Рішення

від 25.10.2017 по справі 910/16460/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017Справа №910/16460/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Актив"

про стягнення 1 049 575,60 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Буток Т.І. (дов від 29.09.2017)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Актив" (далі - відповідач) про стягнення 1 049 575,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16460/17 розгляд справи призначено на 11.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 розгляд справи відкладено на 25.10.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

В судове засідання, призначене 25.10.2017 представник позивача з'явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 25.10.2017 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2005 між позивачем (в якості постачальника) та відповідачем (в якості споживача) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310450 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

23.10.2015 між позивачем та відповідачем було укладено угоду № Р1210450-10/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Угода).

Пунктом 1 Угоди споживач визнає та підтверджує заборгованість по Договору перед постачальником сумою 1 371 452,07 грн з ПДВ станом на 01.10.2015.

Пунктом 2 Угоди відповідач зобов'язався сплатити позивачу зазначену у п.1 Угоди суму заборгованості протягом жовтня 2015 - березня 2017 року щомісячно платежами згідно з додатком 1 Угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою за зазначеними в Угоді реквізитами.

В пункті 5 Угоди сторони погодили, що у разі порушення відповідачем умов Угоди вона може бути розірвана в односторонньому порядку за заявою позивача. При цьому умова Угоди щодо розстрочення сплати боргу втрачає чинність та позивач набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу. Угода вважається розірваною через один місяць після письмового повідомлення позивачем про це відповідача.

Листом № 36УД/31/312/672 від 14.11.2016 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про припинення дії Угоди та вимогою погашення наявної заборгованості. Отже відповідно до п.5 Угоди вона є розірваною з 14.12.2016.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Однак в порушення умов договору та Угоди відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, представників в судове засідання не направив.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 981 452,07 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 12 180,76 грн 3% річних та 55 942,77 грн інфляційної складової боргу за прострочення виконання грошового зобов'язання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив переврку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційної складової боргу, та встановив, що позивачем нараховано 3% річних за період з 01.12.2016 по 30.04.2017. Проте, оскільки Угода була розірвана та позивач набув право вимоги всієї несплаченої частини боргу з 14.12.2016, нарахування 3 % річних має бути здійснено з 14.12.2016.

Враховуючи наведене вище стягненню підлягають 55 942,77 грн інфляційної складової боргу за грудень 2016-квітень 2017 та 11 047,67 грн 3% річних за період з 14.12.2016 по 30.04.2017.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Актив" (02121, м. Київ, пр. Бажана Миколи, буд. 16; ідентифікаційний код 33227735) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 981 452,07 грн.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Актив" (02121, м. Київ, пр. Бажана Миколи, буд. 16; ідентифікаційний код 33227735) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 11 047,67 грн грн 3% річних, 55 942,77 грн інфляційної складової боргу та судовий збір у розмірі 15 727,61 грн.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.11.2017

Суддя М.О. Лиськов