Ухвала

від 10.10.2017 по справі 804/6576/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2017 рокусправа № 804/6576/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Трейд ПС" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Трейд ПС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

в с т а н о в и в:

Позивач у жовтні 2016 року звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення (форми «Р» ) від 21.09.2016: №0006661407, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 853588,75 грн., №0006651407, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 74425,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Дом Трейд ПС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2014 по 30.06.2016, результати якої оформлені актом від 07.09.2016 №490/04-36-14-03/39220508.

За результатами перевірки податковим органом складено акт, в якому викладені наступні порушення:

- пп.14.1.27, п.14.1.228, п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59540 грн. (за 2014 рік);

- пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 с.185, п.198.3., п.198.5, п.198.6, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 682871,00 грн.

Згідно акту перевірки, встановлені порушення стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» та ТОВ «Сайдекс» , господарських операцій між якими визначені як нереальні.

Господарські операції між ТОВ «Дом Трейд ПС» та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» ґрунтувалися на договорі купівлі - продажу від 25.08.2014 року № 2508, підписаним директором ОСОБА_2. За підписом цієї ж особи ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» подавало податкову звітність з ПДВ за серпень 2014 року - вересень 2014 року.

За ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України оперативним управлінням з ОВС ОУ ГУ ДФС у м. Києві зареєстровано кримінальне провадження №32014100100000099 від 09.07.2014 року. В рамках вказаного кримінального провадження допитано директора підприємства - ОСОБА_2, який під час допиту заперечив свою причетність до діяльності ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» .

Господарські операції між ТОВ «Дом Трейд ПС» та ТОВ «Сайдекс» ґрунтувалися на договорі купівлі - продажу від 22.12.2015 року № 5, підписаним директором ОСОБА_3, за підписом якого також подавалася і податкова звітність підприємства за грудень 2015 року.

За ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України оперативним управлінням з ОВС ОУ ГУ ДФС у м. Києві зареєстровано кримінальне провадження №32016100060000090. Допитаний в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 повідомив про те, що він за грошову винагороду надав свою згоду під час реєстрації зазначеного суб'єкта господарювання та заперечив своє відношення до господарської діяльності вказаного суб'єкта господарювання.

Тому за результатами перевірки відповідачем вказано про заниження ТОВ «Дом Трейд ПС» податку на додану вартість на суму 682871,00 грн. внаслідок неправомірного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» та ТОВ «Сайдекс» , а також про неправомірне віднесення до складу витрат господарської діяльності, витрат по придбанню ТМЦ у ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» на суму 330779,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 59540,00 грн.

На підставі акта перевірки від 07.09.2016 №490/04-36-14-03/39220508 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.09.2016:

- №0006651407 (форми «Р» ), за яким ТОВ «Дом Трейд ПС» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74425,00 грн., з яких: за основним платежем на 59540,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 14885,00 грн.;

- №0006661407 (форми «Р» ), за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 853588,75 грн., з яких: за основним платежем 682871,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 170717,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані на підтвердження господарської взаємодії ТОВ «Дом Трейд ПС» з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» , ТОВ «Сайдекс» , та стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаними підприємствами не є реальними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п. 198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції діючій на момент вчинення господарських операцій, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Матеріали справи свідчать, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань стало визнання господарських операцій, що мали вплив на їх формування фіктивними з огляду на підписання первинних документів неповноважними особами, підтвердженні відповідними поясненнями, наданими директорами цих підприємств в ході досудового провадження кримінальних справ.

Зазначені висновки узгоджуються і з правовими позиціями Верховного Суду України, висловлені в постановах від 26 січня 2016 року по справі №2а-15327/12/2670, від 14.06.2016 року у справі №826/14268/14, відповідно до яких статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами, а всі первинні документи, які стали підставою для формування товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Доводи позивача щодо ввезення товару на митну територію України ТОВ Імпорт Ленд з наступним їх продажем ТОВ Техномост , що підтверджується відповідними митною декларацією та договором поставки, а в наступному поставлені ТОВ Сайдекс , що підтверджується заявою директора ТОВ Техномост не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на недопустимість вказаних доказів правовідносинам, що є предметом дослідження.

Наданий позивачем в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції висновок експерта № 15/11.2/107 від 05.10.2017 року, проведений за заявою представника позивача на проведення економічної експертизи в кримінальному провадженні № 32017041640000001 також не може бути прийнятий з огляду на підстави неприйняття первинних документів - їх підписання неповноважними особами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Трейд ПС" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 31.10.2017 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим