Постанова

від 18.10.2017 по справі 924/1813/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" жовтня 2017 р. Справа № 924/1813/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Бучинська Г.Б.

суддя Василишин А.Р. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Максютинській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.01.16 р. у справі № 924/1813/14

за позовом Консорціум "Військово-будівельна індустрія" м.Київ

за участю Військової прокуратури Хмельницького гарнізону, м. Хмельницький

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Міністерство оборони України,

- Фонд державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області

- регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області

- Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

до Хмельницька обласна товарна біржа м. Хмельницький

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- ОСОБА_2,

- Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому

про визнання недійсним результатів аукціону від 15.05.2014 р., а саме протоколу № 6 проведення біржових торгів на Хмельницькій обласній товарній біржі.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача: Шпичко М.В.

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

від третьої особи 1: представник не з'явився.

від третьої особи 2: представник не з'явився.

від третьої особи 3:представник не з'явився.

від третьої особи 4: представник не з'явився.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

від третьої особи 5: ОСОБА_2

від третьої особи 6: ОСОБА_4

від третьої особи 7: ОСОБА_5 .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.01.2016р. в задоволенні позову ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" до Хмельницької обласної товарної біржі, за участю Військової прокуратури про визнання недійсним результатів аукціону від 15 травня 2014 року, а саме: протоколу №6 проведення біржових торгів на Хмельницькій обласній товарній біржі, згідно якого було реалізовано ОСОБА_2 напівпідвальне приміщення загальною площею 222,8 м 2 , що знаходиться по АДРЕСА_1 та перебувало у податковій заставі ДПІ у м. Хмельницькому відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ДГО Консорціум "Військово-будівельна індустрія" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 04.01.2016р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому апелянт стверджує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що суд неправомірно оцінив лист Міністра оборони ОСОБА_6 від 27.01.23010р. як належний доказ надання дозволу Міністерством оборони на реалізацію майна державної власності, оскільки у відповідності до Положення про Міністерство оборони України визначено, що рішення Міністра оборони можуть прийматися у вигляді наказів або директив. Також, думку апелянта, не може вважатися доказом наявності дозволу Мінстерства оборони протокол №5 засідання постійнодіючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які вивільняються в ході реформування ЗСУ від 28.05.2008р. В рішенні судом не надано правової оцінки листам Департаменту економічної діяльності МОУ від 14.01.2015р.

Також судом не оцінено той факт, що реалізація відповідачем нерухомого майна державної власності відбулася за ціною, що була проведена самою біржею.

Термін рецензії, що був проведений Фондом державного майна на час реалізації 15.05.2014р., сплив 30.10.13р.

Також апелянтом вказується, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2012р.у справі № 2а-15721/11/2670 не може бути рішенням, яким ДПІ у м. Хмельницькому надано дозвіл на реалізацію заставленого нерухомого майна по АДРЕСА_1

Враховуючи дані обставини апелянт вважає, що спірні біржові торги відбулися з порушенням Закону України "Про управління об"єктами державної власності", п.п. 5,6 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою КМУ від 22.12.1997р. № 1448, п.п. 2,4,6,10,11 Порядку відчудження об"єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.2007р. № 803.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив. Свою позицію виклав у письмових поясненнях по справі, де зазначив, що Біржа у своїй роботі керується Законом України від 10 грудня 1991 року "Про товарну біржу" та Правилами біржової торгівлі, затвердженими Загальними зборами засновниками біржі. При проведенні аукціонів біржа керується положенням "Порядок проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", затверджений наказом №571 від 10 жовтня 2013 року Державною податковою адміністрацією. Біржа виступає лише як організатор біржових торгів і аукціонів між Продавцем і Покупцем. Пояснює, що як організатор аукціону, біржа виконала все що на неї було покладено, щоб провести аукціон відповідно до вимог закону. Звертає увагу суду, що між Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому та Хмельницькою обласною товарною біржею заключений договір - доручення від 08 квітня 2014 року на організацію та проведення цільового аукціону з продажу напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 м, вартістю згідно експертної оцінки з ПДВ 115132,00 грн., яке знаходилось АДРЕСА_1. Біржа в свою чергу отримавши договір на проведення аукціону виконала свої обов"язки, була дана реклама в газеті Є №15 від 16 квітня 2014 року на проведення аукціону і реєстрацію учасників, визначена дата проведення аукціону, 30 квітня 2014 року. На визначений термін проведення аукціону бажаючих взяти в ньому участь не виявились. Тому, біржа, згідно положення Порядок проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі , провела зменшення вартості даного майна на 15% і повторно в газеті Є №17 від 30 квітня 2014 року призначила проведення аукціону на 15 травня 2014 року по ціні вже 97863,00 грн. На цей раз було зареєстровано дві фізичні особи, які забажали взяти участь в аукціоні по покупці даного приміщення і перерахували на рахунок біржі 10% гарантійні внески за участь в аукціоні. 15 травня 2014 року аукціон було проведено при уповноваженій особі ДПІ, про що було складено протокол проведення аукціону під №6 від 15.05.2014року, протокол складено по формі і не може бути визнаний недійсним. Кошти за вказане майно, біржа негайно, за мінусом своєї винагороди, перерахувала на розподільчий рахунок ДПІ в казначействі м. Хмельницького. Таким чином Хмельницька обласна товарна біржа виконала свої зобов'язання у відповідності до вимог закону, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав , викладених у відзиві, де зазначив, що статтею 10 Закону №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та п.11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, що затверджено Постановою КМУ №538 від 15.04.2002 року, платник податків (для державних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад та черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності та повного погашення податкового боргу. ДПІ у м. Хмельницькому неодноразово зверталась до керівництва головного підприємства щодо вирішення питання погашення податкового боргу філії шляхом виділення коштів, фінансування, тощо. Крім того, ДПІ надсилались листи щодо надання переліку майна, що не входить до складу цілісного майнового комплексу і може бути використано як джерело погашення податкового боргу відповідно до вимог ст. 8 Закону №2181-III. 17.02.2009р. за №41/6 ДПІ отримано лист-відповідь, що Консорціум Військово-будівельна індустрія , не заперечує про проведення опису активів Філії, а саме, напівпідвального приміщення за інвентарним №18 загальною площею 222,8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 01.03.2010р. за №112/7 ДПІ отримано лист-відповідь про те, що Консорціум Військово-будівельна індустрія , не заперечує щодо надання дозволу В.о. Міністра оборони на реалізацію Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому майна філії, яке знаходиться у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу. Зауважує, що з набранням чинності та введенням в дію Податкового кодексу України статтею 95 якого передбачено, що податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. 26.10.2011 року ДПІ подано адміністративний позов про стягнення з Консорціуму Військово-Будівельна індустрія податкового боргу за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків, а за недостатності коштів - за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2012 року позов ДПІ про стягнення податкового боргу філії з Консорціуму задоволено. Звертає увагу суду, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення. Наголошує, що згідно з п.п. 1.1, 6.2 статуту ДГО Консорціум Військово - будівельна індустрія об'єднання утворено на державній власності для ефективного використання виробничих і невиробничих фондів, а також інших цінностях, відображених у самостійних балансах державних підприємств та госпрозрахункових установ, що входять до сфери управління Міністерства оборони України та його майно знаходиться у державній власності і закріплене за об'єднанням на праві господарського відання. Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь - яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 ст.89, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності на майбутнє. Законом України № 2864-ІП від 29.11.2001 року Про введення мораторію на примусову реалізацію майна визначено обмеження, лише, щодо примусової реалізації майна державних підприємств в частині відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою. Відповідно до порядку відчуження об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р., відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (далі - суб'єкт управління). Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна. 27.05.2013р. ДПІ у м.Хмельницькому отримано експертну оцінку та направлено її на рецензію до РВ Фонду державного майна України у Хмельницькій області та 18.06.2013р. отримано рецензію про відповідність звіту про оцінку вимогам чинного законодавства.

Прокурор Військової прокуратури Західного регіону підтримав вимоги апеляційної скарги. Свою позицію обґрунтував в письмових пояснення по справі, де зазначив, що в оскаржуваному протоколі зазначено власником майна Філію Хмельницька автомобільна бази №82 консорціуму Військова будівельна індустрія , що не може відповідати дійсності, оскільки майно, яке було відчужене за зазначеним протоколом на момент його продажі було власністю держави в особі Міністерства оборони України. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином встановлено факт відсутності дозволу на реалізацію нерухомого державного майна від дійсного власника такого майна, встановлено відсутність належно проведеної та належним чином рецензованої оцінки майна, переданого на реалізацію, а також відсутність будь-якого рішення адміністративного суду, яким би було надано дозвіл на реалізацію майна платника податків - Консорціуму Військово-будівельна індустрія .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги заперечує, обгрунтовуючи свою позицію наступним. Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. ДПІ у м. Хмельницькому були вчинені дії спрямовані на реалізацію спірного приміщення, яке перебувало у податковій заставі, ОСОБА_2 були вчинені дії щодо придбання приміщення у встановленому законом порядку, оплати його, внаслідок чого припинились обов'язки філії Консорціуму по сплаті податкового боргу. Вказане свідчить про те, що по суті проведені торги є правочином з купівлі продажу майна, яке перебувало у податковій заставі, підтвердженням якого є протокол проведення торгів, який засвідчує беззаперечне право на мирне володіння набутим майном. Аналогічна позиція щодо визнання прилюдних торгів правочином висловлена і Вищим господарським судом України у постанові від 08.11.2007 року у справі № 34/92-07. Звертає увагу суду, що Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 жовтня 2012 року розглянув справу № 6-116 цс 12, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - переможця торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року Стретч проти Сполученого Королівства встановлено заборону втручання у право особи на мирне володіння своїм майном лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, що є порушенням статті 1 Першого протоколу конвенції . Статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову Консорціуму.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України надіслало на адресу суду письмові пояснення по справі, де зазначило, що лист від Міністра оборони України ОСОБА_6 від 2010р. протокол засідання постійно діючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України від 28.05.2009р. не можна вважати доказами надання Міністром оборони України дозволу на реалізацію нерухомого майна, відтак, реалізація Хмельницькою товарною біржею державного майна по АДРЕСА_1 відбулася без дозволу на це уповноваженого органу управління майном Позивача, через що така реалізація повинна бути визнана незаконною, тобто такою, що прямо порушує вимоги ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що жодної директиви чи наказу Міністра оборони України, яким було б надано дозвіл на відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_1 в розумінні п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1080, видано не було.

Консорціумом військово-будівельна індустрія долучено до матеріалів справи копія наказу Консорціуму про пизначення керуючим філією "Хмельницька автомобільна база № 82" Консорціуму Яременка М.П. та копія пояснень Яременка М.П. від 31.03.2016р. про використання приміщення по АДРЕСА_1 для зберіагання майна та проведення технічних занять з працівниками Консорціуму з питань охорони праці; копія акту огляду технічного стану напівпідвального приміщення по АДРЕСА_1; копія висновку Хмельницькоговідділу поліції від 22.02.2016р.; копія постанови окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/17651/14 від 18.03.2016р.

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому на вимогу суду надала копію протоколу № 5 від 28.05.2009р. засідання постійно діючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних сил України; договір доручення на організацію та проведення цільового аукціону з продажу заставленого майна від 08.04.2014р., укладеного між ДПІ у м. Хмельницькому та Хмельницькою обласною товапрною біржею та Перелік тоаврних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДПС України повноваження з продажу майна , яке перебуває у податковуій заставі в 2012-2014роках; лист відповідь Генерального директора Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" Герея І.В. № 112/7 від 23.02.2010р. (оригінал , т. 4, а.с. 159), згідно якого нерухоме майно по АДРЕСА_1 включено до акту опису активів філії Консорціуму, яке перебуває у податковій заставі та керівництво Консорціуму звернулося з листом до Департаменту будівництва Міністерства оборони України щодо відсутності у нього заперечень щодо реалізаціїмайна філії для погашення податкового боргу.

Згідно листа ФДМ України від 08.04.2016 № 10-25-6451 , РВ ФДМ України по Хмельницькій області здійснювалося рецензування звіту про оцінку нежитлових вбудованих напівпідвальних приміщень загальною площею 222,8 кв.м. , АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Консорціуму, виконано суьб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-ЕКСПЕРТ"

Ухвалою від 11.04.2016р. провадження у справі зупинялося до вирішення Господарським судом Хмельницької оласті справи № 924/326/16 про визнання недійсним договору доручення, укладеного між ДПІ у м. Хмельницькому та Хмельницькою обласною торговою біржею та набрання рішенням законної сили.

04.08.2017р. позивач надіслав для долучення до матеріалів справи наступні документи: відповідь Галузевого державного архіву міністерства оборони на звернення юридичного департаменту Міністерства оборони № 244 від 21.03.2016р., згідно якої за номером документу від 27.01.2010р. № 1708/10/24-2 значиться лист ДПІ у м. Хмельницькому без резолюцій та віз Міністра оборони; рішення Міністра оборони щодо згоди на реалізацію напівпідвального приміщення по АДРЕСА_1 в документах цього фонду за період грудень 2009- січень 2010 не виявлено, протоколи засідань постійно діючої комісії з питань використання фондів та земель оборони на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони не надходили.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому долучено до матеріалів справи копію листа від Генерального директора Консорціуму "Військово-будівельна індусвтрія", копія технічного паспорта на приміщення, копія витягу та опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18.02.2009 № 17.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

29 січня 1999 року, актом приймання-передачі основних засобів, напівпідвальне приміщення у АДРЕСА_1, площею 222,8 м 2 було передано ДП "Хмельницька автомобільна база №82". (т.1, а.с.14-15)

07 червня 2005 року, наказом Міністра оборони України №308 було утворено державне господарське об'єднання Консорціум "Військово-будівельна індустрія", до якого увійшло 48 організацій, у тому числі ДП "Хмельницька автомобільна база №82". (т.1, а.с.20-23)

Згідно п.2.1. Статуту ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія", зареєстрованого 05 липня 2005 року, дане об'єднання створено з метою виконання державної комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей.(т.1 а.с.24-40)

Відповідно до технічного паспорту на приміщення від 10 квітня 2007 року напівпідвальне нежитлове приміщення загальною площею 222,8 м 2 , розташоване по АДРЕСА_1 належить Міністерству оборони України, в особі ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія"

20 листопада 2008 року, ДПІ у м. Хмельницькому звернулась до позивача з вимогою про погашення податкового боргу, який станом на 19 листопада 2008 року становив 72 266,49 грн., та з проханням надати перелік ліквідних активів для проведення їх опису в податкову заставу у двократному розмірі суми податкового боргу. (т.2, а.с.14)

18 лютого 2009 року, податковим керуючим ДПІ м. Хмельницький, в присутності директора філії "Хмельницька автомобільна база №82" актом опису активів, на які поширюється право податкової застави №17, було проведено опис напівпідвального нежитлового приміщення загальною площею 222,8 м 2 , балансовою вартістю 414600 грн., розташованого по АДРЕСА_1. (т.2 а.с.76-77)

27 березня 2009 року, департамент будівництва Міністерства оборони України, листом №227/6/944 повідомив ДПІ м. Хмельницький, що готуються документи на розгляд постійно діючій комісії з питань використання фондів та земель оборони для отримання згоди Міністра оборони України на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі. (т.2, а.с.74)

21 травня 2009 року, рішенням постійно діючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які звільняються в ході реформування збройних сил України, затвердженого міністром оборони України 28 травня 2009 року, було надано згоду філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" на відчуження будівель, споруд та приміщень, які не задіяні в основному виробничому процесі, і, зокрема, напівпідвального нежитлового приміщення 1984 року побудови. (т.2 а.с.68-69)

27 січня 2010 року, міністр оборони України листом №1708/10/24-2 повідомив ДПІ у м. Хмельницький, що Міністерство оборони України не заперечує щодо реалізації за ринковою вартістю, не нижче експертної на час оцінки, напівпідвального приміщення філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" площею 222,8 м 2 , яке розміщено за адресою: АДРЕСА_1 з метою погашення останньою податкового боргу. (т.2, а.с.28)

05 жовтня 2010 року, наказом міністра оборони України №515, (з змінами від 12 серпня 2014 року наказ №526 ) "Про ліквідацію державного господарського об'єднання "Консорціум "Військово-будівельна індустрія"" було прийнято рішення про припинення діяльності зазначеного об'єднання, як юридичної особи та призначено ліквідаційну комісію. (т.2. а.с.54-55, т.1 а.с.44-51)

20 листопада 2011 року, 24 лютого, 20 жовтня 2009 року, 27 січня 2010 року, 21 вересня та 12 листопада 2012 року, ДПІ в м. Хмельницький зверталась до позивача з вимогами про вирішення питання щодо погашення податкового боргу, який виник у 2008 році та збільшується, котрі залишились без задоволення у зв'язку відсутністю у позивача змоги провести таке погашення. (т.2, а.с.14, 50-51, 65-67, 70-73, 75)

01 лютого 2012 року, постановою окружного адміністративного суду міста Києва, у справі №2а-15721/11/2670, було задоволено позов ДПІ у м. Хмельницький до ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" про стягнення заборгованості у розмірі 291 206,30 грн. та стягнуто з відповідача до Держбюджету 67733,57 грн. - заборгованості по земельному податку, 39 940,09 грн. - заборгованості по податку з юридичних осіб власників транспортних засобів, 183 466,64 грн. - заборгованості по податку на доходи найманих працівників та податку на доходи фізичних осіб, а загальна заборгованість склала 291 206,30 грн. (т.1, а.с.130-132, т.2 а.с.60-63)

Згідно "Звіту №145 про оцінку вартості нежитлових вбудованих напівпідвальних приміщень загальною площею 222,8 м 2 , що перебувають на балансі Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" філії "Хмельницька автомобільна база №82" та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 про оцінку вартості нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 м 2 , яке розміщено за адресою: АДРЕСА_1" станом на 30 квітня 2013 року вартість зазначеного нежитлового приміщення становила 233 151,00 грн., а з урахуванням ПДВ - 279781,2 грн. (т.2 а.с.49, )

17 червня 2013 року, РВ ФДМ України по Хмельницькій області листом №11-05-01672 направило ДПІ у м. Хмельницький рецензію на звіт №145 про оцінку вартості нежитлових вбудованих напівпідвальних приміщень загальною площею 222,8 м 2 , що перебувають на балансі консорціуму "Військово-будівельна індустрія" філії "Хмельницька автомобільна база №82", що по АДРЕСА_1 в м. Хмельницький, в якому зазначено, що оцінка майна у розмірі 233 151,00 грн. у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. (т.2, а.с.44-46, 48)

Згідно довідки №504 виданої головним бухгалтером філії "Хмельницька автомобільна база №82" первісна вартість нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 м 2 по АДРЕСА_1 складала 158695,00 грн, а залишкова, станом на 30 вересня 2013 року, - 71268,00 грн.(т.2 а.с.47)

21 травня 2009 року, згідно інформації наданої керуючим філією "Хмельницька автомобільна база №82" (довідка №447) первістна вартість нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 м 2 по АДРЕСА_1 складала 158695,00 грн, а залишкова, станом на 31 грудня 2013 року, - 74954,13 грн. (т.2 а.с.110)

Відповідно "Звіту про оцінку вартості нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 м 2 , розташованого в багатоквартирному житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1" станом на 28 лютого 2014 року вартість зазначеного нежитлового приміщення становила 115132,00 грн. (т.2 а.с.124-141)

08 квітня 2014 року, висновком рецензії на звіт про оцінку майна - нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 м 2 , за адресою: АДРЕСА_1 проведеною КП "Ярмолинецьке БТІ" зазначено, що оцінка майна у розмірі 115132,00 грн. в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. (т.2, а.с.24-27)

08 квітня 2014 року, між ДПІ у м. Хмельницькому та Хмельницькою обласною торговою біржою було укладено Договір-доручення на організацію та проведення цільового аукціону з продажу заставленого майна, за умовами якого ДПІ доручає, а біржа бере на себе зобов'язання організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі (напівпідвальне приміщення, загальною площею 222,8 м 2 по АДРЕСА_1 у м. Хмельницький). (т.1, а.с.67-68, 237-238, т.2 а.с.22-23)

08 та 30 квітня 2014 року Хмельницькою обласною торговою біржою в оголошеннях "Всім" розміщувались повідомлення-пропозиції про реалізацію на аукціоні (біржових торгах) майна, в тому числі - нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 м 2 , що розташоване по АДРЕСА_1

13 травня 2014 року, від ОСОБА_2 та ОСОБА_9 поступили заяви про включення їх в число учасників аукціону з реалізації зазначеного вище напівпідвального приміщення.(т.1 а.с.240-241)

15 травня 2014 року, Хмельницькою обласною товарною біржою було проведено торги (аукціон) щодо продажунапівпідвального приміщення загальною площею 222,8 м 2 по АДРЕСА_1, переможцем яких стала ОСОБА_2, яка придбала дане майно за 97863,00 грн. (протоколом №6). (т.1, а.с.41, 69, 242, т.2 а.с.35)

23 травня 2014 року, податковим керуючим ДПІ у м. Хмельницькому листом №10681/10/22-25-25 було повідомлено ДП "Хмельницька автомобільна база №82" про реалізацію напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 м 2 по АДРЕСА_1 за 97863,00 грн. (т.1, а.с.43, т.2 а.с.33)

28 травня 2014 року, ДПІ у м. Хмельницькому листом 10971/10/22-25-25 було повідомлено позивача та його філію - ДП "Хмельницька автомобільна база №82" про продаж майна боржника, спрямування отриманих коштів на погашення податкового боргу та просило передати покупцю технічну документацію на приміщення для оформлення права власності на придбане ним майно. (т.1 а.с.125-126)

Предметом спору у даній справі є визнання результатів біржових торгів (аукціону) Хмельницької обласної товарної біржі від 15 травня 2014 року, а саме протоколу №6 проведення біржових торгів (аукціону) на Хмельницькій обласній товарній біржі, недійсним та скасування його результатів.

Як вбачається з матеріалів справи: акт № 43 від 29 січня 1999 року, протокол проведення біржових торгів (аукціону) на Хмельницькій обласній товарній біржі) від 15.05.2014 року, аудиторського звіту від 3 жовтня 2014 року, довідки позивача № 544 від 6 січня 2015 року та не заперечується відповідачем напівпідвальне приміщення у АДРЕСА_1, площею 222, 8 м. кв. належало позивачу на праві господарського відання та перебувало у власності держави. Дане випливає з п. п. 6.1, 6.2. статуту позивача, де вказано, що майно позивача становлять фонди та інші цінності, які відображені у балансі Консорціуму. Оскільки напівпідвальне приміщення у АДРЕСА_1, площею 222, 8 м. кв. перебувало на балансі позивача, то відповідно до п. 6.2 статуту закріплене за позивачем майно (на праві господарського відання) перебувало у власності держави.

Згідно статуту ДГО Консорціум "Військово - будівельна індустрія" (арк. с. 24-40) утворено на державній власності для ефективного використання виробничих і невиробничих фондів, а також інших цінностях, відображених у самостійних балансах державних підприємств та госпрозрахункових установ, що входять до сфери управління Міністерства оборони України. Консорціум належить до сфери управління Міністерства оборони України (Орган управління) (п. 1.1.) Майно Консорціуму перебуває у державній власності і закріплене за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Консорціум володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління майном у випадках, передбачених законодавством (п. 6.2.). Відчуження основних фондів Консорціуму здійснюється ним лише за попередньою згодою Органу управління майном, як правило на конкурентних засадах (п. 6.4.). Орган управління майном за п. 1.1. статуту є Міністерство оборони України (арк. с.25).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); інші суб'єкти, встановлені цією статтею.

Статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Порядок відчуження та списання об'єктів державної власності, за підпунктом "и" п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Механізм та способи відчуження об'єктів державної власності урегульовані Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 6 червня 2007 року. Дія цього Порядку поширюється на відчуження майна, що передано казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об'єднанням), установам та організаціям; майна, переданого Національній та галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування (далі - суб'єкти господарювання) (п. 3 Порядку). Згідно п. 6 Даного Порядку відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (далі - суб'єкт управління).

Таким чином, повноваження щодо розпорядження проданого на аукціоні 15 травня 2014 року майна позивача, яке знаходилось у нього на праві господарського відання належить Міністерству оборони, яке і повинно було надати згоду на його відчуження.

Згідно листа Т.В.О. директора Департаменту економічної діяльності Міністерства Оборони України № 8 від 14.01.2015 р. Міністерством оборони України згода на відчуження напівпідвального приміщення по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому (балансоутримувач - Консорціум "Військово-будівельна інсдустрія") не надавалась (арк. с. 113).

Згідно наданої позивачем відповіді на звернення юридичного департаменту Міністерства оборони України рішення міністра оборони щодо згоди на реалізацію напівпідвального приміщення по АДРЕСА_1 в м. Хмельницький в документах фонду за період грудень 2009р. січень 2010 р. не виявлено.

Водночас, переглядаючи справу в касаційному порядку ВГС України вказав, що не було надано оцінки листу Міністра оборони України щодо надання згоди на реалізацію спірного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з метою погашення податкового боргу, та не встановлено, в якій формі повинна надаватися згода Міністерства оборони України; не було встановлено, чи дотримано при реалізації спірного нерухомого майна порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначений ст. 95 Податкового кодексу України, і з врахуванням зазначеного належним чином не перевірено, чи застосовується у даному випадку мораторій на примусову реалізацію майна, встановлений Законом України від 29.11.2001 № 2864-ІІІ, а також Порядок відчуження об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007. Також судами не було враховано, що у разі недостатності у платника податків коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

21 травня 2009 року рішенням постійно діючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які звільняються в ході реформування збройних сил України, затвердженого міністром оборони України 28 травня 2009 року, було надано згоду філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" на відчуження будівель, споруд та приміщень, які не задіяні в основному виробничому процесі, і, зокрема, напівпідвального нежитлового приміщення 1984 року побудови (т.2 а.с.68-69) .

Міністр оборони України листом повідомив ДПІ у м. Хмельницький, що Міністерство оборони України не заперечує щодо реалізації за ринковою вартістю, не нижче експертної на час оцінки, напівпідвального приміщення філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" площею 222,8 м 2 , яке розміщено за адресою: АДРЕСА_1 з метою погашення останньою податкового боргу (т.2, а.с.28).

Про отримання даного листа податковим органом від позивача свідчить листування між позивачем та ДПІ у м. Хмельницькому, зокрема листом № 240/1 від 01.04.2010 (т. 2 арк. справи 28 зворот) Консорціум просить здійснити реалізацію спірного майна за дозволом Міністра та спрямувати кошти від реалізації на погашення податкового боргу, а залишок на виплату заробітної плати працівникам.

Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що лист Міністра оборони не може бути доказом надання дозволу Міністерством на реалізацію майна, оскільки згідно п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою КМУ від 03.08.2006р. № 1080 визначено, що рішення Міністра можуть прийматися у формі наказів та директив.

Водночас колегія суддів звертає увагу на наступне. Матеріалами справи підтверджено, що для вирішення питання щодо погашення податкового боргу сторонами вчинялися дії на погодження можливості реалізації майна, яке перебувало на балансі позивача. Дане стверджується листуванням між податковим органом та Консорціумом (лист №112/7 від 23.02.2010, лист № 240/1 від 01.04.2010 відповідно т. 4, а.с. 159, т. 2 а.с. 28 зворот), погодження передачі даного майна до податкової застави, протоколом № 5 від 28.05.2008р. засідання постійнодіючої комісії з питань використання фондів та земель оборони, які вивільняються в ході реформування збройних сил від 21.05.2009р., листом Міністра оборони про надання дозволу на реалізацію майна.

Нежитлове напівпідвальне приміщення площею 222,8 кв.м. перебувало в податковій заставі, що підтверджується актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18.02.2009 № 17 (т. 5 а.с. 36). Доказів на оскарження дій податкового органу щодо включення даного майна до акту опису суду не надано.

Тобто лист міністра, який за твердженням позивача є неналежним доказом погодження передання майна на реалізацію, оцінюється в даному випадку судом не як окремий документ, а в сукупності з усіма обставинами справи та діями осіб.

У відповідності до Положення про Міністерство оборони України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 406/2011, Міноборони України очолює Міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент України. Міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Лист про погодження реалізації майна (т. 2 а.с. 82) підписано ОСОБА_6 як посадовою особою, яка очолює Міністерство. Суд погоджується з твердженням позивача, що в межах повноважень, наданих Міністру оборони, останній, виконуючи покладені на нього обов"язки вправі видавати накази. Водночас жодним законодавчим актом не затверджено форма документа, яким відбувається погодження органу (в даному випадку Міноборони), уповноваженого на управління майном державної власності.

Також суд зважає на те, що даному листу передувало засідання постійнодіючої комісії Міноборони, оформлене відповідним протоколом (т. 4 а.с. 154), яким було прийнято рішення про надання згоди Консорціуму на реалізацію напівпідвального нежитлового приміщення , 1984 року побудови. При цьому заперечення позивача, що у протоколі зазначено адресу АДРЕСА_2 судом до уваги не береться як доказ погодження на реалізацію іншого майна, оскільки дана адреса є адресою філії "Хмельницька автомобільна база № 82" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія", податковий борг якої і обліковувся ДПІ у м.Хмельницькому, доказів реалізації іншого майна у АДРЕСА_3 на погашення податкового боргу та виконання рішення комісії суду не надано.

Судом звертається увагу й на ту обставину, що одержавши копію листа Міністра оборони, зі змісту якого вбачалося відсутність заперень щодо реалізації вказаного у ньому майна в рахунок погашення податкового боргу, безпосередньо від Позивача у справі, у податкового органу були відсутні підстави ставити під сумнів існування відповідного погодження, як відсутні і повноваження для ревізії такого документу щодо його форми та правомочності підписання його Міністром.

Натомість матеріали справи не містять будь-яких даних щодо встановлення Міністерством порушень посадовою особою своїх повноважень при наданні погодження на реалізацію майна (службової перевірки, доведення факту фальсифікації або перевищення повноважень посадовими особами).

Усі документи, в т.ч. і ті, на котрі позивач посилається в апеляційній скарзі та надає в ході апеляційного провадження, а саме лист тво директора департаменту Романчука, відповідь галузевого державного архіву, містять інформацію про те, що згоди на реалізацію майна міністерством не надавалося, рішення Міністра в архіві відсутні, а протоколи до архіву на зберігання не надходили. Водночас дані листи та відповіді датовані 2015р. та 2016р., а тому не можуть бути доказами на спростування факту існування листа Міністра відповідного змісту.

Беручи до уваги наявність податкового боргу у позивача, відсутність коштів на його сплату, перебування спірного майна у податковій заставі, вишукування позивачем та Міністерством можливих шляхів погашення боргу перед бюджетом по податках та зборах, ініціатива позивача щодо погашення боргу за рахунок майна, що вбачається з листів Генерального директора Консорціуму, прийняття рішення постійнодіючою комісією від 21.05.2009р., яке затверджене Міністром оборони 28.05.2009р., про надання згоди Консорціуму про відчудження будівель, які не задіяні в основному виробничому процесі ( зокрема основних фондів філії "Хмельницька автомобільна база № 82") та лист про погодження реалізації майна за підписом Міністра оборони, колегія суддів вважає, що у податкового органу були достатні правові підстави вважати погодженим уповноваженим органом дозвіл на продаж спірного майна для передання його на реалізацію в порядку, визначеному податковим законодавством.

Щодо заперечень позивача в частині відсутності судового рішення про погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, суд зазначає наступне.

Факт перебування спірного майна в податковій заставі підтверджується відповідним актом від 18.02.2009р. (т. 5 а.с. 36), докази вчинення дій позивачем щодо виключення даного майна з податкової застави відсутні. Натомість міститься лист директора Консорціуму про відсутність заперечень про проведення опису активів, які перебувають на балансі Філії "Хмельницька автомобільна база № 82" № 41/6 від 17.02.2009р. (т. 2 а.с. 78)

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь - яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов ДПІ у м. Хмельницькому про стягнення з Консорціуму Військово-будівельна індустрія податкового боргу за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків, а за недостатності коштів - за рахунок майна платника податків , що перебуває у податковій заставі , постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2012 року задоволено (т. 1 а.с. 128-132). Відмови в будь-якій частині вимог позивача дана постанова не місить.

А тому відсутність в резолютивній частині рішення вказівки на порядок його виконання (за рахунок майна платника податків), не може свідчити про відсутність судового рішення.

При цьому колегія суддів не бере до уваги постанову окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/17651/14 від 18.03.2016р. про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, якою відмовлено ДПІ у Солом"янському районі ГУ ДФС у м.Києві у позові до Консорціуму "Військово-будівельна індустрія", оскільки дана постанова винесена після судового рішення від 01.02.2012р., судове рішення у цій адміністративній справі не доводить та не спростовує обставини даної господарської справи, оскільки відсутність судового дозволу на реалізацію майна у 2016 р. не може бути доказом відсутності такого дозволу у 2012-2014р. р.

Щодо застосування Закону України №2864-ІП від 29.11.2001 року Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , яким визначено обмеження для примусової реалізації майна державних підприємств в частині відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, то суд зазаначає, що такі обмеження стосуються лише об"єктів та основних засобів, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що спірне майно забезпечує ведення виробничої діяльності Консорціуму. Використання приміщення для зберігання тмц та проведення занять, як визначено у листі директора філії, не є доказом забезпечення ведення виробничої діяльності Консорціумом.

Щодо оцінки майна, то суд зважає на те, що 27.05.2013р. ДПІ у м. Хмельницькому отримано експертну оцінку та направлено її на рецензію до РВ Фонду державного майна України у Хмельницькій області та 18.06.2013р. отримано рецензію про відповідність звіту про оцінку вимогам чинного законодавства. Товарною біржею "Подільська" призначалися аукціони з продажу 19.07.2013, 22.08.2013, 20.09.2013 (т. 2 а.с. 41-43), які не відбулися за відсутності покупців. 02.04.2014р. ДПІ отримано звіт про оцінку, проведену відповідачем та 08.04.2014р. складено рецензію на звіт КП Ярмолинецьке БТІ (т. 2 а.с. 122-141). Оцінка майна позивачем не оскаржувалася.

Щодо договору доручення від 08.04.2014р., укладено між ДПІ у м. Хельницькому та відповідачем на проведення торгів, то він був предметом оскарження позивачем у справі № 924/326/16, рішенням у якій відмовлено останньому у визнанні договору недійсним. Враховуючи норму ст. 35 ГПК України дане рішення є приюдиційним у даній справі для суду при оцінці правомірності правочину.

Розглядаючи дану справу судова колегія звертає увагу на ту обставину, що кошти, виручені від реалізації майна на торгах ОСОБА_2 було спрямовано на погашення боргів Філії "Хмельницька автомобільна база" Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" перед бюджетом з податків та обов"язкових платежів, що підтверджено податковим органом в судовому засіданні та не заперечено позивачем.

А відтак виступаючи покупцем майна , що реалізовувалося на торгах, третя особа ОСОБА_2 Девелопмент Лтд." та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 р. визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права, є об'єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України.

Суд звертає увагу на правомірні (законні) очікування особи, оскільки матеріали справи підтверджують факт перебування спірного майна на час розгляду справи в суді на балансі позивача, у зв"язку з чим правомірні очікування в даному випадку пов"язані з можливістю здійснювати набуте право власності, зокрема володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003 року, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного інтересу .

При розгляді даної справи судом враховується, що позивач є державним господарським об"єнанням та належить до сфери управління Міністерства оборони України, яке у відповідності до п. 1.1 статуту є органом управління майном Консорціуму, та роль безпосердньо Міністерства у даній справі в частині надання погодження на реалізацію державного майна.

Водночас ні позивачем, ні Міністерством оборони, а також Військовою прокуратурою, що вступила у справу на стороні позивача, не було доведено, який суспільний інтерес буде задоволено рішенням у даній справі (скасування результатів аукціону та як наслідок повернення напівпідвального приміщення площею 222,8 кв.м. у власність держави), як і жодними поясненнями, наданими в ході розгляду справи, не спростовано заперечення фізичної особи ОСОБА_2, в право власності якої відбувається втручання з боку держави.

При цьому суд вбачає задоволення суспільного інтересу в діях податкового органу, яким виставлено на реалізацію державне майно з метою здійснення погашення податкового боргу, що утворився в результаті незадовільного ведення господарської діяльності державним підприємством, що входить до сфери управління Міністерства. А тому у разі задоволення позовних вимог цей суспільний інтерес буде порушено, оскільки кошти, які отримала держава у вигляді сплати заборгованості з податків, підлягатимуть компенсації з бюджету.

Також судом враховано, що 27.10.2011р. Міністром оборони України винесено наказ № 656 "Про ліквідацію державного господарського об"єднання Консорціуму "Військово-будівельна індустрія". Наказом Міністра оборони України від 12.08.2014 № 526 відбулася фактична реалізація наказу від 2011р., до якого внесено зміни, зокрема призначено ліквідаційну комісію для проведення ліквідації господарського об"єднання Консорціум та зобов"язано у п'ятиденний строк з дати видання наказу письмово повідомити про ліквідацію державного господарського об'єднання Консорціум "Військово-будівельна індустрія" орган, що здійснює державну реєстрацію за місцем знаходження підприємства.

Враховуючи, що позивач на даний час перебуває в процедурі припинення, останній не визначив цілі, які він переслідує, захищаючи своє право шляхом втручання у право фізичної особи, оскільки втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане виключно за наявності об'єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи, рішення в якій переглядаються, може бути враховано рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі Стретч проти Сполученого Королівства та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, щодо необхідності додержання принципу належного урядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Зокрема пункті 71 рішення в справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З"ясовуючи питання "неналежного урядування", колегія приходить до висновку про надто формалізований підхід позивача до поняття відсутності дозволу з боку держави на реалізацію майна виключно виходячи з форми, у якій цей дозвіл мав би надаватися (відсутність відповідного наказу Міністра, натомість погодження викладено в листі). А отже позивачем недоведено незаконність вибуття спірного майна з власності держави. Крім того принцип належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності . Разом з тим позивач не надав доказів, що визнанням недійсним результатів аукціону позивач досягне суспільного інтересу, при чому буде дотримано справедливу рівновагу між інтересами держави, пов"язаними з втручанням, та інтересами особи, яка страждає від такого втручання.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Враховуючи обставини у даній справі, колегія не може погодитися з твердженнями позивача та Міністерства оборони щодо відсутності дозволу органу, уповноваженого на управління майном, виключно з підстави оформлення такого дозволу документом неналежної форми за відсутності інших доказів перевищення повноважень відповідними посадовими особами та за наявності доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на реалізацію майна, як державним об"єднанням так і державним органом, до сфери управління якого воно належить. А тому застосування національного законодавства, зокрема Положення про Міністерство оборони України в частині повноважень Міністра, відбувається судом у спосіб, сумісний з принципами Конвенції, що не призведе до порушення права на вільне володіння особою майном , набутим у власність.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відсутність належного обгрунтування у рішенні суду не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скаргт.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги на підставі ст.ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного господарського об'єднання "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" на рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1813/14 від 04.01.2016р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1813/14 від 04.01.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1813/14 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.