Постанова

від 11.09.2017 по справі 826/12351/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2017 року № 826/12351/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Качура І.А., Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01 , На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Газтрон (далі - позивач) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду уповноважених органів з питань містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименком А.О.;

- стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова була прийнята із порушеннями та у спосіб, який не передбачений законодавством України, оскільки станом на день звернення з даною позовною заявою у позивача відсутня будь-яка копія протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності №З-Л-З-0807/8, копії припису про усунення порушень №С-0807/11, припису про зупинення виконання будівельних робіт №С-0807/10 та акт, яким було зафіксовано обставини проведеної перевірки, що унеможливлює можливість позивача оцінювати додані до них фотоматеріали та копії документів, які мають підтверджувати скоєння позивачем порушення у сфері містобудівної діяльності.

Додатково позивач зазначив, що не підписував та не отримував протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови, що позбавило товариства права надати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу.

Крім того, позивач стверджує, що не може нести передбачену ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідальність про повноту та достовірність даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки вказану декларацію було повернуто позивачем, а отже декларація не вважається поданою.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

В наданих суду письмових запереченнях представник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зазначив, що при проведенні позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв лише на підставі, у спосіб та у межах, що передбачені чинним законодавством.

В судовому засіданні 17.01.2017 року суд в порядку ст. 55 КАС України суд замінив неналежного відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області його правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

На підставі п. 4 ст. 122 КАС України суд з урахуванням думки представників сторін ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Трохименком А.О. у присутності довіреної особи ТОВ Газтрон Гекова Д.В., на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.05.2016 року вх. №10/10-1905/20/Ц, направлення для проведення позапланової перевірки, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ТОВ Газтрон ), назва об'єкта будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 15 у м. Бориспіль Київської області , за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці по вул.. Ушакова, 25 у м. Бориспіль Київської області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №737 у власності ТОВ Газтрон перебуває адміністративний комплекс літ. А-ІІ загальною площею 606,60 кв.м.; гаражі літ. Е-ІІ загальною площею 837,10 кв.м.; ремонтно-механічні майстерні літ. Б-І загальною площею 984,5 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. З загальною площею 13,2 кв.м., прохідна літ. В загальною площею 9,90 кв.м., котельня літ Л загальною площею 69,0 кв.м., приміщення ваговика літ. М , загальною площею 28,90 кв.м., приміщення заправника літ. Г загальною площею 9,90 кв.м., склад масел літ. Д-1 загальною площею 32,60 кв.м., склади літ. Ж загальною площею 180,1 кв.м., ГРП літ К загальною площею 34,70 кв.м., убиральня літ Н загальною площею 7,0 кв.м., залізничне полотно під цифрою 1 , бітумосховище під цифрою 2,3 .

На момент проведення перевірки виконуються будівельні роботи з реконструкції адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні загальною площею 1590,5 кв.м .

За результатами перевірки встановлено, що позивачем як замовником будівництва ТОВ Газтрон наведені недостовірні дані у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.05.2016 №10/10-1905/20/Ц в частині площі земельної ділянки, площі об'єкта будівництва; інформації щодо містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.

Також перевіркою встановлено, що генеральним підрядником ТОВ Екорембуд без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, здійснюються будівельні роботи з реконструкції адміністративно-побутового комплексу та ремонтної майстерні, розташованих за адресою: вул. Ушакова, 15, м. Бориспіль, Київська область. В порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.№.1-5-2009 Організація будівельного виробництва у загальному журналі робіт відсутні відомості про відповідального за виконання робіт та ведення загального журналу, відсутні відомості про головного інженера проекту та його підпис. В порушення вимог пункту 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва не розроблено ПВР для визначення технології та організації будівництва на об'єкті.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що: відсутні вихідні дані для проектування; відсутні необхідні розділи: пояснювальна записка, вихідні дані для проектування, коротка характеристика об'єкта будівництва, доступність об'єкта для мало мобільних груп населення; рішення з інженерного обладнання: водопостачання, каналізація, електрообладнання, пожежна сигналізація. Також, в порушення п.3.2.2 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва ТОВ ПКП Укрінжпроект не розроблено ПОБ.

На думку перевіряючих, технічних нагляд відповідальною особою здійснюється з порушеннями Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, а саме: будівельні роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт; у загальному журналі робіт №1 ТОВ Екорембуд відсутня посада відповідального за виконання робіт та ведення загального журналу - відсутній підпис головного інженера проекту; у відомостях про виконання робіт відсутні посада, прізвище, ініціали і підпис відповідальної особи.

При цьому, авторський нагляд відповідальною особою здійснюється з порушенням п. 4, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, а саме - будівельні роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, у журналі авторського нагляду відсутні відмітки про відвідування об'єкта будівництва, відсутнє фіксування результатів здійснення авторського нагляду.

Про порушення ТОВ Газтрон вимог пункту 2 частини 1 статті 34, ч. 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; відповідачем складено протокол від 08.07.2016 року №3-Л-З-0807/8.

Крім того, відповідачем видано позивачеві приписи від 08.07.2016 №С-0807/11 та №С-0807/10 про зупинення з 13.07.2016 року виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 15, м. Бориспіль, Київська область та про усунення у строк до 08.08.2016 року виявлених порушень.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 22.07.2016 року відповідачем прийнято постанову №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, якою ТОВ Газтрон визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на позивача штраф у розмірі 52200 грн.

Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені у Законі України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон №3038-VI).

Частинами 1 та 3 статті 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

У відповідності до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-премєр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, шляхом здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою відповідно до пункту 7 Порядку №553 вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У цьому ж пункті наведено вичерпний перелік підстав призначення та проведення позапланових перевірок, однією з яких є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (абзац 4 пункту 7 Порядку №553).

Порядок реєстрації, вичерпні підстави для відмови у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції станом на момент виникнення правовідносин)(далі - Порядок №466).

Відповідно до пункту 16 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (Пункт 17 Порядку №466).

Пунктом 18 Порядку №466 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає з письмовим обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації, декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові (його уповноваженій особі) для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду.

Відповідно до пункту 19 Порядку №466 після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, передбаченому для її реєстрації.

Таким чином, отримавши від замовника декларацію про початок виконання будівельних робіт орган державного архітектурно-будівельного контролю за наслідками перевірки повноти наведених у ній даних реєструє таку декларацію або повертає її замовнику з одночасним обґрунтуванням причин повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є замовником будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, буд. 15, м. Бориспіль, Київська область .

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що ТОВ Газтрон як замовник будівництва подало до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція адміністративно-побутового комплексу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 25, в м. Бориспіль, Київська області .

Вказану декларацію прийнято до опрацювання відповідачем, що підтверджується відтиском штампу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з посиланням на вхідний номер 10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016 року.

Матеріалами справи, зокрема листом №10/10-23/2505/02 від 25.05.2016 року, підтверджується, що розглянувши подану замовником будівництва декларацію про початок виконання будівельних робіт вх. № 10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016 року відповідач відмовив у її реєстрації у зв'язку з невідповідністю форми декларації вимогам Порядку №466 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №879 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 , про що направив позивачу листа від 10/10-23/2505/02 від 25.05.2016, де виклав зміст недоліків.

Водночас, незважаючи на відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (вх. №10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016), Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ініціював проведення позапланової перевірки з підстав необхідності перевірки достовірності наведених у ній даних.

В аспекті викладеного, суд зазначає, що імперативними положеннями Закону №3038-VI та Порядку №553 встановлені умови та порядок прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок і лише їх безумовне дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки.

У розглядуваному випадку такою умовою проведення позапланової перевірки з підстав, визначених абзацом 4 пункту 7 Порядку №553, є факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.14.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт .

Суд зазначає, що у разі використання Держархбудінспекції в особі її територіальних органів свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація вважається неподаною, не створює для учасників правовідносин у сфері містобудівної діяльності жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з відмовою у реєстрації, а тому не може слугувати підставою для призначення позапланової перевірки.

Подібна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 02.06.2015 у справі №21720а15 за позовом Приватної агрофірми Агроінвест до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про скасування постанов, де суд проаналізувавши положення пункту 8 статті 36 Закону №3038-VI, дійшов висновку, що поняття подання декларації як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності , передбаченої Законом № 208/94-ВР за порушення норм Закону №3038-VI.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, суд дійшов висновку, що у даному конкретному випадку законодавчих передумов для проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацом 4 пункту 7 порядку №553 (необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів) не існувало.

Призначення та проведення перевірки за відсутності встановлених у законі підстав для її призначення та проведення зумовлює незаконність перевірки та нівелює значення будь-яких рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

За таких обставин, постанова відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування від 22.07.2016 №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, є протиправною та підлягає скасуванню.

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що проведення перевірки ТОВ Газтрон з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, буд. 15, м. Бориспіль, Київська область було доручено головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименку А.О.

Вказаною посадовою особою у спірних правовідносинах було проведено перевірку, оформлену актом від 08.07.2016, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розглянута справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнята оскаржувана постанова, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень у сфері містобудівної діяльності та застосовано до нього штрафні санкції.

Разом з цим суд зазначає, що чинне законодавство не наділяє інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повноваженнями на вчинення зазначених дій та прийняття вказаних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, контроль за дотриманням суб'єктами господарювання у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Натомість контроль за дотриманням уповноваженими органами з питань архітектури та містобудування особами публічного права, здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Суд зауважує, що позивач, який є замовником будівництва та ТОВ Екорембуд , яке є генеральним підрядником, є суб'єктами приватного права та не належать до об'єктів нагляду, контроль за діяльністю яких здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для державного архітектурно-будівельного нагляду.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 41 Закону №3038-VI справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядає відповідно до закону орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол.

Пунктом 20 Порядку №553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Таким чином, інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі не наділені повноваженнями розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовувати до суб'єктів господарювання штрафи, передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Отже, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Київській області не мав повноважень здійснювати перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки такі заходи належать до компетенції архітектурно-будівельного контролю, а не нагляду.

В частині доводів відповідача щодо того, що факт допуску до огляду будівництва представником позивача виключає можливість дослідження судом процедури та порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Постанова Верховного Суду України у справі №21-25а-10 від 24.12.2010 року стосується проведення перевірки суб'єкта господарювання у сфері оподаткування, а відтак її застосування до даних правовідносин не є доцільним і правомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок та не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Газтрон задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду уповноважених органів з питань містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименком А.О.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газтрон (код ЄДРПОУ 36866909) понесені ним судові витрати у розмірі 1450,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Федорчук А.Б.

Суддя Качур І.А

Суддя Келеберда В.І.