Постанова

від 17.01.2018 по справі 826/12351/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12351/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

Качур І.А., Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Качак Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, -

В С Т А Н О В И В :

10.08.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрон" (далі-ТОВ "Газтрон") звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду уповноважених органів з питань містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименком А.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що оскаржувана постанова була прийнята із порушеннями та у спосіб, який не передбачений законодавством України, оскільки станом на день звернення з даною позовною заявою у позивача відсутня будь-яка копія протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності №З-Л-З-0807/8, копії припису про усунення порушень №С-0807/11, припису про зупинення виконання будівельних робіт №С-0807/10 та акт, яким було зафіксовано обставини проведеної перевірки, що унеможливлює можливість позивача оцінювати додані до них фотоматеріали та копії документів, які мають підтверджувати скоєння позивачем порушення у сфері містобудівної діяльності. Також зазначили, що не підписували та не отримували протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови, що позбавило товариства права надати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу. Крім того, позивач стверджує, що не може нести передбачену ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідальність про повноту та достовірність даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки вказану декларацію було повернуто позивачем, а отже декларація не вважається поданою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 р. позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду уповноважених органів з питань містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименком А.О. та присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газтрон (код ЄДРПОУ 36866909) понесені ним судові витрати у розмірі 1450,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведенні позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв лише на підставі, у спосіб та у межах, що передбачені чинним законодавством.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

З 15.12.2017 набрав законної сили Кодекс адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Відповідно до п.10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.05.2016 року вх. №10/10-1905/20/Ц, направлення для проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Трохименком А.О. у присутності довіреної особи ТОВ Газтрон Гекова Д.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Газтрон , назва об'єкта будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 15 у м. Бориспіль Київської області .

За результатами зазначеної перевірки 08.07.2016 р. складено акт перевірки, яким встановлено, що на земельній ділянці по вул.Ушакова, 25 у м. Бориспіль Київської області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №737 у власності ТОВ Газтрон перебуває адміністративний комплекс літ. А-ІІ загальною площею 606,60 кв.м.; гаражі літ. Е-ІІ загальною площею 837,10 кв.м.; ремонтно-механічні майстерні літ. Б-І загальною площею 984,5 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. З загальною площею 13,2 кв.м., прохідна літ. В загальною площею 9,90 кв.м., котельня літ Л загальною площею 69,0 кв.м., приміщення ваговика літ. М , загальною площею 28,90 кв.м., приміщення заправника літ. Г загальною площею 9,90 кв.м., склад масел літ. Д-1 загальною площею 32,60 кв.м., склади літ. Ж загальною площею 180,1 кв.м., ГРП літ К загальною площею 34,70 кв.м., убиральня літ Н загальною площею 7,0 кв.м., залізничне полотно під цифрою 1 , бітумосховище під цифрою 2,3 .

Крім того, відповідачем зазначено, що на момент проведення перевірки виконуються будівельні роботи з реконструкції адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні загальною площею 1590,5 кв.м .

За результатами перевірки встановлено, що позивачем як замовником будівництва ТОВ Газтрон наведені недостовірні дані у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.05.2016 №10/10-1905/20/Ц в частині площі земельної ділянки, площі об'єкта будівництва; інформації щодо містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.

Також перевіркою встановлено, що генеральним підрядником ТОВ Екорембуд без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, здійснюються будівельні роботи з реконструкції адміністративно-побутового комплексу та ремонтної майстерні, розташованих за адресою: вул. Ушакова, 15, м. Бориспіль, Київська область. В порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.№.1-5-2009 Організація будівельного виробництва у загальному журналі робіт відсутні відомості про відповідального за виконання робіт та ведення загального журналу, відсутні відомості про головного інженера проекту та його підпис. В порушення вимог пункту 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва не розроблено ПВР для визначення технології та організації будівництва на об'єкті.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що: відсутні вихідні дані для проектування; відсутні необхідні розділи: пояснювальна записка, вихідні дані для проектування, коротка характеристика об'єкта будівництва, доступність об'єкта для мало мобільних груп населення; рішення з інженерного обладнання: водопостачання, каналізація, електрообладнання, пожежна сигналізація. Також, в порушення п.3.2.2 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва ТОВ ПКП Укрінжпроект не розроблено ПОБ.

На думку перевіряючих, технічних нагляд відповідальною особою здійснюється з порушеннями Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, а саме: будівельні роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт; у загальному журналі робіт №1 ТОВ Екорембуд відсутня посада відповідального за виконання робіт та ведення загального журналу - відсутній підпис головного інженера проекту; у відомостях про виконання робіт відсутні посада, прізвище, ініціали і підпис відповідальної особи.

Будівельні роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, у журналі авторського нагляду відсутні відмітки про відвідування об'єкта будівництва, відсутнє фіксування результатів здійснення авторського нагляду, отже авторський нагляд відповідальною особою здійснюється з порушенням п. 4, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903.

08.07.2016 року відповідачем складено протокол від №3-Л-З-0807/8 про порушення ТОВ Газтрон вимог пункту 2 частини 1 статті 34, ч. 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Водночас, відповідачем видано позивачеві приписи від 08.07.2016 №С-0807/11 та №С-0807/10 про зупинення з 13.07.2016 року виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 15, м. Бориспіль, Київська область та про усунення у строк до 08.08.2016 року виявлених порушень.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 22.07.2016 року відповідачем прийнято постанову №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, якою ТОВ Газтрон визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на позивача штраф у розмірі 52200 грн.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон № 3038-VI), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності , який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 1 ст.41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 наведеного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п.7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Абзацем 4 пункту 7 Порядку №553У передбачений вичерпний перелік підстав призначення та проведення позапланових перевірок, однією з яких є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Порядок реєстрації, вичерпні підстави для відмови у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції станом на момент виникнення правовідносин)(далі - Порядок №466).

Відповідно до пункту 16 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (Пункт 17 Порядку №466).

Пунктом 18 Порядку №466 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає з письмовим обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації, декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові (його уповноваженій особі) для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду.

Відповідно до пункту 19 Порядку №466 після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, передбаченому для її реєстрації.

Отже, отримавши від замовника декларацію про початок виконання будівельних робіт орган державного архітектурно-будівельного контролю за наслідками перевірки повноти наведених у ній даних реєструє таку декларацію або повертає її замовнику з одночасним обґрунтуванням причин повернення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Газтрон є замовником будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, буд. 15, м. Бориспіль, Київська область .

ТОВ Газтрон як замовник будівництва подало до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція адміністративно-побутового комплексу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, 25, в м. Бориспіль, Київська області .

Вказану декларацію прийнято до опрацювання відповідачем, що підтверджується відтиском штампу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з посиланням на вхідний номер 10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016 року.

Розглянувши подану замовником будівництва декларацію про початок виконання будівельних робіт вх. № 10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016 року відповідач відмовив у її реєстрації у зв'язку з невідповідністю форми декларації вимогам Порядку №466 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №879 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 , що підтверджується листом від 10/10-23/2505/02 від 25.05.2016, де також викладений зміст недоліків.

Проте, незважаючи на відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (вх. №10/10-1905/20/Ц від 19.05.2016), Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ініціював проведення позапланової перевірки з підстав необхідності перевірки достовірності наведених у ній даних.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вірно зазначив, що імперативними положеннями Закону №3038-VI та Порядку №553 встановлені умови та порядок прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок і лише їх безумовне дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки.

Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що в цьому випадку умовою проведення позапланової перевірки з підстав, визначених абзацом 4 пункту 7 Порядку №553, є факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.14.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт .

Однак, у разі використання Держархбудінспекції в особі її територіальних органів свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація вважається неподаною, та не створює для учасників правовідносин у сфері містобудівної діяльності жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з відмовою у реєстрації, а тому не може слугувати підставою для призначення позапланової перевірки.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладених у постанові від 02.06.2015 у справі №21720а15, де суд проаналізувавши положення пункту 8 статті 36 Закону №3038-VI, дійшов висновку, що поняття подання декларації як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР за порушення норм Закону №3038-VI.

Зазначене спростовує твердження апелянта, що у абзаці 4 п.7 Порядку № 533 законодавець не ставить в залежність факт реєстрації декларації під час проведення позапланової перевірки достовірності даних у поданій, але не зареєстрованій декларації, в лише визначає часові рамки протягом якого може бути проведено таку перевірку.

Призначення та проведення перевірки за відсутності встановлених у законі підстав для її призначення та проведення зумовлює незаконність перевірки та нівелює значення будь-яких рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аргументи апелянта щодо правомірності розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ відповідно до п.16-17 Порядку № 735 не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що проведення перевірки ТОВ Газтрон з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва Реконструкція адміністративно-побутового корпусу та ремонтної майстерні по вул. Ушакова, буд. 15, м. Бориспіль, Київська область було доручено головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименку А.О., яким було проведено перевірку, оформлену актом від 08.07.2016, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розглянута справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнята оскаржувана постанова, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень у сфері містобудівної діяльності та застосовано до нього штрафні санкції.

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Однак, позивач, який є замовником будівництва, та ТОВ Екорембуд , яке є генеральним підрядником, є суб'єктами приватного права та не належать до об'єктів нагляду, контроль за діяльністю яких здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для державного архітектурно-будівельного нагляду.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 41 Закону №3038-VI справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядає відповідно до закону орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що чинне законодавство не наділяє інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повноваженнями на вчинення зазначених дій та прийняття вказаних рішень.

Колегія суддів, з огляду на вищезазначене, також вважає не доцільним посилання апелянта на рішення ВСУ у справі №21-25а-10 від 24.12.2010 року, оскільки висновки цього рішення не мають жодного відношення до сфери містобудування.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування від 22.07.2016 №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01, є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та шостої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Водночас згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлений 26.01.2018.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови №З-2207/7-10/10-55/2207/09/01 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль