Ухвала

від 25.10.2017 по справі 815/6674/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6674/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представника відповідача/апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ (далі - ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ ) звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2015 року №0002802201, №0002812201, №0030101701.

18 лютого 2016 року представником позивача надані уточнення до позовної заяви, згідно яких просив суд визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Ту ДФС в Одеській області від 04.11.2015р. №0002802201 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 828 111 грн.;

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції v Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.11.2015р. №0030101701 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 23 340 грн.

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.11.2015р. №0002812201 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 985 824 грн., в частині донарахувань на суму 961 669, 31 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що первинними документами спростовуються висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, які не відповідають дійсності, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення щодо позивача винесені неправомірно, тому підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області рішень від 04.11.2015 року №0002802201, №0030101701, №0002812201 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 961669, 31 грн. (дев'ятсот шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять грн. 31 коп.)

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволені адміністративного позову ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача/апелянта ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 25.09.2015 р. по 16.10.2015 р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.09.2012 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт планової виїзної перевірки від 23.10.2015 р. №119/22-213/38351387/5867 (Том 1 а.с. 18-41), на підставі якого 04.11.2015 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0002802201 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 828111 грн. (Том 1 а.с. 15);

№0002812201 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 985 824 грн. (Том 1 а.с. 16);

№0030101701 про визначення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 23 340 грн. (Том 1 а.с. 17).

У вищезазначеному Акті планової виїзної перевірки відповідач навів висновки щодо порушення ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1. п. 135.4, пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 662 489 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: у 2014 року на суму 662 489 грн.; порушення суб'єктом господарювання ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 п. 187, ч. а пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 788 659 грн., в т.ч.: у листопаді 2013 року на суму 77 грн.; у грудні 2013 року на суму 9730 грн.; у квітні 2014 року на суму 49 779 грн.; у травні 2014 року на суму 72 158 грн.; у червні 2014 року на суму 21 986 грн.; у липні 2014 року на суму 159 676 грн.; у серпні 2014 року на суму 52 123 грн.; у вересні 2014 року на суму 70 241 грн.; у жовтні 2014 року на суму 19 484 грн.; у листопаді 2014 року на суму 246 925 грн.; у грудні 2014 року на суму 86 480 грн.

Окрім того, перевіряючими зроблено висновок про порушення суб'єктом господарювання ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ ст. 163, пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 2, пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 16 512,8 грн.

У акті перевірки зазначено, що ТОВ Омега Мітал Строй в періоді, що перевірявся, здійснювало продаж товару (металопрокат) на ПП Спец-Монтаж-Сервіс , код 35549410. Сплата за товар ПП Спец-Монтаж-Сервіс здійснювалась грошовими коштами через банківські рахунки. До перевірки надані накладні та податкові накладні. Проте, не надано належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та довіреностей, що виписані покупцем продукції ПП Спец-Монтаж-Сервіс на отримання товару, тобто відповідач зазначає, що позивачем не було надано первинні документи, які б підтверджували фактичну передачу товарів та їх перевезення на адресу ПП Спец-Монтаж-Сервіс . Окрім того, відповідач вказує на те, що позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують фізичне переміщення товару від продавця до покупця, а також довіреностей на отримання товарів, виписаних ПП Спец-Монтаж-Сервіс . Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ Омега Мітал Строй , в порушення п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, завищено доходи на суму 2395846,77 грн.

Окрім того, згідно акту перевірки, з розрахункового рахунка ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ 17 грудня 2014 році у сумі 50000 грн., та 18 грудня 2014 р. у сумі 50000 грн. перераховано фізичній особі ОСОБА_2, згідно акту №УСО-000056 здачі-прийняття робіт (надання послуг), щодо ремонту козлового крану ККТ-5, до витрат не включено. Отже, відповідач навів висновок, що в порушення ст. 163, пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 п. 167.1, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 пп. 2 пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено неутримання податковим агентом ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ податку з доходів фізичної особи з виплаченого доходу у перевіряємому періоді у сумі 100000 грн., який є платником єдиного податку другої групи згідно пп. 2 пп. 291.4 ст. 291 ПК України, також згідно свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 зазначений вид діяльності: 25.12 виробництво металевих дверей і вікон, не мають право здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, що привело до заниження податку з доходів фізичних осі у сумі 16512,8 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначені податкові повідомлення рішення щодо ТОВ Омега Мітал Строй є неправомірними, тобто не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та вчинені без урахування усіх фактичних обставин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що твердження відповідача про порушення ТОВ Омега Мітал Строй п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України та ненадання первинної документації, яка б підтверджувала фактичну передачу товарів та їх перевезення на адресу ПП Спец-Монтаж-Сервіс є необґрунтованими, оскільки, як було встановлено судом, товарно-матеріальні цінності від позивача було отримано особисто керівником (директором) ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС . Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявність довіреності у такому випадку не є необхідною умовою для отримання ТМЦ. Окрім того, позивач зазначає, що перевезення металопрокату від ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ на користь ПП СПЕЦ- МОНТАЖ-СЕРВІС здійснювалось самовивозом зі складу позивача. Слід також підкреслити, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що товарно-транспортні накладні не є законодавчо встановленим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Згідно п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011 р. за №34/18772 (далі Порядок №984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем до перевірки та суду документи є первинними документами у розумінні вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

При цьому співставленням даних, зазначених у первинних документах, не встановлено будь-яких розбіжностей щодо обсягів, дати та вартості виконаних ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС робіт.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських відносин позивача з ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та є її основним видам.

Натомість відповідачем не надано жодної оцінки вищевказаним первинним документами, хоча такі, як вбачається з акту перевірки, були йому представлені, а також не надано належних та допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення таких операцій. Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що надані позивачем первинні документи є первинними в розумінні п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і мають обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 вказаного Закону. Вказані первинні документи підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю товариства, а відтак віднесення до витрат зазначених сум не суперечить вимогам п. 138.2 п. г пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 т пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Окрім того, необхідно зазначити, що перевіряючим в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, не об'єктивно та не у повній мірі.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою, податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового Кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, ,виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме прямих матеріальних витрат, загальновиробничі витрати, які відносяться, на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Склад витрат на збут визначено пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в т.ч. витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під час розгляду адміністративної справи судами 1-ї та 2-ї інстанцій була досліджена наступна первинна документація, надана позивачем на підтвердження господарських операцій з ПП Спец-Монтаж-Сервіс : видаткові накладні (Т. 1 а.с. 76-143), податкові накладні (Т. 1 а.с. 144-202), виписки з банківського рахунку (Т. 1 а.с. 203-260).

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що під час розгляду адміністративної справи позивачем було визнано допущені помилки в обчисленні та сплаті податку у листопаді 2013 року з ТОВ Стандарт Інжинірінг та у квітні 2014 року з ТОВ ТД Південна Пальміра , не віднесено до податкових зобов'язань суми ПДВ, що призвело до різниці в 323,46 грн.; у грудні 2013 року з ПП Омега Мітал та у жовтні 2014 року з ТОВ ТД Вікант помилково включено повторно v суму податкового кредиту суми 9 730,23 грн. та 5 910 грн., загалом на суму 15 640,23 грн.; у листопаді 2014 року з TOB AB Метал Груп , у грудні 2014 року з ТОВ Ферро Мінералз , не відображено в обліку розрахунок коригувань, Тобто, позивач погоджується зі здійсненними нарахуваннями податку на додану вартість у розмірі 24 154,69 грн.

Також апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на порушення позивачем ст. 163, пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 п. 167.1, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 пп. 2 пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України щодо встановлення неутримання податковим агентом ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ податку з доходів фізичної особи з виплаченого доходу у перевіряємому періоді у сумі 100000 грн., оскільки між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір №1/12 від 15.12.2014 р. на ремонт вантажопідйомного обладнання (Т. 1 а.с. 261-263), складено дефектний акт (Т. 1 а.с. 264) та складено Акт здачі-прийняття робіт №УСО-000056 30.12.2014 р. (Т. 1 а.с. 265). За результатами виконаних робіт між позивачем та ФОП ОСОБА_2 проведено безготівкові грошові розрахунки, оплачено вартість послуг на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2, у повному обсязі, що не заперечувалось сторонами. Також, позивачу були надані копії свідоцтва платника єдиного податку (Т. 1 а.с. 266) та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (Т. 1 а.с. 267). Відповідно до класу 33.12 КВЕД-2010, передбачено Ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення , в тому числі ремонт і технічне обслуговування підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування. Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що до переліку видів діяльності (за КВЕД 009:2010), які мають право здійснювати платники єдиного податку, що обрали І, II групу входить клас 33.12 КВЕД-2010, тобто ФОП ОСОБА_2, будучи платником єдиного податку другої групи, мав право на надання послуг, передбачених класом 33.12 КВЕД-2010 Ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення . Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ не повинно було виступати податковим агентом ФОП ОСОБА_2

За результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача щодо позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без врахування усіх фактичних обставин.

Оскільки відповідач дійшов невірного висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.11.2015 року №0002802201, №0030101701, №0002812201 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 961669, 31 грн. підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ Омега Мітал Строй .

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов