Постанова

від 24.10.2017 по справі 808/1796/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року 12 год 36 хв. Справа № 808/1796/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства ДП Агросервіс 2000

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 24.03.2017 та № НОМЕР_2 від 24.03.2017.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що висновки перевіряючих викладені в акті перевірки сформовані всупереч вимогам чинного законодавства виключно на припущеннях щодо законності та реальності здійснених платником податків операцій. Стверджує, що в акті чітко викладено повний перелік первинних документів, якими оформлено господарські операції та які були наданні до перевірки. При цьому за висновками акту у перевіряючих відсутні жодні зауваження щодо повноти та достовірності оформлення первинних документів, доказів, які б спростовували достовірність складених на підтвердження операцій первинних документів в акті перевірки не наведено. З огляду на таке, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених вище.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.08.2017 вх. №22025 вказав на те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит від ФГ Агро-Промінь у перевіряємий період. Вказує, що ФГ Агро-Промінь не є виробником товару, придбання даного товару у постачальників ФГ Агро-Промінь не могло здійснити, оскільки з неплатниками податку на додану вартість та фізичними особами за період 01.01.2016 по 30.09.2016 не мало взаємовідносин, у ланцюгах постачання відсутнє придбання товарів. Таким чином, відбувалось формування активу за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента постачальника ФГ Агро-Промінь , що фактично не міг і не здійснював постачання з оплатою на користь такого контрагента. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання прибув представник відповідача ОСОБА_3 та підтримала заперечення з підстав викладених вище. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 24.10.2017.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 зареєстровано 07.04.2000 Запорізьким міським управлінням юстиції, за адресою: 69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Зачиняєва, будинок 113, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

На підставі направлення на перевірку від 15.12.2016 №787, виданого Запорізькою ОДПІ Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_4, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15.12.2016 № 1113, проведена документальна виїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства ДП Агросервіс 2000 (код ЄДРПОУ 30757373) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.07.2016 по 30.09.2016 та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності, достовірності відображення в обліку по взаємовідносинах з ФГ Агро-Промінь (код ЄДРПОУ 34378489) у тому числі в частині подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) отриманих від ФГ Агро-Промінь (код ЄДРПОУ 34378489).

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №139/08-29-14-00/30757373 від 28.12.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 300 000 грн., в т.ч. по періодах:

за 3 квартали 2016 року на суму 300 000 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, 200.4 ст.200, п. 201.1., 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (р.19) у сумі 333 333,грн. у т.ч. за липень 2016 року на суму 333 333 грн.

24 березня 2017 року, на підставі Акту перевірки №139/08-29-14-00/30757373 від 28.12.2016, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення Дочірньому підприємству ДП Агросервіс 2000 грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 375 000,00 грн. в т.ч. 300 000,00 грн. за основним платежем та 75 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.; №0003391406, яким Дочірньому підприємству ДП Агросервіс 2000 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 333 333,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням від 29.05.2017 № 11503/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 та №0003391406 залишено без змін.

Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що у перевіряємий період Дочірнє підприємство ДП Агросервіс 2000 мало господарські відносини з ФГ «Агро-Промінь» (код за ЄДПРОУ 34378489).

Так, між Дочірнім підприємствам ДП Агросервіс 2000 (Покупець) та ФГ «Агро-Промінь» (Постачальник) укладено договір постачання №2716з від 27.07.2016, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити зерно пшениці, іменоване надалі «Товар» (а.с.57-58 т.1).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано рахунок-фактура №СФ-0000276 від 27.07.2016, видаткові накладні №РН-0000285 від 26.08.2016, № РН-0000313 від 27.08.2016, № РН-0000314 від 28.08.2016,

Транспортування товару здійснювалось протягом 26.07.2016 - 28.07.2016 автомобільним транспортом відповідно до товарно-транспортних накладних (а.с.64-82, т.1).

Оплата придбаного товару підтверджується випискою по особовому рахунку Дочірнього підприємства ДП Агросервіс 2000 за 27.07.2016 (а.с.61-63, т. 1).

У подальшому придбаний товар було реалізовано ПАТ Аграрний фонд (договір №537-09/16 від 01.09.2016) та розміщено на складських приміщеннях ПАТ Аграрний фонд , на підтвердження чого надано акт прийому-передачі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ФГ «Агро-Промінь» .

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеним аналізом діяльності ФГ «Агро-Промінь» , зокрема з аналізу звітності, неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований позивачу.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Крім того контролюючий орган посилається також на наявність кримінального провадження №32016040000000013 від 13.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 КК України, в ході якого виявлено, що невстановлені особи, перебуваючи на території Дніпропетровської області з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом реєстрації на підставних осіб створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ФГ Агро-Промінь (код ЄДРПОУ 34378489).

В той же час, доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб ФГ Агро-Промінь суду не надано.

Суд також зазначає, що створення підприємства для надання незаконних послуг та переваг іншим підприємствам не свідчить про нереальність всіх господарських операцій вчинених від імені такого підприємства. В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження повинно бути достовірно встановлено та викладено у вироку суду перелік підприємств, яким надавались послуги в супереч вимог чинного законодавства.

Суд також звертає увагу на те, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що у період з 01.01.2016 по 30.09.2016 не встановлено придбання ФГ "Агро-Промінь" продукції, яка в подальшому була реалізована позивачу, оскільки придбання такої продукції могло відбутись раніше за перевіряємий період.

Крім того, суд зазначає, що позивач не зобов'язаний під час здійснення господарських операцій перевіряти весь ланцюг постачання товару, який ним придбається, для позивача головною умовою є виконання його контрагентом умов договору та поставка обумовленого товару у встановлені строки.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ФГ «Агро-Промінь» у перевіряємий період спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а тому податкові повідомлення-рішення від 24.03.2017 №0003401406 та №0003391406 є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.03.2017 №0003391406 та №0003401406.

Присудити на користь Дочірнього підприємства ДП Агросервіс 2000 (код ЄДРПОУ 30757373) судовий збір в розмірі 10625,00 грн. (десять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко