Постанова

від 18.01.2018 по справі 915/853/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 рокуСправа № 915/853/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 06, дата видачі : 22.02.17;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 153, дата видачі : 19.05.17 ;

від 3-ї особи - ОСОБА_3, довіреність №224/01-15, дата видачі : 15.09.17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Кінбурн» , м.Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 року, проголошеного о 15.03.45 суддею Смородіновою О.Г. у м.Миколаєві, повний текст якого складено 30.10.2017

у справі № 915/853/17

за позовом скаржника

до Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» , с.Василівка Очаківського району Миколаївської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 природного парку «Білобережжя Святослава» , с.Покровка Очаківського району Миколаївської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2017 року Фермерське господарство (далі - ФГ) «Кінбурн» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства ( далі - ДП) «Очаківське лісомисливське господарство» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 природного парку «Білобережжя Святослава» , в якому просило суд:

-визнати протиправною бездіяльність ДП «Очаківське лісомисливське господарство» з розгляду звернення (заявки) ФГ «Кінбурн» від 10.05.2017 № 02 про видачу йому спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби, на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва;

-зобов'язати ДП «Очаківське лісомисливське господарство» у встановленому законом України порядку видати ФГ «Кінбурн» за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що він у визначеному законом порядку звернувся до уповноваженого на те органу (постійного лісокористувача - ДП Очаківське лісомисливське господарство» ) з заявкою від 10.05.2017р. за № 2 про надання земельної ділянки для випасу худоби та заготівлі сіна яка була залишена відповідачем без розгляду, що суперечить чинному законодавству зокрема нормам статей 16, 33 Цивільного кодексу України, статей 102-1, 83, 128, 120 Земельного кодексу України, статей 4, 1, 11, 18 Закону України «Про рослинний світ» , статей 67-73 Лісового кодексу України, статей 23, 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 року в позові відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що лист ФГ «Кінбурн» № 02 від 10.05.2017 за змістом не є заявкою про видачу господарству спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурського лісництва, і тому судом зазначено, що позивач, як зацікавлена особа на законному рівні не звернувся до постійного лісокористувача із заявкою про встановлення лімітів на таке користування.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.10.17р., ФГ «Кінбурн» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду про те, що складений в довільній формі лист ФГ «Кінбурн» № 02 від 10.05.2017 не є заявкою про видачу господарству спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, оскільки жоден нормативний акт в галузі лісових правовідносин не містить якоїсь обов'язкової форми (зразка) такої заявки на використання лісових ресурсів, при цьому з зазначеного листа ФГ «Кінбурн» чітко вбачається його бажання одержати в своє користування відповідно до закону певні лісові ресурси, а не право емфітевзису.

Крім того, скаржник зазначає, що Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів , Закон України Про природно - заповідний фонд України , а також Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення унормовують, що ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду загального державного значення затверджуються Мінекоресурсів за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси, яким у даному випадку є відповідач, а тому твердження суду про те, що позивач, як зацікавлена особа на законному рівні не звернувся до постійного лісокористувача із заявкою про встановлення лімітів на такі користування на його думку є хибним.

Представник відповідача у запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Кінбурн» діє на підставі Статуту, державну реєстрацію якого проведено 22 грудня 2015 року, запис № 15821020000032740. Предметом діяльності ФГ «Кінбурн» , поряд з іншим, є: виробництво та реалізація продукції тваринництва, продукції птахівництва, продукції вівчарства, продукції бджільництва, скотарство, надання послуг у тваринництві (п. 2.2.1 Статуту). Територіально фермерське господарство розташоване в межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області в селі Покровка, вул. Рейдова, буд. 92/3. Оскільки ФГ «Кінбурн» утримує значне поголів'я домашніх тварин та птиці, вирощування і догляд за яким вимагає вільного випасу на природних пасовищах, а також створює потребу господарства в заготівлі сінажу на зиму.

Керівник ФГ Кінбурн листами від 22.07.2016р. №№ 44, 44/1 звернувся до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства та Голови Покрівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області з проханням надати у встановленому законом порядку природні рослинні ресурси для випасання худоби, заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва.

У відповідь на зазначені звернення адресати листами від 20.09.2016 № Д-35 та від 9.08.2016 № 90/04.09 повідомили, що чинним законодавством України до їх повноважень (компетенції) не віднесено надання окремим суб'єктам господарювання земельних ділянок для випасання ними худоби та було рекомендовано за більш детальними роз'ясненнями з цього приводу звернутись до самостійного суб'єкта господарювання - ДП Очаківське лісомисливське господарство , якому підпорядковуються земельні ділянки, на яких випасається худоба та ведеться заготівля сіна.

23.09.2016р. голова ФГ «Кінбурн» , як депутат Миколаївської міської ради, надіслав звернення до відповідача з цього ж приводу. У свою чергу ДП Очаківське лісомисливське господарство листом від 03.02.2017 за № 38 повідомило, що згідно до ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного призначення, тобто НПП Білобережжя Святослава , здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів цих територій, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Проте ДП Очаківське лісомисливське господарство останні роки не оформляло ліміти на випасання худоби та сінокосіння в межах Василівського та Кінбурнського лісництва і в подальшому не планує їх оформлення.

Як свідчать матеріали справи, протягом лютого-березня 2017року голова ФГ «Кінбурн» намагався оформити право оренди (емфітемзису) земельної ділянки, для чого звертався до Очаківської районної ради Миколаївської області, рішенням якої від 24.03.2017 №18 йому відмовлено у задоволені відповідної заяви через те, що розгляд даного питання не відноситься до повноважень цієї ради.

10.05.2017 ФГ Кінбурн знову звернулось до ДП Очаківське лісомисливське господарство листом за № 02, в якому просило у встановленому земельним законодавством порядку надати фермерському господарству природні рослинні ресурси для випасання худоби, заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва згідно ст.ст.11,18 розділу 2 Закону України «Про рослинний світ» , ст.19 розділу 2 Закону України "Про оренду землі", ст. 38 розділу 9 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", ст.ст.34,134 Земельного кодексу України.

ДП Очаківське лісомисливське господарство факт отримання зазначеного листа не заперечує, але вважає, що воно не повинно було його розглядати на підставі ч.2 ст.8 Закону України "Про звернення громадян", оскільки за змістом це повторне звернення з одного і того ж питання, яке розглянуто за зверненнями ФГ «Кінбурн» від 22.07.2016 та від 23.09.2016.

ФГ «Кінбурн» вважає, що не надання відповідачем відповіді свідчать про фактичну незаконну відмову у видачі позивачу дозволу на користування пасовищем та сіножаттям, а тому звернулось до суду із даним позовом.

Спірні правовідносини сторін регулюються зокрема нормами Лісового кодексу України, ч.1 ст.67 якого передбачає, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Статтею 73 встановлено, що до побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.

Порядок, умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів визначається Порядком спеціального використання лісових ресурсів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007. N 761 (далі - Порядок).

Відповідно до п.8 Порядку лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, в даному випадку відповідачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.

При цьому п. 9 Порядку передбачено відповідний порядок видачі лісового квитка, зокрема, зазначено що лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).

Дії щодо погодження видачі лісового квитка вчиняються без залучення підприємств, установ, організацій і громадян (далі - лісокористувачі) протягом строку, встановленого для видачі лісового квитка.

Для здійснення погодження власник лісів або постійний лісокористувач не пізніше дня, що настає за днем одержання від лісокористувача заявки надсилає її копію у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзаці першому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають власнику лісів або постійному лісокористувачу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача лісового квитка ними погоджена.

П.10 зазначеного Порядку передбачає, що для видачі лісового квитка лісокористувачі подають заявку на використання лісових ресурсів.

Аналогічний порядок одержання спеціальних дозволів на використання природних рослинних ресурсів та лісових угідь, які розташовані в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема ОСОБА_4 природного парку «Білобережжя Святослава» , встановлено Законами України "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та "Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10.08.1992 №495.

Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що надісланий ним відповідачу лист №2 від 10.05.2017 слід вважати заявкою ФГ Кінбурн на використання лісових ресурсів, оскільки ані Порядком, ані жодним іншим нормативний актом в галузі лісових правовідносин не встановлено якоїсь обов'язкової форми або зразка такої заявки, а з його змісту чітко вбачається намір ФГ Кінбурн одержати відповідно до закону певні лісові ресурси, саме для випасання худоби та заготівлі сіна, а не для оренди (емфітемзису) земельної ділянки, як це помилково визначає місцевий господарський суд. Тому посилання відповідача та суду першої інтенції на те, що текст листа № 02 від 10.05.2017р. не містить повної структури та назви документа, а тому не є заявкою, колегією не приймається до уваги.

Відтак, оскільки лист ФГ Кінбурн №2 від 10.05.2017 є саме заявкою про надання йому дозволу на користування природними рослинними ресурсами для випасання худоби, заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва, відповідач зобов'язаний був відповідно до норм, викладених у п. 9 Порядку, не пізніше дня, що настає за днем одержання заявки надіслати її копію у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам виконавчої влади та здійснити всі передбачені Порядком заходи з визначення лімітів використання лісових ресурсів та видачі лісового квитка або відмовити в його видачі з підстав, встановлених ст. 69 Лісового кодексу України, що ним виконано не було.

Посилання відповідача, як на підставу залишення без відповіді та ігнорування звернення ФГ «Кінбурн» , на Закон України від 02.10.1996р. № 393/96-ВР Про звернення громадян є хибним, оскільки по-перше, ним передбачено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а зміст листа ДП Очаківське лісомисливське господарство від 03.02.2017 за № 38 свідчить про небажання відповідача розглянути заявку ФГ Кінбурн по суті, позаяк її не задоволено і не відмовлено в її задоволенні; по-друге, зазначений закон, як видно з назви, не регулює порядок розгляду звернень юридичних осіб, що підтверджує і його преамбула, відповідно до якої цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

В той же час, ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

ДП Очаківське лісомисливське господарство не тільки не розглянуло звернення ФГ «Кінбурн» № 02 від 10.05.2017 по суті з прийняттям передбаченого законом рішення, а навіть не проінформувало заявника про залишення його звернення без розгляду.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про відсутність протиправної бездіяльності ДП «Очаківське лісомисливське господарство» з розгляду звернення (заявки) ФГ «Кінбурн» від 10.05.2017 № 02 про надання йому дозволу на користування природними рослинними ресурсами для випасання худоби, заготівлі сіна та забезпечення інших потреб тваринництва на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва, отже в цій частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив зобов'язати ДП «Очаківське лісомисливське господарство» у встановленому законом України порядку видати Фермерському господарству «Кінбурн» за його заявкою від 10.05.2017 за № 02 лісовий квиток на здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна і випасання худоби) на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва. Зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню з огляду на те, що видачі лісового квитка передує вищеописана певна процедура, яку повинне здійснювати ДП Очаківське ЛМГ , як постійний лісокористувач, і господарський суд не може обмежити його повноважень щодо вирішення питання про наявність підстав для відмови чи задоволення заявки позивача в межах цієї процедури.

З огляду на вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ФГ «Кінбурн» та скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Фермерського господарства «Кінбурн» про визнання протиправної бездіяльності ДП «Очаківське лісомисливське господарство» з розгляду звернення (заявки) позивача від 10.05.2017 № 02 про видачу йому спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва за п.3 ч.1 ст.277 ГПК України.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 269, 270, ст. ст.273, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

I. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Кінбурн» задовольнити частково, рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 року у справі №915/853/17 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов Фермерського господарства «Кінбурн» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» з розгляду звернення (заявки) Фермерського господарства «Кінбурн» від 10.05.2017 № 02 про видачу йому спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів для здійснення ним побічних лісових користувань - заготівлі сіна і випасання худоби, на землях (угіддях) лісогосподарського призначення Кінбурнського лісництва.

В решті позову відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» на користь Фермерського господарства «Кінбурн» 1600грн судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви. .

ІІ. Стягнути з Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» на користь Фермерського господарства «Кінбурн» судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1760грн.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст складено 22.01.2018 о 10.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська