Ухвала

від 23.10.2017 по справі 755/15839/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15839/17

1-кс/755/5984/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "23" жовтня 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладання арешту на тимчасово вилучене майно, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві майор поліції ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладання арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12017100040013886 від 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що 10.10.2017 року надійшов рапорт працівників УКР УНП в м. Києві про те, що невстановлена особа, використовуючи завідомо підробні документи на ім`я ОСОБА_5 , 1976 р.н., використовує їх під час укладення цивільно-правових угод (ЖЄО 83058 від 10.10.2017)

Так було встановлено, що невстановлена досудовим слідством особа, маючи на руках копії особистих документів на ім`я ОСОБА_5 , а також завідомо підробні документи на право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме завідомо підроблений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , виданий товарною біржею «Українська біржа нерухомості» від 01.12.2000 року, згідно якого ОСОБА_6 реалізував належну йому квартиру ОСОБА_5 , завідомо підроблену довідку НВ-2017 №907, що видана 30.03.2017 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», 30.03.2017 року, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з метою проведення реєстрації права власності на нерухоме майно.

Цього самого дня, тобто 30.03.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , згідно наданих йому документів провів державну реєстрацію права власності, внаслідок чого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч волі власника вказаного майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перейшло до ОСОБА_5 .

В подальшому ОСОБА_5 , який набув права власності на вказану вище квартиру за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленими досудовим слідством особою, 18.10.2017 року шляхом укладання договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 намагались заволодіти грошовими коштами в сумі 750000 гривень.

Так, 18.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який зареєстровано в реєстрі за № 5971, який надано сторонам для підписання.

Після чого сторони перейшли до розрахунків за вказаним договором, проте в цей час а саме о 12 годині 00 хвилин 18.10.2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були затримані працівниками поліції при спробі отримати грошові кошти від продажу зазначеної квартири, відповідно вони виконали всі дії, які вони вважали за необхідне за доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

В ході слідства встановлено, що на місце укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_5 та ОСОБА_11 були привезені ОСОБА_12 , на автомобілі «АУДІ А6» д.н.з. НОМЕР_1 .

18.07.2017 року за адресою м. Київ, вул. О. Мишуги 9-а , в автомобілі «АУДІ А6» д.н.з. НОМЕР_1 . в період часу з 15 годин 00 хвилин до 15 години 40 хвилин було проведено обшук, в результаті якого з салону автомобіля виявлено та в подальшому вилучено: Гербову печатку Київського районного суду м. Донецька, ідентифікаційний код 02895484; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РАФ 2203 д.нз. НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_13 , поліс загальнообов`язкового страхування, бланк євро протоколу, довіреність від ОСОБА_13 на ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на право розпоряджатись вказаним автомобілем; мобільний телефон «Нокіа» імеі НОМЕР_3 без сім-карти; мобільний телефон «Самсунг» імеі: НОМЕР_4 з сім-картою «Лайф»; мобільний телефон «Самсунг 1200і» імеі: НОМЕР_5 з сім-картою «Київстар» на якій наявне цифрове маркування НОМЕР_6 ; мобільний телефон «TEXTED» імеі 1: НОМЕР_7 , імеі 2: НОМЕР_8 з сім-картою «МТС»; флеш-карту пам`яті; 8 комплектів різних ключів; 1 ключ від автомобіля.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Постановою слідчого від 19.10.2017 року вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучені речі та документи, які зазначені в клопотанні слідчого, та на які він просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 168, 170 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт із забороною використання, розпорядження, відчуження, з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів, а саме:

-Гербову печатку Київського районного суду м. Донецька, ідентифікаційний код 02895484;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РАФ 2203 д.нз. НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_13 , поліс загальнообов`язкового страхування, бланк євро протоколу, довіреність від ОСОБА_13 на ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на право розпоряджатись вказаним автомобілем;

-мобільний телефон «Нокіа» імеі НОМЕР_3 без сім-карти

-мобільний телефон «Самсунг» імеі: НОМЕР_4 з сім-картою «Лайф»

-мобільний телефон «Самсунг 1200і» імеі: НОМЕР_5 з сім-картою «Київстар» на якій наявне цифрове маркування НОМЕР_6

-мобільний телефон «TEXTED» імеі 1: НОМЕР_7 , імеі 2: НОМЕР_8 з сім-картою «МТС»

-флеш-карту пам`яті

-8 комплектів різних ключів

-1 ключ від автомобіля

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя