Рішення

від 24.10.2017 по справі 906/691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" жовтня 2017 р. Справа № 906/691/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 26.07.17

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2. Славута"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3

про визнання договору оренди землі площею 4,2135 га від 04.06.2011р. припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено

У відповідності до ст. 81-1 ГПК України, за клопотанням відповідача, в судовому засіданні здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду".

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди землі площею 4,2135 га від 04.06.2011р. припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено.

Ухвалою суду від 10.08.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" прийнято до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2017.

Ухвалою від 26.09.2017 розгляд справи відкладено на 24.10.2017.

13.10.2017 на запит суду від Хорошівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Житомирській області надійшла копію актового запису № 11 від 27.03.2017 про смерть ОСОБА_3.

18.10.2017 на запит суду від першої Житомирської нотаріальної контори ГТУЮ У Житомирській області надійшов лист-відповідь № 683/01-09 від 10.10.2017, згідно якої вказано, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилась.

Враховуючи отриману судом інформацію щодо смерті третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, суд виключає останню зі складу третіх осіб.

Водночас, розглядаючи клопотання представника відповідача від 25.09.2017 р. про припинення провадження у справі з тих підстав, що стороною договору, який позивач просив визнати припиненим, є фізична особа ОСОБА_3, яка мала б виступати по даній справі як співвідповідач, що робить справу не підвідомчою господарському суду (а.с.58-61), суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Як зазначалось вище, відповідно до актового запису Хорошівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Житомирській області № 11 від 27.03.2017 ОСОБА_3 24.03.2017 р. померла.

За даними першої Житомирської нотаріальної контори ГТУЮ У Житомирській області спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилась.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого відповідача, зокрема, фізичну особу-правонаступника (правонаступників) ОСОБА_4

Оскільки, суб'єктний склад у судовому процесі відповідає приписам ст. ст. 1, 21 ГПК України, у суду були відсутні підстави для припинення провадження у справі за п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 90).

Представник відповідача в засіданні суду щодо позову заперечила у повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву № 26/09-3 від 26.09.2017 (а.с. 63-66). Подала копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.20178 по справі № 806/1012/17, яку було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2016 між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полісся-Інвест (орендар, позивач) укладено договір оренди землі №1016-01 (а.с. 13-14).

За умовами п. 1.1 договору, орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.4., 1.5 в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 1821185400:10:001:0069, площею 4,2135 га, що розташована на території Топорищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами п. 5.5 договору, договір оренди земельної ділянки укладається на 7 (сім) років.

Згідно п. 8.1. договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На виконання умов договору № 1016-01 від 03.10.2016 сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 (орендодавець) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 4,2135 га, кадастровий номер 1821185400:10:001:0069, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Хорошівський район, Топорищенська сільська рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1821185400:10:001:0069 площею 4,2135 га на підставі Договору оренди землі №1016-01 від 03.10.2016 року , номер запису про інше речове право: 16744825 від 04.10.2016 року (а.с. 16-17).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що 31.03.2017 року TOB ОСОБА_2 Славута (відповідач), як позивач у справі № 806/1012/17 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_5 щодо державної реєстрації договору оренди землі №1016-01 від 03.10.2016 року.

Позов про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди TOB ОСОБА_2 Славута мотивував тим, що 04.06.2011 між ТОВ "ОСОБА_2 Славута" та ОСОБА_3 уже було укладено договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1821185400:10:001:0069, площа 4,2135 га, який зареєстрований відділом Держкомзему у Володарсько-Волинському районі від 16.02.2012 року за №182118544000400 (а.с. 19-24).

За умовами п. 8 даного договору, орендодавець передає належну йому земельну ділянку в користування на строк 5 років.

16.02.2012 між ОСОБА_3 та ТОВ "ОСОБА_2. Славута" підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди, за яким орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами с. Галинівка, площею 4,2135 га терміном на 5 років.

ТзОВ "Полісся-Інвест" вважає, що договір оренди землі від 04.06.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2. Славута" є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Так, договір оренди землі укладений між відповідачем та третьою особою, було зареєстровано Відділом Держкомзему у Володарсько-волинському районі 16.02.2012, строк дії договору закінчився 16.02.2017, оскільки орендар ТОВ "ОСОБА_2. Славута" не скористався своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк та не направив орендодавцю в передбаченому умовами договору порядку письмове повідомлення в порядку ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

За вказаних обставин, оскільки позивачем 03.10.2016 укладено з ОСОБА_3 договір оренди землі, а строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "ОСОБА_2. Славута" закінчився, позивач з метою захисту свого порушеного права звернувся до суду з вимогою про визнання договору оренди землі від 04.06.2011 припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що на момент державної реєстрації речового права відповідно до договору оренди від 03.10.2016, укладеного між TOB Полісся-Інвест та ОСОБА_3, договір оренди землі від 04.06.2011, який укладений між відповідачем та ОСОБА_3, був чинним.

Крім того зазначає, що орендар - TOB ОСОБА_2. Славута скористався своїм переважним правом та поновив договір оренди на новий строк в порядку, встановленому ст. 33 ЦК України.

Зауважує, що 20.10.2016 між ОСОБА_3 та ТОВ "ОСОБА_2 Славута" з метою поновлення договору оренди землі від 04.06.2011 було підписано договір оренди землі від 04.06.2011 року ( а. с. 76-79). За умовами п. 8 даного договору, договір укладено на 7 років .

Відповідач, також, зазначив, що TOB ОСОБА_2. Славута безперервно шостий рік поспіль господарює на згаданій вище земельній ділянці.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Положеннями ст.20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У позовній заяві позивач просить суд здійснити захист свого порушеного права шляхом визнання договору оренди землі від 04.06.2011, укладеного між ТОВ "ОСОБА_2. Славута" та ОСОБА_3, кадастровий номер 1821185400:10:001:0069, площа 4,2135 га, зареєстрований Відділом Держкомзему у Володарсько-Волинському районі від 16.02.2012 за № 182118544000400, припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Тобто, звернувшись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач фактично просить встановити певний юридичний факт, а саме факт припинення прав та обов'язків, що виникли між сторонами договору.

Однак, вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Зі змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп. 2, 3 ч.1 ст.12 ГПК України.

Таким чином, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого факту, як визнання договору таким, що припинив свою дію, може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаним з його зміною, розірванням, виконанням.

З огляду на викладене вимога позивача не пов'язується із способами захисту, встановленими ст. 20 ЦК України, та не призведе до поновлення порушеного права і, як наслідок, не призведе до поновлення порушеного права.

Водночас, суд зауважує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі № 806/1012/17 за позовом ТОВ "ОСОБА_2. Славута" до Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, треті особи: Сектор з питань державної реєстрації відділу економічного розвитку і торгівлі Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, Відділ Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" про визнання протиправним та скасування рішень, вирішено позов задовольнити. Зокрема, постановлено визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 31722007 від 05.10.2016, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1821185400:10:001:0069 площею 4,2135 га на підставі Договору оренди землі № 1016-01 від 03.10.2016 року (сторони правочину ТОВ " Полісся-Інвест" та ОСОБА_3Д.) (номер запису про інше речове право: 16744825 від 04.10.2016 року) (а.с. 99-111).

За вказаних обставин право позивача, з огляду на скасування державної реєстрації договору оренди землі від 03.10.2016 не може бути порушене взагалі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.10.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід)