Постанова

від 24.10.2017 по справі 53/233

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа№ 53/233

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гончарова С.А.

в судове засідання з'явились представники:

від стягувача: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 2467

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017

у справі № 53/233 (суддя Грєхова О.А.)

винесеної за результатом розгляду скарги Військової частини А 2467

на дії начальника відділу державної виконавчої служби

у справі № 53/233

за позовом Військової частини А 2467

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПКО-3"

про стягнення 342 354,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 53/233 позовні вимоги Військової частини А 2467 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Груп" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Груп" на користь Військової частини А 2467 борг в сумі 342 354,56 грн., державне мито в сумі 3 423,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 скаргу Військової частини А 2467 на дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відхилено.

Не погодившись із винесеною ухвалою, Військовою частиною А2467 подано до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 та постановити нову ухвалу, якою визнати неправомірними дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження № 47183482 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 53/233, виданого 29.10.2010, з порушеннями законодавства та зобов'язати його усунути порушення, допущені при проведення даної перевірки, а саме: щодо прийняття неправомірного рішення про законність дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кущ В.В. при винесенні постанови від 18.03.2014 у ВП " 37582840 про повернення виконавчого документа стягувачу; щодо невинесення за результатами перевірки постанови та не зазначення у ній особи, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 відновлено Військовій частині А2467 строк подання апеляційної скарги. Прийнято апеляційну скаргу Військової частини А2467 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.10.2017.

Представники стягувача, боржника та ВДВС у судове засідання 24.10.2017 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Після обговорення, враховуючи, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників стягувача, боржника та ВДВС.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

16.04.2013 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37582840 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 53/233 від 29.10.2010.

18.03.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

26.12.2016 скаржник звернувся до начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві із Листом № 4063 про проведення перевірки законності виконавчого провадження, у я кому просив провести перевірку законності виконавчого провадження № 37582840 з виконання наказу Господарського суду міста Києві № 53/233, виданого 29.10.2010 та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кущ В.В. від 18.03.2014 у ВП № 37582840 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Листом від 17.03.2017 за № 1015 про проведення перевірки законності виконавчого провадження скаржник звернувся до начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, у якому просив зобов'язати начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести перевірку законності виконавчого провадження № 37582840 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 53/233, виданого 29.10.2010, зокрема щодо правомірності постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кущ В.В. від 18.03.2014 у ВП № 37582840 про повернення виконавчого документа стягувачеві, або провести таку перевірку самостійно.

10.02.2017 начальник відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом № 201-14/1 від 10.02.2014 повідомив скаржника, що відповідно до вимог Закону постанови державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами на протязі 10 днів. Отримавши постанову від 18.03.2014 про повернення виконавчого документа, стягувач 18.03.2015 повторно направив на виконання виконавчий документ та не скористався своїм правом на оскарження. 14.04.2015 постановою державного виконавця відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 1 ст. 26 Закону. Вищезазначена постанова була оскаржена стягувачем та відповідним рішенням Господарського суду міста Києва відмовлено в задоволенні скарги. У зв'язку з вищезазначеним та пропуском строків на оскарження постанови від 18.03.2014 стягувач має право повторно подати на виконання виконавчий документ.

25.04.2017 заступник начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві управління державної виконавчої служби листом № 527/02-10 від 25.04.2017 повідомив скаржника, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження оскаржувалась стягувачем у судовому порядку, проте ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.0.12017 № 53/233 в задоволенні скарги відмовлено. Крім того, Відділом повідомлено, що 01.02.2017 до відділу надійшло звернення військової частини А2467 від 26.12.2016, відповідь на яке 10.02.2017 державним виконавцем направлено заявнику простою кореспонденцією.

Як вбачається із матеріалів справи, скарга мотивована тим, що стягувач не погоджується з висновком начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та вважає, що під час перевірки законності виконавчого провадження ним були допущені порушення, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на момент винесення постанови державного виконавця, яка оскаржувалась стягувачем, а також п. 7 розділу 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, відповідно до якої, про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначається зокрема, у резолютивній частині, - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, визначається особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), в зв'язку з чим скаржник просить суд, визнати неправомірними дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження № 47183482 з виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого 29.10.2010, з порушенням законодавства та зобов'язати його усунути порушення, допущені при проведенні даної перевірки, а саме: щодо прийняття неправомірного рішення про законність дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києва Кущ В.В при винесені постанови від 18.03.2014 у ВП № 37582840 про повернення виконавчого документа стягувачеві; щодо не винесення за результатами перевірки постанови та не зазначення в ній особи, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком Господарського суду міста Києва про необхідність застосування положень Закону України Про виконавче провадження в редакції, що діяла станом на 27.12.2016, оскільки саме 27.12.2016 скаржник звернувся до начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з листом про проведення перевірки законності виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент звернення скаржника із скаргою до начальника ДВС) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа № 4063 від 26.12.2016, скаржником оскаржувалась постанова від 18.03.2014 у ВП № 37582840 про повернення виконавчого документа.

Із листа начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вбачається, що надаючи відповідь на звернення стягувача від 26.12.2016 зазначено, що відповідно до вимог Закону постанови державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами на протязі 10 днів. Отримавши постанову від 18.03.2014 про повернення виконавчого документа, стягувач 18.03.2015 повторно направив на виконання виконавчий документ та не скористався своїм правом на оскарження. У зв'язку з вищевикладеним та пропуском строків оскарження постанови від 18.03.2014 стягувач має право повторно подати на виконання виконавчий документ.

Скаржником було подано скаргу до начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із значним пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" для оскарження постанови державного виконавця до начальника відділу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 у справі № 52/233, яка набрала законної сили, встановлено факт пропуску скаржником строку на звернення виконавчого документа стягувачеві.

Слід зазначити, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком Господарського суду міста Києва, що начальником Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві було правомірно надано відповідь скаржнику у вигляді листа, у зв'язку з пропуском останнім строків на оскарження вищезазначеної постанови від 18.03.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник просив провести перевірку законності виконавчого провадження № 37582840 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 53/233, виданого 29.10.2010 та скасувати постанову головного державного виконавця від 18.03.2014 у ВП 37582840 про повернення виконавчого документа стягувачеві, тобто скаржник звернувся до начальника відділу виконавчої служби про скасування вищезазначеної постанови у виконавчому провадженні, яке не перебувало на виконанні у державних виконавців.

Відповідно до п.п. 10.1-10.3 Інструкції (у редакції на момент винесення постанови від 18.03.2014) контроль у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до статей 83-86 Закону. Начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом. Керівники органів державної виконавчої служби вищого рівня мають право відповідно до статей 84-86 Закону перевіряти законність виконавчого провадження, у тому числі завершеного виконавчого провадження та виконавчого провадження, по якому виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, беручи до уваги норми Закону України "Про виконавче провадження" та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакціях на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві) начальник відділу здійснює контроль за законністю дій державного виконавця лише у відкритих виконавчих провадженнях, а законність завершених виконавчих проваджень та виконавчих проваджень, по яким виносились постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, перевіряються керівником органу державної виконавчої служби вищого рівня. Однак, у даному випадку, як вбачається зі справи, стягувач звернуся до начальника відділу виконавчої служби про скасування зазначеної вище постанови у виконавчому провадженні, яке є завершеним та не перебуває на виконанні державних виконавців, в свою чергу відповідно до вищенаведених приписів, начальник відділу, не мав законних підстав проводити перевірку у завершеному виконавчому провадженні, а тому у начальника відділу були відсутні підстави для винесення постави, у зв'язку чим відповідь було надано листом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2017 у справі № 29/441-09.

Обставини, на які скаржник посилається як на підставу для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233, визнаються колегією суддів безпідставними.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 та для задоволення апеляційної скарги Військової частини А 2467 відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 2467 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 53/233 залишити без змін.

3. Справу № 53/233 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

С.А. Гончаров