Рішення

від 20.09.2010 по справі 2-110/10

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-110/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в

складі:

головуючого - судді Бондаренка Г.К.;

при секретарі Скочко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївці справу за позовом Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області ( далі -селищна рада) до ОСОБА_1, сектору ГРІФО Онуфріївського PB УМВС України в Кіровоградській області про визнання особи : такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації та за позовом ОСОБА_1 до селищної ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Селищна рада звернулась до суду із позовом зазначеним позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1 такою, що втратила втратила право користування квартирою № 5, що в будинку № 13а по вулиці Козачий Шлях в селищі Онуфріївна Кіровоградської області, зобов'язати сектор ГРІФО Онуфріївського PB УМВС України в Кіровоградській області зняти ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Онуфріївна Кіровоградської області, посилаючись на те, що відповідно до статті 16 Житлового кодексу Української PCP до компетенції виконавчих комітетів селищних, сільських Рад народних депутатів у галузі у використання і забезпечення схороності житлового фонду належить : здійсненя державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду; здійснення управління житловим фондом Ради; вирішення іншіх питанянь в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесенних до їх відання. Ст.71 Житлового кодексу Української PCP передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців,а згідно із ст.72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку. Житловий фонд селища Онуфріївна Онуфріївського району Кіровоградської області , а саме 42 будинки, предано на баланс ДКП Комунальник згідно рішення селищної ради від 18.12.2006 року № 88 Про передачу житлового фонду сел. Онуфріївна на баланс ДКП Комунальник та акту обстеження багатоквартирного житлового будинку від 25.01.2007 року. ДКП Комунальник , відповідно до його статуту, засноване на комунальній власності територіальної громади селища Онуфріївни Кіровоградської області і підпорядковане селищній раді. Основним квартиронаймачем АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі ДКП Комунальник , являється відповідачка, яка зареєстрована у вказаній квартирі, але більше 11 років не проживає в ній, оскільки проживає в м. Хмельницьк . Факт не проживання у даній квартирі підтверджується актами обстеження зазначеної квартири від 23.04.2008 року.; 06.01. та 02.02.2010 року. Цю обставину можуть також підтвердити сусіди. Крім того відповідачка не сплачує комунальні послуги, щопідтверджується довідками з ДКП Комунальник та Онуфрїївського району електричних мереж. Таким чином, оскільки відповідачка у даній квартирі не проживає більше шести місяців, не сплачує комунальні послуги , не несе інших витрат по утриманню квартири , вона вважається такою, що втратила право користування нею.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали і просили його задовольнити, підтвердивши обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_4 позов не визнали і пояснили, що спірна квартира не відноситься до житлового фонду селищної ради, а належала Онуфріївському районному комбінату побутових послуг.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він обіймав посаду директора бувшого Онуфріївського районного побуткомбінату. Спірна квартира була куплена Онуфріївським районним побуткомбінатом для ОСОБА_1 та її чоловіка, який був молодим спеціалістом і працював у побуткомбинаті. Ордер ОСОБА_1 та її чоловіку не видавався.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Із пояснень відповідачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 видно, що селищна рада не є власником і наймодавцем спірної квартири, а тому вона відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України не може бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення і пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив, право користування житловим приміщенням.

Суд не бере до уваги надані позивачем докази: рішення Онуфріївської районної ради № 176 від 20.05.2004 року та додаток до нього, акта приймання-передачі основних засобів ( а.с. 129- 131), оскільки відповідно до листа голови Онуфріївської районної ради № 13-611 від 26.08.2010 року у райраді відсутні первинні документи, на підставі яких будинок № 13а, що по вулиці Козачий Шлях в сел. Онуфрівка, перебував на балансі ради.

Таким чином, позов селищної ради є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.

Також, з позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_1, в який просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру № 5, що в будинку № 13а по вулиці Козачий шлях у сел. Онуфріївка Кіровоградської області, та право власності на будівлю гаража №5, що біля будинку № 13а по вулиці Козачий шлях у сел. Онуфріївка Кіровоградської області, посилаючись на те, що в 1991 році я разом із своєю сім'єю поселись у зазначену квартиру. Онуфріївка. На той час вона працювала головним бухгалтером ТОВ Нива ,а її чоловік ОСОБА_6 - головним інженером Онуфріївського районного побуткомбінату. В 1995 році її чоловіком був побудований гараж біля зазначеної квартири) та зібрано ряд відповідних документів і подано до Світловодського БТІ для приватизації квартири та узаконення цього гаража. Проте ці документи були втаречі і місце знаходження їх невідоме. В 1998 році вона зі своїм чоловіком розлучились. Після розлучення чоловік виїхав на постійне місце проживання до м.Світловодськ, а вона іздонькою,12.12.1986 1 р.н., залишились проживати у цій квартирі. В зв'язку з тяжким матеріальним становищем, у грудні 1998 року вона разом зі своєї донькою на деякий час поїхали до її батьків в м. Хмельницький. В червні 1999 року вона повернулась на своє постійне місце проживання за адресою: вул.Козачий Шлях, буд.ОСОБА_6, кв.5, сел. Онуфріївка і займалась веденням домашнього господарства, а її донька залишилась проживати у її батьків. Після наступної її поїздки до м. Хмельницького у 2005 році її квартиру було пограбовано, вибиті двері та вікна. Через брак коштів вона не мала змоги відремонтувати свою квартиру і деякий час змушена була проживати у своїх сусідів ОСОБА_7 JI.M. та ОСОБА_7, так як іншого житла не мала. Вона планує зробити в квартирі капітальний ремонт для постійного свого та її доньки проживання, так як іншого житла вони не мають. Згідно з ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, набуває на нього право власності.

У судовому засіданні ОСОБА_1, її представник ОСОБА_4 позов підтримали і просили його задовольнити, підтвердивши обставини, зазначені в позовній заяві.

У судовому засіданні представники селищної ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали, пославшись на обставини, викладені у позові селищної ради до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, за таких підстав.

Із показів ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, які у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7 J1.M., видно, що ОСОБА_1 з 1991 року постійно володіє квартирою № 5, що в будинку № 13а по вулиці Козачий шлях у сел. Онуфріївка Кіровоградської області, що належала бувшому Онуфріївському районному побуткомбінату, а з 1995 року постійно володіє зазначеним вище гаражем, що був збудований її чоловіком, а тому вона на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України, яка пероедбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, набуває на нього право власності, набула право власності на зазначені квартиру та гараж.

На підставі статтей 71,72 ЖК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року, статтей 328,344 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88,209, 212, 214,215, 294, 296 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1, сектору ГРІФО Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на квартиру № 5, що в будинку № 13а по вулиці Козачий шлях у сел. Онуфріївка Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на будівлю гаража №5, що біля будинку № 13а по вулиці Козачий шлях у сел. Онуфріївка Кіровоградської області.

Рішення може бути оскаржено в строк, зазначений в ч. 1 ст. 294 ЦПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфрїївський районний суд Кіровоградської області.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги дане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду~справи апеляційним судом.

Суддя Онуфрїївського районного суду

ОСОБА_8.