумі 100000 гривень 00 коп.

У решті вимог скарги відмовлено.

З Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області стягнуто на користь ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" судовий збір у сумі 689 гривень 00 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року залишено без змін .

У касаційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень.

Стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій є безпідставними та не відповідають обставинам справи, ґрунтуються на неправильному застосуванні ч. 5 ст. 12, ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 24, ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст.ст. 28, 32, ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначає, що у разі невиконання боржником рішення в строк, встановлений ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", у державного виконавця не існує правових підстав не виконувати імперативну норму ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 26 липня 2004 року було запропоновано боржнику в строк 3 дні з часу отримання постанови добровільно виконати рішення суду та повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий строк воно буде виконано примусово, при цьому буде стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення та витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій.

Вказує, що до складу зведеного виконавчого провадження щодо боржника - ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" входили: наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2002 року у справі №3/339, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 22 липня 2003 року у справі №9/200 та ще 93 виконавчих документів на загальну суму боргу 52314801 гривень 15 коп., у тому числі наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2004 року у справі 30/240, а тому висновок суду про те, що винесення постанови про арешт коштів боржника стосувалось виконання інших наказів, не відповідає фактичним обставинам справи.

Вважає, що судами попередніх інстанцій порушені вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки лист боржника від 21.02.2014 року №295/07 щодо зміни суми боргу у виконавчому провадженні надійшов до виконавчої служби лише 3 березня 2014 року.

Вказує, що в жодній редакції закону не передбачено обов'язку нарахування виконавчого збору саме після початку примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, заявника касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26 липня 2004 року державним виконавцем Кальчук Ю.А. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинськ розглянута заява про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 330/240 від 30 червня 2004 року та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу.

Відповідно до п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику в строк три дні з часу отримання постанови пропонується добровільно виконати рішення суду.

09 серпня 2004 року державним виконавцем Вишняковим С.В. прийнято постанову про приєднання виконавчих проваджень.

09 серпня 2004 року, у зв'язку з порушенням Господарським судом Дніпропетровської області 14 листопада 2003 року за №Б15/187/03 справи про банкрутство боржника, державним виконавцем Вишняковим С.В. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинськ прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

12 січня 2011 року, державним виконавцем Вишняковим С.В. відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинськ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження з виконання в тому числі й наказу №3/339 господарського суду, виданого 27 серпня 2002 року, про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" боргу на користь ВАТ "Дніпропетровськгаз", наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі 9/200, виданого 22 липня 2003 року, про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" боргу на користь ВАТ "Дніпропетровськгаз", всього про стягнення 57551416 грн. 32 коп., прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", що містяться на всіх відкритих рахунках боржника.

11 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П., на виконання постанови в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 26 вересня 2012 року, у зв'язку з якою виникла необхідність прийняти дане виконавче провадження для подальшого приєднання його до складу зведеного виконавчого провадження відносно боржника ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", винесено постанову про прийняття до виконавчого провадження №34192072 наказу №30/240 від 30 червня 2004 року.

26 грудня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області МакушевоюТ.П. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №34192072 на підставі дії мораторію, встановленого п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

4 січня 2013 року поновлено виконавче провадження №34192072 у зв'язку з тим, що процедура погашення заборгованості підприємствам паливно-енергетичного комплексу діяла до 1 січня 2013 року.

14 січня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 103332 гривні 08 коп.

21 лютого 2014 року листом № 295/07 ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" повідомило державного виконавця про те, що відповідно до рішень Міжвідомчої комісії зі списання вартості несплачених боргів за природний газ №2/1 від 31 серпня 2004 року, спільного рішення ПАТ "Дніпропетровськгаз" та ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" від 31 серпня 2004 року та на підставі договору №87/04 було проведено списання вартості неоплачених обсягів природного газу в порядку, визначеному Законом України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" від 5 червня 2003 року №911-IV.

Таким чином, борг за векселем, який був предметом позову у справі №30/240, було списано у 2004 році.

Згідно актів звіряння розрахунків між ПАТ "Дніпропетровськгаз" та ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" від 30 червня 2011 року та 30 вересня 2013 року сума боргу за наказом №30/240 від 30 червня 2004 року становить 33320 гривень 80 коп.

19 травня 2015 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено розпорядження №34192072/В-9, відповідно до якого грошові кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №34192072/В-9, необхідно перерахувати:

- 33320 гривень 80 коп. пені, держмита та судових витрат на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз";

- 103332 гривні 00 коп. виконавчого збору на р/р № 31314305700005 в УДКС України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРППОУ 37989269, згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 січня 2013 року №34192072.

Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області згідно платіжного доручення № 564 від 19 травня 2015 року на рахунок ПАТ "Дніпропетровськгаз" були перераховані грошові кошти у сумі 33320 гривень 80 коп., а згідно платіжного доручення № 574 від 19 травня 2015 року виконавчий збір у сумі 103332 гривні 00 коп. перераховано на рахунок УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль", не погоджуючись з діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103332 гривні 08 коп. у виконавчому провадженні №34192072, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою про визнання протиправними дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 124 Конституції України (редакція від 28 червня 1996 року, яка діяла на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 24 червня 2004 року, що діяла на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовим актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №30/240 винесено державним виконавцем 26 липня 2004 року.

Протягом тривалого часу виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі №30/240 було зупинено.

4 січня 2013 року виконавче провадження №34192072 поновлено.

14 січня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 103332 гривні 08 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Крім того, підпунктом 3.7.2 п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 № 512/5 (в редакції, яка була чинна на момент винесення постанови від 14 січня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору) передбачено, що якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 14 січня 2013 року ВП №34192072 державним виконавцем не було вчинено передбачених вказаною вище нормою дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення.

Доводи заявника касаційної скарги щодо вчинення ним виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, а саме, накладення арешту на кошти боржника відповідно до постанови від 12 січня 2011 року, є необґрунтованими з огляду на те, що на момент винесення вказаної постанови виконавче провадження у справі № 30/240 було зупинено. Крім того, винесення постанови про арешт коштів боржника не може вважатися заходом примусового виконання рішення, адже ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає такого заходу примусового виконання рішень як арешт коштів боржника.

З матеріалів справи вбачається, що борг в частині стягнення суми 1000000 гривень було погашено шляхом списання грошових коштів у 2004 році.

З огляду на вище викладене, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" виконавчого збору у сумі 100000 гривень постановою від 14 січня 2013 року №34192072.

Суд касаційної інстанції також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій державного виконавця в частині стягнення виконавчого збору в сумі 3332 гривень 08 коп. з огляду на те, що в частині сплати залишкової суми заборгованості в розмірі 33320 гривень 80 коп. боржником не було виконано рішення суду добровільно.

Доводи заявника касаційної скарги щодо імперативності норм, відповідно до яких стягнення виконавчого збору можливе без вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення на момент винесення постанови від 14 січня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на власному суб'єктивному тлумаченні норм права, оскільки норми Закону України "Про виконавче провадження" в період існування спірних правовідносин передбачали стягнення виконавчого збору за виконану роботу органом державної виконавчої служби з примусового виконання рішень компетентних органів, а не за сам факт звернення до органу державної виконавчої служби за примусовим виконанням.

Інші доводи заявника касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Таким чином, оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають встановленим фактичним обставинам справи та ґрунтуються на вірному застосуванні норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року законні та обґрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 червня 2017 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Н. Губенко

Л. Іванова