Ухвала

від 25.10.2017 по справі 910/12809/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.10.2017 р.Справа № 910/12809/17

За позовом Toyo Tire & Rubber Co.,Ltd

до 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмарк Сервіс"

про визнання недійсним свідоцтва України № 40212 та № 142291

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Цубері Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нікулеско Д.С. за довіреністю №б/н від 16.05.2017 р.;

Шпакович П.В. за довіреністю №б/н від 16.05.2017 р.

від відповідача-1: Потоцький М.Ю. за довіреністю №2434-03/361 від 06.06.2017 р.;

Романенко Ю.О. за довіреністю№2434-03/301 від 09.08.2017 р.;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Toyo Tire & Rubber Co.,Ltd звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмарк Сервіс" про визнання недійсним Свідоцтв України № 40212 та № 142291.

Ухвалою суду від 03.08.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.09.2017 р.

У судовому засіданні 06.09.2017 р. представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.09.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 20.09.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.10.2017 р.

Ухвалою суду від 12.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.10.2017 р.

У судове засідання 25.10.2017 р. представник відповідача-2 втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники позивача у судовому засіданні 25.10.2017 р. підтримали власну заяву від 02.08.2017 р. про забезпечення позову.

Представники відповідача-1 проти задоволення заяви про забезпечення позову не заперечили.

Дослідивши наявні в справі матеріали з огляду на подану заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги вказаної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд відзначає наступне.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 Про деякі питання практики забезпечення позову ).

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

У поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову заявник просить суд до набрання рішення суду в даній справі законної сили заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Трейдмарк Сервіс у будь якій спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 40212 та № 142291 іншим особам або відмовлятись від вказаних Свідоцтв; та заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно власника та статусу знаків для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 40212 та № 142291 і здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

Обґрунтовуючи свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на недопущення можливого передання відповідачем-2 виключних майнових прав на знак для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 40212 та № 142291 іншим особам або його відмови повністю чи частково від такого знака, а також запобігання утруднення чи унеможливлення виконання вірогідного рішення суду у даній справі.

За результатом дослідження матеріалів даної справи та заяви позивача від 02.08.2017 р. про вжиття заходів забезпечення позову, суд встановив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності будь-яких намірів Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдмарк Сервіс передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 40212 та № 142291 іншим особам або відмовлятись від вказаних Свідоцтв.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Компанії Toyo Tire & Rubber Co.,Ltd від 02.08.2017 р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя Н.І. Зеленіна