Ухвала

від 27.10.2017 по справі 201/15849/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/15849/17

Провадження № 2-зз/201/135/2017

У Х В А Л А

27 жовтня 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач в особі ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

26.10.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач в особі ОСОБА_2 звернулося до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Просять суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року у цивільній справі № 2-13936/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус , ОСОБА_3, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а саме:

- арешт накладений в межах заявлених позовних вимог - 274497,14 грн., на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Вокзальна, 14, ШН 23972852), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача; перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до абз.4 ч. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" якщо в заяві заявлена вимога лише про зняття арешту з майна, то сплачується судовий збір як за заяву немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який слід сплатити заявникам за позовну вимогу немайнового характеру становить 640 грн. 00коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра/Соборний район/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269; банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області ; код банку отримувача (МФО) 805012; рахунок отримувача 31219206700005 ; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891397 (суду, де розглядається справа).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Зокрема, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі Гінчо проти Португалії передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно дост.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.119 і 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали суду.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення позивачем вказаного недоліку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач в особі ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову залишити без руху.

Надати заявнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агропромпостач в особі ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі, якщо позивач в установлений строк не усуне недоліки позовної заяви, то така буде вважатись неподаною і повернеться позивачу.

Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.С. Федоріщев