Рішення

від 23.10.2017 по справі 310/6291/16-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/6291/16-ц

2/310/224/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Черткової Н.І., при секретарі - Димовій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При подальшому розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини.

Позивач вказав, що він був прийнятий на посаду керівника шахматного гуртка в Бердянському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих.

Позивач зазначив, що він був переведений на посаду складальника виробів в Бердянському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих.

Наказом № 80-вк від 01.12.2015 р. позивач був звільнений з підприємства у зв'язку зі скороченням штату на підставі ст. 40 п.1 КЗпП. України. Скорочення штату відбулося на підставі Наказу №22-П від 11.08.2015 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі №310/72/16-ц від 26.04.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянського УВП українського товариства сліпих про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі, - визнано наказ №22-П від 11.08.2015 року незаконним та скасовано його, визнано наказ № 80-вк від 01.12.2015 року Про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату) незаконним та скасовано його. Також вказаним рішенням було поновлено позивача на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих та стягнуто з Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.12.2015 року по 25.04.2016 року у розмірі 7070, 58 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07.07.2016 року апеляційну скаргу Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької від 26 квітня 2016 року по зазначеній справі залишено без змін.

Вищевказаним рішенням було стягнуто з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період часу з 02.12.2015 року по 25.04.2016 року.

26.07.2016 року прийшовши на виробництво ОСОБА_1 повідомили, що останнього звільнили 26.07.2016 року у зв'язку з тим, що він не з'явився вчасно на робоче місце, тобто з 08.07.2016 року.

Наказом №20-вк від 08.07.2016 року, ОСОБА_1 був поновлений на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих. Наказом №24-вк від 26.07.2016 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства у зв'язку з невиходом на робоче місце без поважних причин.

Позивач зазначив, що згідно проведеного, з урахуванням вимог постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , середній заробіток за час вимушеного прогулу , тобто з 25.04.2016 року до часу поновлення на роботі до 08.07.2016 року, а за вказаний період часу не було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, становить: 71,42 гривні (середньоденна заробітна плата на підставі довідки про доходи від 14.03.2016 року) X 5 дні (кількість днів у квітні 2016 року) х 22 дні (кількість днів у травні 2016 року) х 22 дні (кількість днів у червні 2016 року) х 6 дні (кількість днів у липні 2016 року), а разом - 3928,10 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, в подальшому надали судові заяву про розгляд справи у їх відсутність та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника шахматного гуртка в Бердянському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих, згідно наказу № 34 OK від 02.07.2009 року, що також підтверджується записом №9 у його трудовій книжці.

Згідно наказу № 75вк-1 від 31.12 2014 року, ОСОБА_1 був переведений на посаду складальника виробів в Бердянському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих, що також підтверджується записом №11 у його трудовій книжці.

Наказом № 80-вк від 01.12.2015 року ОСОБА_1 він був звільнений з підприємства у зв'язку зі скороченням штату на підставі ст. 40 п.1 КЗпП. Україні, що підтверджується записом №12 у його трудовій книжці.

Встановлено, що скорочення штату відбулося на підставі наказу №22-П від 11.08.2015 року.

Згідно рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі №310/72/16-ц від 26.04.2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянського УВП українського товариства сліпих про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі, - визнано наказ №22-П від 11.08.2015 року незаконним та скасовано його, визнано наказ № 80-вк від 01.12.2015 року Про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату) незаконним та скасовано його.

Також вказаним рішенням було поновлено позивача на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих та стягнуто з Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.12.2015 року по 25.04.2016 року у розмірі 7070, 58 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07.07.2016 року апеляційну скаргу Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької від 26 квітня 2016 року по зазначеній справі залишено без змін.

Вищевказаним рішенням було стягнуто з відповідача заробітню плату за час вимушеного прогулу за період часу з 02.12.2015 року по 25.04.2016 року.

Судом встановлено, що 26.07.2016 року ОСОБА_1 було повідомлено, що його звільнили 26.07.2016 року у зв'язку з тим, що він не з'явився вчасно на робоче місце, тобто з 08.07.2016 року.

Відповідно до наказу №20-вк від 08.07.2016 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих.

Тобто, судом встановлено, що з 25.04.2016 року по 08.07.2016 року у позивача також був вимушений прогул, і у відповідності до ст. 117 КЗпП України він має право на його оплату. Статтею 116 КЗпП України закріплено, що при звільненні працівника виплата усіх належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці судам роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України .

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належить йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час в нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Позивачем здійснений розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, який за 55 робочих днів затримки за період з 25.04.2016 року по 08.07.2016 року складає 3928,10 грн., виходячи із середньоденного заробітку - 71,42 грн. Суд, перевіривши розрахунок, проведений відповідно до п.2, п.5, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , вважає його правильним, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3928,10 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 551, 20 грн. На підставі ст.ст. 116 , 117 , 233,236 КЗпП України , п.2, п.5, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 57-60 , 62 , 64 , 88 , 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити. Стягнути з Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 03967659) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року у розмірі 3928 (три тисячі дев ятсот двадцять вісім гривень), 10 копійок. Стягнути з Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 03967659) на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п ятсот п ятдесят однієї гривні), 20 копійок. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: