Рішення

від 12.10.2017 по справі 911/2386/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. Справа № 911/2386/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2386/17

за позовом приватного акціонерного товариства Укрсталь Констукція ,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс ,

м. Буча

про стягнення 220 520,61 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 41-юр від 14.08.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 9 від 18.08.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Укрсталь Конструкція (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс (відповідач) про стягнення 220 520,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 17/08 від 03.05.2017, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 212 885,36 грн., з огляду на наявність якої нараховані 6 217,96 грн. інфляційних втрат та 1 417,29 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 08.08.2017 порушено провадження у справі № 911/2386/17.

Ухвалою суду від 30.08.2017 розгляд справи був відкладений.

В судовому засіданні 13.09.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги.

Представником відповідача в судовому засіданні 13.09.2017 наданий відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову відповідач посилався на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору та вказував на те, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1205-12.05/М від 12.05.2017, видана на ім'я ОСОБА_3 підписана особою, яка не мала повноважень на вчинення таких дій, а отже й факт поставки товару від позивача до відповідача не підтверджено документально.

В судовому засіданні 13.09.2017 судом оголошено перерву.

В судовому засіданні 12.10.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі та надані суду заперечення на відзив відповідача, додавши додаткові докази у справі.

Присутній представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2017 між приватним акціонерним товариством Укрсталь Конструкція (позивач/постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс (відповідач/покупець) укладений Договір поставки № 17/08, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати обумовлений договором товар (металоконструкція) для будівництва об'єкта: будівництво комплексу машин безперервного лиття заготовок № 4 на ПрАТ ММК ім. Іліча , будівля МБЗ № 4 КМ1, КМ2 , а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

Товар виготовляється на основі креслень КМД, переданим покупцем та відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-199:2014 та специфікації до договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Розділом 3 договору визначено, що поставка товару здійснюється видами транспорту, визначними у специфікації. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, визначених у специфікації у відповідності до ІНКОТЕРМС. Строки поставки товару, визначаються у специфікації. Право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару, переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару.

Приймання товару по кількості здійснюється протягом одного робочого дня - при доставці автотранспортом або протягом трьох робочих днів - при поставці товару залізничним транспортом, від дати поставки товару, на підставі товаросупроводжуючого документу (ТТН) та акту прийому-передачі металоконструкції (п. 6.1 договору).

Між сторонами обумовлено, що поставка товару здійснюється за цінами, визначеними в специфікації та включає в себе податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість пакування чи пакетування, маркування та інші платежі постачальника (п. 4.1 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строки, визначені в специфікації. Дата оплата товару вважається дата списання грошових коштів с поточного рахунку покупця (п.п. 5.1, 5.2 договору).

03.05.2017 між позивачем та відповідачем підписаний Додаток до Договору поставки № 17/08 від 03.05.2017 Специфікація № 1 якою погоджено, що постачальник передає, а покупець приймає та оплачує товар, зокрема, металоконструкцію, в кількості 7,42614т, загальною вартістю, включаючи ПДВ, 262 885,36 грн.

Пунктом 2 специфікації обумовлено, що завод-виробник (вантажовідправник) товару - приватне акціонерне товариство Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя .

Пунктами 7.1, 7.2 специфікації визначено, що товар в повному обсязі має бути поставлений протягом 28 календарних днів, з моменту перерахування покупцем 100 % передоплати, яка вноситься протягом трьох днів з моменту підписання специфікації.

Так, на підставі видаткової накладної № 254 від 12.05.2017 позивачем було поставлено а відповідачем прийнято товар, зокрема, металоконструкція МБЛЗ № 4, у кількості 7,42614т, на загальну суму 262 885,36 грн.

Для отримання товару, відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1205-12.05/М від 12.05.2017 на ім'я ОСОБА_3.

В свою чергу, відповідачем в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість отриманого товару сплачена лише частково в сумі 50 000,00 грн., про що свідчить додана до матеріалів справи копія виписки з особового рахунку позивача від 19.05.2017, вартість товару в сумі 212 885,36 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Так, заперечуючи проти позову відповідачем наданий відзив, в якому останній посилався на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору мирним шляхом, визначеного п. 9.1 договору та порядку поставки товару, обумовленого у п. 5.1 договору та специфікації до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача в порядку досудового врегулювання спору із претензією № 01-145 від 10.07.2017, в якій вимагав від відповідача здійснити оплату заборгованості в сумі 212 885,36 грн. та нараховані інфляційні втрати та 3 % річних. Надіслання вказаної претензії на адресу позивача підтверджується доданими позивачем копіями опису вкладення у цінний лист від 10.07.2017 та фіскального чеку № 9766 від 10.07.2017.

Разом з тим, як вказано в рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання позивачем відповідачу претензій щодо невиконання зобов'язання є виключно правом, а не обов'язком, тому недотримання позивачем обов'язку надсилання іншій стороні претензії не позбавляє його права звернутися до суду з позовом.

Разом з тим, як свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 254 від 12.05.2017 позивачем здійснено поставку товару, раніше ніж встановлено умовами договору та специфікацією до нього, до отримання передоплати від відповідача що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Проте, позиція відповідача щодо недодержання позивачем строків поставки товару, спростовується фактом наявності у матеріалах справи гарантійного листа від 199-01 від 10.05.2017 підписаного директором товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс ОСОБА_4 надісланим на адресу приватного акціонерного товариства Укрсталь Конструкція , з проханням в коротші терміни здійснити поставку товару , елементу колони будівлі МНЛЗ № 4, в кількості 7,42614т, та гарантував оплату товару в строк, до 19.05.2017.

Поміж тим, заперечуючи проти позову, відповідач вказував на ненадання позивачем для підписання акту приймання-передачі металоконструкції, що обумовлено п. 6.1 договору, а підписана з боку відповідача видаткова накладна № 254 від 12.05.2017 на прийняття товару від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1205-12.05/М від 12.05.2017, не може вважатись належним доказом у справі, оскільки повноважень на вчинення таких дій ОСОБА_5 не має, що підтверджується книгою обліку довіреностей, а отже й факт поставки товару від позивача до відповідача не підтверджено документально.

Розглянувши вказані заперечення, суд критично оцінює викладені у відзиві доводи, виходячи з наступного.

На підставі видаткової накладної № 254 від 12.05.2017, копія якої наявна в матеріалах справи, позивачем було поставлено а відповідачем прийнято товар, зокрема, металоконструкція МБЛЗ № 4, у кількості 7,42614т, на загальну суму 262 885,36 грн.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

В якості доказу передання відповідачу товару, позивачем надана податкова накладна № 2 від 12.05.2017, копія якої наявна в матеріалах справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні), яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість, згідно з зазначеною видатковою накладною.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з повідомленням про результати обробки та прийняття документа - податкової накладної № 2 від 12.05.2017, головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс ОСОБА_6, за допомогою використання електронного підпису, 16.06.2017 було підтверджено обробку та прийняття виписаної позивачем видаткової накладної.

Зважаючи не викладене, судом оцінена вищезазначена податкова накладна, яка складена позивачем, як доказ відображення позивачем господарських операцій за спірною видатковою накладною у своїх податкових зобов'язаннях.

З пункту 2 підписаної між позивачем та відповідачем специфікації, як додатку до Договору поставки № 17/08 від 03.05.2017 вбачається, що завод-виробник (вантажовідправник) товару - приватне акціонерне товариство Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя .

Як вбачається з матеріалів справи 04.05.2017 між приватним акціонерним товариством Укрсталь Конструкція (покупець) та приватним акціонерним товариством Завод металоконструкцій Укрстал Запоріжжя (постачальник) укладений Договір поставки № 17/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити товар (металоконструкція) на умовах, визначених вказаним договором.

Пунктом 1.4 Договору поставки № 17/11 від 04.05.2017 визначено, що вантажоодержувач металоконструкції (замовник) - товариство з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс .

Так, з наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної № 253-1 від 12.05.2017 вбачається, що замовником (вантажовідправник) - приватним акціонерним товариством Завод металоконструкцій Укрстал Запоріжжя поставлено, а вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс прийнято товар, а саме: металоконструкція МБЛЗ № 4, у кількості 7,42614т.

Прийняття товару вантажоодержувачем без зауважень по кількості та якості, підтверджується наявною на товарно-транспортній накладній печаткою товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс та підписом уповноваженою особи.

Надаючи заперечення на відзив відповідача, позивачем доданий лист відповідь товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжинірінг , як генпідрядника за укладеним між останнім та товариством з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс , як субпідрядчиком договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту Будівництво комплексу машин безперервного лиття заготовок № 4 на ПрАТ ММК ім. Ілліча , за яким товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжинірінг підтвердило замовлення товару (металоконструкція) взамін пошкодженого, яка була доставлена на об'єкт та змонтована відповідачем.

При цьому, заперечення відповідача щодо отримання товару неналежною особою, не може братись судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо звернення відповідача до відповідних органів з питань встановлення осіб, які підписали від імені відповідача первинні бухгалтерські документи та відповідну довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, матеріали справи містять копію виписки з особистого рахунку позивача від 19.05.2017, з якої вбачається, що відповідачем здійснена часткова оплата отриманого товару в розмірі 50 000,00 грн. вже після його отримання, що підтверджує факт отримання товару відповідачем без зауважень за кількістю чи якістю.

У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 17/08 від 03.05.2017 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 212 885,36 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1 417,29 грн. 3 % річних, нараховані за період з 15.05.2017 по 03.08.2017 та 6 217,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: травень - червень 2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок позивача, доданий до матеріалів позовної заяви є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 417,29 грн. 3 % річних та 6 217,96 грн. інфляційних втрат визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволені позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Крансервіс (08292, Київська область, м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, код ЄДРПОУ 38015762) на користь приватного акціонерного товариства Укрсталь Конструкція (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-В, код ЄДРПОУ 01412868) 212 885 (двісті дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 36 коп. заборгованості, 6 217 (шість тисяч двісті сімнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 1 417 (одну тисячу чотириста сімнадцять) грн. 29 коп. 3 % річних та 3 307 (три тисячі триста сім) грн. 81 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 30.10.2017

Суддя О.О. Христенко