Ухвала

від 30.10.2017 по справі 927/762/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"30" жовтня 2017 р. Справа №927/762/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Носівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі № 927/762/17 (суддя Бобров Ю.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Носівський цукровий завод

до Носівської сільської ради Носівського району Чернігівської області

про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Подана 23.10.2017 (відповідно до штампу канцелярії господарського суду Чернігівської області проставленого на титульному аркуші апеляційної скарги) Носівською міською радою (далі-скаржник) апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі № 927/762/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) з наступних підстав.

За приписами ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 ГПК України).

Оскільки оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 було оформлено та підписано 10.10.2017, то, з урахуванням наведених приписів закону строк на апеляційне оскарження зазначеного судового акта відповідно до ч. 2 ст. 51 ГПК України закінчився 20.10.2017.

Разом з тим, вказана апеляційна скарга подана до суду 23.10.2017, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Чернігівської області проставлений на титульному аркуші апеляційної скарги, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском десятиденного строку, передбаченого у ст. 93 ГПК України.

Носівською міською радою не було подано клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження прийнятого у даній справі судового акту, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення скаржнику його апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Тобто, законодавчо визначено, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Апеляційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений строк подання апеляційної скарги з власної ініціативи.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про його поновлення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

До апеляційної скарги, зокрема, додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі (ч. 3 ст. 94 ГПК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

У пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у застосуванні пункту 2 частини першої статті 97 ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру,

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Аналогічної правової позиції щодо необхідності дотримання вимог ст. 36 ГПК України при поданні письмових доказів дотримується Верховний Суд України у постановах від 18.11.2003 у справі №4/182 та від 28.10.2008 у справі №53/230-07.

Пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Заявник апеляційної скарги, як доказ в підтвердження надсилання примірника апеляційної скарги позивачу у даній справі, додав до апеляційної скарги ксерокопію фіскального чеку № 0122219 0097173 від 18.10.2016 та ксерокопію вкладення в цінний лист від цієї ж дати.

Проте, надані скаржником до апеляційної скарги документи на підтвердження направлення копії апеляційної скарги позивачу у даній справі, не можуть розцінюватися як належні докази в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки надані скаржником докази надіслання (ксерокопії фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист) не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України та п. 5.27 стандарту, позаяк суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 95 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії апеляційної скарги та представлення відповідних доказів до суду апеляційної інстанції, що є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 1 статті 97 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст 86, 95, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Носівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі № 927/762/17 повернути скаржнику з доданими до неї документами.

2. Матеріали справи № 927/762/17 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна