Ухвала

від 25.10.2017 по справі 389/2628/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2029/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

25.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Суровицької Л.В., Черненко В.В.

секретар Бодопрост М.М.

за участю представника позивача

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Макаров на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Макаров про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства Макаров про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Зазначав, що на підставі рішення Богданівської сільської ради № 53 від 04 березня 2016 року йому передано у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3522280400:52:000:0033, площею 1,5014 га для ведення сільського господарства. Навесні 2016 року, розпочинаючи польові роботи, він виявив, що його земельна ділянка вже засіяна кукурудзою Фермерським господарством Макаров (далі - ФГ) без будь-яких на те правових підстав.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується обстеженням комісії з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради та протоколом засідання комісії № 2 від 12 травня 2016 року, на якому керівник ФГ Макаров ОСОБА_3 визнав факт самовільного зайняття його земельної ділянки.

Діями відповідача йому завдано матеріальну шкоду, яка визначається відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року та складає 1399 грн. 91 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., оскільки він втратив прибуток від використання земельної ділянки, як засіб забезпечення його сім'ї, можливості оплати навчання дитини та інших потреб, що викликало сімейні непорозуміння та ускладнення в його житті.

Просив стягнути з ФГ Макаров на його користь шкоду, заподіяну самовільним зайняттям належної йому земельної ділянки в сумі 1399 грн. 91 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. та судові витрати.

В ході судового розгляду свої позовні вимоги збільшив, просив стягнути з відповідача шкоду, заподіяну самовільним заняттям належної йому земельної ділянки в сумі 2192 грн. 01 коп., решту вимог залишив без змін.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року позов задоволено. Суд встановив, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, власником якої є позивач, тому зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд неправильно встановив обставини справи, а саме, що ФГ Макаров не може бути відповідачем у справі, оскільки не займало належну позивачу земельну ділянку. З наданих суду доказів вбачається, що ФГ Макаров лише обробляє земельні ділянки, надаючи власникам та користувачам послуги по обробітку землі.

В засіданні апеляційного суду представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним та справедливим.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені під розписку (а.с.188,190, 192,197), а також адвокат ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду справи смс-повідомленням (а.с.195-196), в засідання апеляційного суду не прибули, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Стаття 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом (ст.321 ЦК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач є власником земельної ділянки площею 1,5014 га, кадастровий номер 3522280400:52:000:0033, яка знаходиться в с.Кучерівка Знам'янського району. (а.с.10-11,12-14).

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується обстеженням комісії з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради та протоколом засідання комісії № 2 від 12 травня 2016 року (а.с.15-16), поясненням свідка ОСОБА_6, дослідженими судом першої інстанції матеріалами кримінального провадження.

Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідач факт зайняття земельної ділянки, належної позивачу не оспорює, при цьому посилається на те, що спірною земельною ділянкою він користується правомірно на підставі укладених з власниками земельних ділянок договорів спільного обробітку землі, тому є неналежним відповідачем у справі.

Зазначеним доводам відповідача суд відповідно до вимог ст.212 ЦПК України дав належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що саме відповідач без відповідних правових підстав займає належну позивачу земельну ділянку.

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В договорах від 01 березня 2016 року про спільний обробіток землі (а.с.64,69-75) не зазначено місце знаходження земельних ділянок щодо яких укладено договір, право власності або право користування земельними ділянками осіб, зазначених в договорі не підтверджено належними доказами і таке їх право спростовується довідкою Богданівської сільської ради та листом відділу Головного управління Держгеокадастру (а.с.107).

Судом встановлена неправомірність дій відповідача щодо порушення права власності позивача на земельну ділянку. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п.б ч.1 ст.211 ЗК України). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом міністрів України ( п. г ч.3 ст.152, ч.2 ст.157 ЗК України).

Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав ( ч.1 ст.23 ЦК України).

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди тягар доказування згідно з перерахованими нормами розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не доведена відсутність його вини в самовільному зайнятті земельної діялнки та в заподіянні шкоди позивачу. У випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода відшкодовується відповідно до ст.ст.211,21З Земельного кодексу України ст.ст. 22,623,1166,1172,1192 Цивільного кодексу України особами, які її заподіяли.

Розмір збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, який розраховано відповідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родучого шару грунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, та визначений судом розмір моральної шкоди відповідачем не оспорюється.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін, наданим сторонами доказам дав належну оцінку та дійшов правильного і обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суд не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача із висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. Передбачені законом підстави для переоцінки доказів апеляційним судом відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Макаров відхилити, а рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

ОСОБА_7