Рішення

від 24.10.2017 по справі 915/853/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 915/853/17

За позовом: Фермерського господарства «Кінбурн» (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична (Чигрина), 242-В; ідентифікаційний код 40190636)

до відповідача: Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» (юридична адреса: 57555, Миколаївська область, Очаківський район, с. Василівка, вул. Лісна, 6; ідентифікаційний код 00993567; поштова адреса: 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Лоцманська, 10),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний природний парк «Білобережжя Святослава» (57555, Миколаївська область, Очаківський район, с. Покровка, вул. Бородинівська, 39; ідентифікаційний код 38086503),

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю,

від 3-ої особи: не з'явився.

Суть спору:

Позивач 28 серпня 2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.08.2017 (вх. № 12151/17), в якій просить суд:

1) Визнати протиправною дії (бездіяльність) Державного підприємства Очаківське лісомисливське господарство з розгляду звернення (заявки) Фермерського господарства Кінбурн від 10.05.2017 № 02 про видачу йому спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби, на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва;

2) Зобов'язати Державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство у встановленому законом України порядку видати Фермерському господарству Кінбурн за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі листування з Покровською сільською радою (листи № 39/1 від 29.04.2016, № 44/1 від 22.07.2016, від 09.08.2016 (відповідь)), листування з Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (листи № 44 від 22.07.2016, від 20.09.2016 (відповідь)); листування з ДП Очаківське ЛМГ (листи № 78 від 21.10.2016, № 38 від 03.02.2017 (відповідь від ДП Очаківське ЛМГ ), № 02 від 10.05.2017 ; матеріалів щодо розгляду Очаківською районною радою звернення про надання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) - заява від 17.10.2016, листа Очаківської районної ради № 80/3.1.1 від 27.03.2017 (з додатками ); норм статей 16, 33 Цивільного кодексу України, статей 102-1, 83, 128, 120 Земельного кодексу України, статей 4, 1, 11, 18 Закону України Про рослинний світ , статей 67-73 Лісового кодексу України, статей 23, 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761), статті 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України , статті 73 Господарського кодексу України, та мотивовані наступним:

Фермерське господарство Кінбурн діє на підставі свого Статуту, державну реєстрацію якого проведено 22 грудня 2015 року, запис № 15821020000032740. Предметом діяльності ФГ Кінбурн , поряд з іншим, є: виробництво та реалізація продукції тваринництва, продукції птахівництва, продукції вівчарства, продукції бджільництва, скотарство, надання послуг у тваринництві (п. 2.2.1 Статуту). Територіально фермерське господарство розташоване в межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області в селі Покровка, вул. Рейдова, буд. 92/3. На сьогодні ФГ Кінбурн утримує значне поголів'я домашніх тварин та птиці, а саме: великої рогатої худоби - 16 голів, свиней - 10 голів, кіз - 10 голів, вівці - 42 голови, птиці (кури, качки, гуси) - 213 шт., кролів - 40 шт., нутрій - 50 шт. Вирощування і догляд такої великої кількості худоби вимагає необхідність її вільного випасу на природних пасовищах, а також потребу в заготівлі сінажу на зиму. Отже, в процесі господарювання у ФГ Кінбурн виникла потреба в одержані земельної ділянки для пасовища і заготовки сіна.

У свою чергу ДП Очаківське ЛМГ своїм листом від 03.02.2017 за № 38 повідомило, що спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного призначення, яким є НПП Білобережжя Святослава здійснюється в межах лімітів на використання цих територій, затверджених центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. ОСОБА_2, ДП Очаківське ЛМГ останні роки не оформляло ліміти на випасання худоби та сінокосіння в межах Василівського та Кінбурнського лісництва і в подальшому не планує їх оформлення. Отже, наразі мова йде про надання позивачу в користування природних ресурсів загальнодержавного значення, так як земельна ділянка, щодо якої була подана заява, відповідно до листа відповідача від 03.02.2017 № 38 та висновку від 24.03.2017 постійної комісії Очаківської районної ради з питань використання земель та екології, знаходиться в межах Національного природного парку Білобережжя Святослава . Тобто, в даному випадку питання про виділення позивачу ділянок для побічних лісових користувань (заготівлі сіна, випасання худоби), а також строк здійснення цих користувань віднесено до компетенції ДП Очаківське ЛМГ як особи, якій зазначені лісові угіддя передані державою в постійне користування.

Як зазначалось вище, ФГ Кінбурн як особа, що зацікавлена у використанні для своїх сільськогосподарських потреб природних рослинних ресурсів (пасовища, випас худоби), що розташоване в лісному масиві на території природно-заповідного фонду (НПП Білобережжя Святослава ), у визначеному законом порядку звернулося до уповноваженого на те органу (постійного лісокористувача) - ДП Очаківське ЛМГ з клопотанням (заявкою) - листом від 10.05.2017 за № 02 про надання земельної ділянки для випасу худоби та заготівлі сіна. Однак до сьогодні жодної відповіді на своє звернення позивач не одержав. Окремо ФГ Кінбурн зазначає, що ДП Очаківське ЛМГ на звернення від 21.10.2016 за № 78 стосовно надання інформації про наявність ділянок для сінокосіння і пасовища своїм листом від 03.02.2017 за № 38 категорично заявило, що: ДП Очаківське ЛМГ останні роки не оформляло ліміти на випас худоби та сінокосіння в межах Василівського та Кіпбурнського лісництва і в подальшому не планує їх оформлення .

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача свідчать про фактичну відмову у видачі позивачу дозволу на користування пасовищем та сіножаттям. При цьому, підставами для прийняття такого рішення є не законодавчо встановлені норми, які передбачені ст. 18 Закону України Про рослинний світ , ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України , а виключно бездіяльність і небажання ДП Очаківське ЛМГ виконувати свої прямі обов'язки, що покладені на нього законами України.

Відповідач у відзиві за вих. № 281 від 19.09.2017 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на таке:

1) Звернення ФГ Кінбурн від 10.05.2017 № 02 не є заявкою про видачу йому спеціального дозволу (лісового квитка) на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення побічних лісових користувань в порядку лісових відносин, тому вимога про визнання протиправною дії ДП Очаківське ЛМГ з розгляду звернення ФГ Кінбурн від 10.05.2017 № 02 є цілком безпідставною.

2) ДП Очаківське ЛМГ не отримувало від ФГ Кінбурн прохання про встановлення лімітів на побічне користування лісовими ресурсами на землях постійного користування ДП Очаківське ЛМГ на Кінбурнській косі (Кінбурське лісництво), не отримувало прохання про допомогу у встановленні лімітів на побічне користування лісовими ресурсами на землях постійного користування ДП Очаківське ЛМГ на Кінбурнській косі (Кінбурське лісництво). ФГ Кінбурн , як лісокористувач, не оформило лімітів на побічне користування лісовими ресурсами на землях постійного користування ДП Очаківське ЛМГ на Кінбурнській косі (Кінбурське лісництво), що не дає підстав ФГ Кінбурн подати заявку на оформлення дозволу (лісового квитка) до постійного лісокористувача - ДП Очаківське ЛМГ в силу вимог пункту 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 № 761.

Таким чином, відповідач вважає, що вимога позивача про зобов'язання ДП Очаківське ЛМГ у встановленому законом України порядку видати ФГ Кінбурн за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва є безпідставною і такою, що не відповідає чинному законодавству України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний природний парк Білобережжя Святослава у своєму відзиві (№ 261/01-11 та № 261/01-15 від 17.10.2017) вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Згідно Указу Президента України № 1056/2009 від 16 грудня 2009 року на державних землях, розташованих на території Покровської сільради Очаківського району був створений Національний природний парк Білобережжя Святослава , який працює на теперішній час. В склад територій НПП увійшли без вилучення державні землі, постійним землекористувачем на яких є ДП Очаківське ЛМГ . Дані землі відносяться до територій природно-заповідного фонду України та згідно діючого законодавства відносяться до особливо цінних земель і не підлягають передачі в оренду чи надання в користування в будь-якому виді даних земель.

Позивач привернув увагу на питання щодо видачі йому лісового квитка для здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва. Але дані землі відносяться до природно-заповідного фонду та, на погляд НПП, дія Лісового кодексу України в цьому питанні не розповсюджується на дані території.

В межах територій та об'єктів ПЗФ загального державного значення законодавець встановив порядок спеціального використання природних ресурсів, який визначено ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України . А механізм отримання лімітів та дозволів прописаний в Положенні про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду , затвердженому постановою КМУ № 459 від 10 серпня 1992 року, та в Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення , затвердженій наказом № 27 від 24.01.2008. Крім того, на думку НПП лісові квитки як вид дозволу на території ПЗФ не діють.

Третя особа вважає, що позивач повинен звернутися до землекористувача - ДП Очаківське ЛМГ з відповідною заявою про можливість спеціального використання природних ресурсів на його території. ДП Очаківське ЛМГ через НПП Білобережжя Святослава звертається до Міністерства екології на отримання відповідних лімітів. Після отримання лімітів з Мінекології необхідно буде вирішити питання щодо отримання дозволу на спецвикористання природних ресурсів в межах ПЗФ.

Тому, на думку НПП, видача ФГ Кінбурн лісового квитка, а в подальшому - його використання, буде порушенням чинного законодавства України.

26 вересня 2017 року судом оголошувалась перерва до 24 жовтня 2017 року.

24.10.2017 в судове засідання позивач та третя особа своїх представників не направили, водночас, представник позивача - ОСОБА_3 письмово звернувся до суду з клопотанням б/н від 18.10.2017 (вх. № 14500/17 від 18.10.2017) про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку розгляду спору на 15 днів у порядку статей 22, 69, 77 ГПК України.

Відповідач усно заперечив на вказане клопотання, звернувши увагу суду на те, що право представництва інтересів даної юридичної особи в суді має не тільки ОСОБА_3

Пункт 3.9.2 пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 передбачає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За приписами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З метою дотримання процесуальних прав учасників процесу в даній справі, 26 вересня 2017 року судом оголошувалась перерва в судовому засіданні до 24 жовтня 2017 року.

Як вбачається, представник відповідача 24.10.2017 з'явився у судове засідання.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників учасників судового процесу в судове засідання, призначене як на 26.09.2017, так і на 24.10.2017 не визнавалась господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося, до того ж у суду не залишилось відкритих питань до сторін по суті заявленого спору.

Крім того, згідно з довіреністю № 06 від 22 лютого 2017 року, ФГ Кінбурн уповноважило на представництво своїх інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Тому позивач, як юридична особа, не був позбавлений можливості направити в судове засідання Господарського суду Миколаївської області 24.10.2017 з розгляду даної справи іншого свого уповноваженого представника.

Таким чином, на думку суду, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи, не дивлячись на відсутність представників позивача та третьої особи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність учасників процесу в даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

24.10.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до змісту пунктів 2.1 та 2.2 Статуту Фермерське господарство Кінбурн створено з метою проведення комплексу робіт по виробництву та реалізації сільськогосподарської продукції. Головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Предмет діяльності господарства визначений пунктом 2.2.1 Статуту, до якого, зокрема, відноситься: виробництво та реалізація продукції тваринництва, продукції птахівництва, продукції вівчарства, продукції бджільництва та рибної продукції; скотарство; надання послуг у тваринництві.

Місцезнаходження земель господарства: Миколаївська область, Очаківський район, село Покровське, вулиця Рейдова, буд. 92/3 (п. 1.6 Статуту). Засновником господарства є: громадянин України ОСОБА_5 (п. 1.2 Статуту).

Згідно пояснень позивача, вирощування і догляд великої кількості худоби вимагає необхідність її вільного випасу на природному пасовищі, а також потребу в заготівлі сіножаті на зиму. Отже, в процесі господарювання у ФГ Кінбурн виникла потреба в одержанні земельної ділянки для пасовища і заготівлі сіна.

За правилами статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду наступні докази:

Листування відносно надання рослинних ресурсів для випасання фермерським господарством худоби: громадянина ОСОБА_5 з Покровською сільською радою (№ 44/1 від 22.07.2016, № 90/04.09 від 09.08.2016), з Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (листи № 44 від 22.07.2016, № 39/1 від 29.04.2016, № Д-35 від 20.09.2016, № 03 від 10.05.2017); взаємовідносини громадянина ОСОБА_5 з Очаківської районною радою Миколаївської області щодо питання надання в оренду земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (заява ФГ Кінбурн від 17.10.2016, лист № 80.3.1.1 від 27.03.2017); витяг з протоколу № 17, рішення Очаківської районної ради Миколаївської області від 24.03.2017 № 18 про відмову заявнику у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що дане питання не відноситься до повноважень Очаківської районної ради.

10 травня 2017 року позивач звернувся до ДП Очаківське ЛМГ з листом № 02 від 10.05.2017, в якому просив останнього у встановленому земельним законодавством порядку надати ФГ Кінбурн природні рослинні ресурси для випасання худоби, для заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва згідно ст. ст. 11, 18 розділу 2 Закону України Про рослинний світ , ст. 19 розділу 2 Закону України Про оренду землі , ст. 38 розділу 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 34 глави 1 розділу 1 та ст. 134 глави 21 розділу 3 Земельного кодексу України.

25.09.2017 позивач просив суд залучити в якості доказу до справи лист ФГ Кінбурн № 07 від 16.08.2017 до ДП Очаківське ЛМГ з проханням письмово проінформувати заявника про результати розгляду звернення - листа від 10.05.2017 № 2.

З наданих відповідачем доказів також вбачається, що громадянин ОСОБА_5 звертався до ДП Очаківське ЛМГ з листами (№ 65 від 23.09.2016 та № 44 від 22.07.2016) з питання надання Фермерському господарству Кінбурн природних рослинних ресурсів для випасання худоби, для заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва згідно ст. ст. 11, 18 розділу 2 Закону України Про рослинний світ , ст. 19 розділу 2 Закону України Про оренду землі , ст. 38 розділу 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 34 глави 1 розділу 1 та ст. 134 глави 21 розділу 3 Земельного кодексу України.

Наведене листування в якості допустимих і належних доказів підлягає дослідженню та аналізу судом по спірним відносинам, беручи до уваги межі та предмет заявленого позову.

Так, предметом даного спору виступають дві немайнові вимоги позивача до відповідача відносно визнання протиправності його дій (бездіяльності) з розгляду відповідного звернення (заявки) господарства від 10.05.2017 № 02 із зобов'язанням державного підприємства видати ФГ Кінбурн за його заявкою від 10.05.2017 № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань.

Підставою заявлених вимог виступають: лист ДП Очаківське ЛМГ № 38 від 03.02.2017, лист ФГ Кінбурн № 02 від 10.05.2017 та норми статей 11, 18 Закону України Про рослинний світ і статті 69 Лісового кодексу України.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновків, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, з наступних причин:

По-перше, аналізуючи текст листа № 02 від 10.05.2017 до ДП Очаківське ЛМГ - як документа, на який в обґрунтування заявлених вимог посилається позивач, суд встановив наступне:

Текст офіційного листа складається, як правило, зі вступної й основної частин, логічно пов'язаних між собою. У вступній частині зазначаються факти, події, обставини, що спричинили написання цього листа, посилання на нормативні документи, інструкції тощо. В основній частині викладається зміст листа в залежності від його тематичної ознаки - прохання, пропозиція, повідомлення тощо.

Текст же листа № 02 від 10.05.2017 не містить повної структури, а саме - складений лише з одного речення - прохальної частини: ОСОБА_2 у встановленому земельним законодавством порядку надати фермерському господарству Кінбурн природні рослинні ресурси для випасання худоби, для заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва згідно ст. 11, 18 розділу 2 Закону України Про рослинний світ , ст. 19 розділу 2 Закону України Про оренду землі , ст. 38 розділу 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 34 глави 1 розділу 1 та ст. 134 глави 21 розділу 3 Земельного кодексу України.

Крім цього, всупереч посиланням позивача по тексту позовної заяви на лист № 02 від 10.05.2017 як на: клопотання (заявку) / звернення (заявку) / заявку , лист № 02 від 10.05.2017 до ДП Очаківське ЛМГ не містить відповідної назви документа. Заголовок до тексту цього листа оформлено відправником лише у вигляді звернення до керівника державної установи.

Дослідивши даний текст листа, співставивши його напрямок та ціль з предметом заявлених позовних вимог, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що надання у встановленому земельним законодавством порядку природних рослинних ресурсів для випасання худоби, для заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва передбачено тільки в порядку емфітевзису за нормами Земельного кодексу України, тому прохання позивача у листі № 02 від 10.05.2017 було фактично спрямоване на вирішення питання (за земельними відносинами) про надання ФГ Кінбурн права емфітевзису, а зовсім не на вирішення питання (за лісовими відносинами) про надання спеціального дозволу (лісового квитка) на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення побічних лісових користувань.

В листі ФГ Кінбурн № 02 від 10.05.2017 не згадується ані про лісові ресурси, ані про видачу спеціального дозволу (лісового квитка) на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення побічних лісових користувань, ані про місце здійснення лісових користувань, навіть не згадується взагалі про Лісовий кодекс України, за нормами якого можливе встановлення лісових відносин.

Отже, за висновками суду, лист ФГ Кінбурн № 02 від 10.05.2017 не є заявкою про видачу господарству спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурського лісництва .

Таким чином, відсутній факт протиправних дій, а отже - й відповідальність відповідача перед позивачем за текстом вимоги пункту 2 прохальної частини позовної заяви.

По-друге, позивач безпідставно та необґрунтовано просить суд: Зобов'язати ДП Очаківське ЛМГ у встановленому законом України порядку видати ФГ Кінбурн за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва.

Так, згідно абзацу 2 пункту 1 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459 (із змінами) Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення , видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2007 року № 761 (далі - Порядок).

Цей Порядок відповідає змісту статті 69 Лісового кодексу України, якою визначено спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів

Так, згідно з вищевказаною нормою:

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (ч. 1); спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами (ч. 3); форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 6); рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем (ч. 7); підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (ч. 8).

Отже, спеціальним дозволом для здійснення побічних лісових користувань (сіножаття, пасовища) є лісовий квиток, який видається лісокористувачам (підприємствам, установам, організаціям і громадянам) постійними лісокористувачами, за заявкою лісокористувача, на підставі існуючих лімітів, а у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду цей дозвіл (лісовий квиток) погоджується з обласними держадміністраціями.

За наведеними нормами всукупності вбачається, що в підставу вирішення наявного спору між сторонами лягає питання обов'язкового звернення зацікавленої особи на законному рівні до постійного лісокористувача із заявкою про встановлення лімітів на побічне користування лісовими ресурсами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема пояснень ДП Очаківське ЛМГ , останнє не отримувало від позивача звернень (заявок) про встановлення лімітів на побічне користування лісовими ресурсами на землях постійного користування відповідача на Кінбурнській косі (Кінбурське лісництво).

Таким чином, вимога пункту 3 прохальної частини позову, а саме: Зобов'язати ДП Очаківське ЛМГ у встановленому законом України порядку видати ФГ Кінбурн за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва , не відповідає чинному законодавству України.

За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, по-перше, не довів суду обставин у спірних правовідносинах, які вказують на порушення відповідачем прав та законних інтересів господарства; по-друге, не навів законних підстав для спонукання відповідача здійснити відповідні дії на користь позивача.

У зв'язку з вищенаведеним, розглянувши даний спір залежно від предмету та підстав позову, застосувавши норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, за висновками суду позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 30 жовтня 2017 року.

Суддя О.Г. Смородінова