Постанова

від 23.10.2017 по справі 904/6989/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017 року Справа № 904/6989/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №192 від 25.07.2017 р., представник;

від позивача: ОСОБА_2, паспорт, серія СА503940 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області від 05.07.1997 р., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 року у справі № 904/6989/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроприлад", м.Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград

про стягнення 7 552, 80грн. заборгованості за поставлений товар, 570, 10 грн. 3% річних та 5755, 23 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 року (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроприлад" 7 552,80 грн. заборгованості, 570,10 грн. 3% річних, 5 755,23 грн. втрат від інфляції та 1 600,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 14-16/483-КП, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.12016 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що:

- у зв'язку з відсутністю на видаткових накладних дати отримання продукції, відповідач вважає, що позивачем не доведено належним та допустимими доказами дату поставки продукції по договору, та, як наслідок цього, у відповідача відсутнє порушення зобов'язання по оплаті за продукцію;

- на товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником, про приймання продукції, відсутня дата, вказана представником покупця, а тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк оплати продукції зі сторони відповідача не наступив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

07.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектроприлад" (постачальник) укладено договір №14-16/483-КП.

Згідно п. 1.1договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах передбачених даним договором, поставити покупцю продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (продукція), в асортименті, кількості, строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договору та специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п.1.2., 2.5. договору, покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію згідно з умовами договору.

Товар вважається прийнятим покупцем та переданим постачальником: - по фактичній кількості продукції поставленої в узгоджене місце призначення поставки, згідно даним, які зазначені в залізничних ( автомобільних) накладних; - за якістю - згідно з якісними показниками, зазначеними в сертифікаті якості завода-виробника, технічним характеристикам й іншим вимогам до зазначеної продукції.

Згідно з п.4.1. договору, поставка продукції провадиться партіями в асортименті, кількості, за цінами та з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.

Товар поставляється на умовах поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору ( п.4.2 Договору).

Пункт 4.3 договору передбачає обов'язок постачальника щодо надання разом з товаром покупцю товаросупровідних документів, в т.ч:

- рахунок-фактуру;

- товаросупровідну накладну;

- податкову накладну… ;

Відповідно до п.4. 4 договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.

Згідно з п.4.11. Договору, право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця після здійснення покупцем усіх необхідних процедур щодо приймання продукції за кількістю, якістю та комплектністю і підписання покупцем видаткової накладної.

Ціни на продукцію, яку постачальник поставляє покупцю, визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору ( п.5.2 договору).

Розрахунки за поставлену продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки (п. 5.3. договору).

Пунктом 6.7. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості, не оплаченої продукції.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв без претензій обумовлений товар на загальну суму 7 522,80 грн.,що підтверджується видатковими накладними від 06 та 14 жовтня 2014 року ( а.с 14-16).

Товар прийнято без зауважень.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача суму вартості поставленого товару у розмірі 7552,80 грн.,570,10 грн. 3% річних та 5 755,23 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав. Суд правильно стягнув суму заборгованості, заявлену в позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 570,10 грн. за загальний період прострочення з 05.12.14р. по 20.06.17р., втрати від інфляції в розмірі 5 755,23 грн. за період грудень 2014 - червень 2017 за всіма видатковими накладними.

Розмір інфляційних та 3% річних позивачем розраховано правильно, а тому обґрунтовано стягнуті з відповідача .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав та у зв'язку з наступним.

Обов'язок відповідача оплатити товар, за загальним правилом, виникає з моменту отримання товару або товаророзпорядчих документів, якщо інше не встановлено договором або законом. Для встановлення даного моменту необхідно встановити дату отримання товару або товаророзпорядчих документів.

Колегія суддів зазначає, що підписання видаткової накладної відповідачем без зазначення дати отримання товару свідчить про отримання товару у дату виписки видаткової накладної, що узгоджується із звичаями ділового обороту.

Матеріалами справи встановлено, що товар був прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків в повному обсязі.

З урахуванням наведеного рішення суду підлягає залишенню в силі. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 року у справі № 904/6989/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.10.2017р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

ОСОБА_3