Рішення

від 30.10.2017 по справі 923/822/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2017 року Справа № 923/822/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 07.08.2017р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кайсар ЛТД", м.Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новабудова", м.Херсон

про стягнення коштів.

Описова частина рішення. Провадження у справі порушено за позовом ТОВ "Фірма "Кайсар, ЛТД" з вимогою про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Новабудова" 72046,40грн. боргу та 13372,99грн. штрафних санкцій у правовідносинах за договором підряду № 23 від 04.07.2016р.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості виконаних підрядних робіт.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 9425/17 від 13.10.2017р.) відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у сумі 72046,40грн., проте не погоджувався з розміром нарахованих штрафних санкцій. Непроведення розрахунків за виконані позивачем роботи пояснював скрутним фінансовим становищем, збитковістю діяльності підприємства, наявністю рішень контролюючих органів щодо накладення штрафів на відповідача за порушення у сфері містобудування. У відзиві заявлено клопотання про застосування судом ч.3 ст.83 ГПК України щодо зменшення розміру штрафних санкцій (за текстом) "до мінімальної суми".

17.10.2017р. позивачем надано новий розрахунок розміру штрафних санкцій у вигляді пені, нарахованої за період з 01.03.2017р. по 28.08.2017р., у сумі 9275,17грн., що призвело до зменшення розміру позовних вимог в цій частині.

В судовому засіданні 17.10.2017р. оголошувалась перерва до 11год. 00хв. 30.10.2017р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

04.07.2016р. між ТОВ "Кайсар, ЛТД" (позивач, підрядник) та ТОВ "Торговий дім "Новабудова" (відповідач, замовник) укладено договір підряду № 23, за умовами якого замовник доручав, а підрядник мав забезпечити відповідно до кошторисної документації виконання робіт по благоустрою території біля житлового будинку за адресою: вул.Філатова, 32а у м.Херсоні.

У розділі 3 договору сторони узгодили, що вартість робіт визначається на основі договірної ціни, є динамічною і складає 425658грн. Пунктом 3.2 сторони установили умови, за яких вчиняється уточнення вартості робіт.

За умовами розділу 2 договору учасники погодили, що виконання робіт має початися з 04.07.2016р. та бути завершеним 30.07.2017р.

Відповідно до розділу 5 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт за формою № КБ 2-В, які надаються замовнику, підписані підрядником, та довідки форми № КБ 3, підписаної двома сторонами.

Відповідно до п.5.3 договору остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються сторонами протягом 5 днів після підписання довідки форми № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт форми № КБ 2-В.

У п.8.1 договору сторони встановили, що строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення, закінчення дії договору - до повного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до п.8.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Позивачем відповідно до умов укладеного договору були виконанні підрядні роботи на суму 160046,40грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с.18, 19-20).

Вказані документи підписані сторонами договору 25.11.2016р.

Враховуючи умови договору підряду, замовник (відповідач) мав провести остаточний розрахунок за виконані підрядником та прийняті будівельні роботи по 30.11.2016р. включно.

Натомість, відповідачем було частково проведено оплату виконаних робіт у сумі 88000грн., що підтверджується копіями витягів з картки обліку банком руху коштів, які обліковуються на рахунках позивача в установах банків (а.с.41, 42, 43, 45).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором будівельного підряду № 23 від 04.07.2016р. в частині повної та належної оплати робіт стало підставою для звернення позивача до господарського суду. До позовних вимог позивач відніс 72046,40грн. боргу, 9275,17грн. штрафних санкцій, нарахування яких вчинено з 01.03.2017р. по 28.08.2017р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За вимогами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, укладений між сторонами договір підряду є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань і згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

При цьому, з огляду на зміст правовідносин, суд зазначає, що вказаний договір за своєю суттю відповідає зобов'язальним правовідносинам, що виникають з договорів підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові.

Положеннями ст.843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з'ясовано судом, позивачем були виконанні підрядні роботи на суму 160046,40грн., які були прийняті відповідачем 25.11.2016р., що підтверджується підписаними сторонами актом приймання робіт форми КБ-2в та довідкою форми КБ-3.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані роботи на підставі оформлених сторонами актів приймання виконаних робіт, як це передбачено умовами договору та приписами чинного законодавства.

Відповідно до п.5.3 укладеного між сторонами договору підряду, остаточно замовник мав розрахуватися із підрядником 30.11.2016р ., натомість відповідачем було перераховано позивачу лише 88000грн. в якості оплати за виконані будівельні роботи.

За твердженням позивача на час розгляду справи вартість виконаних підрядних робіт у повному обсязі відповідачем не сплачена, заборгованість становить 72046,40грн.

Представник відповідача не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем у сумі 72046,40грн.

За таких обставин є правомірними, підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 72046,40 грн. вартості за виконані будівельні роботи.

Згідно зі ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст.232 ГК України.

Пунктом 6.3 договору сторони узгодили норми про штрафні санкції: в разі несвоєчасної оплати за виконані роботи до замовника застосовуються штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від договірної ціни за кожний день прострочки.

У зв'язку з порушенням строків оплати виконаних будівельних робіт позивач (за заявою вх. № 2039/17 від 17.10.2017р.) нарахував до стягнення з відповідача 9275,17грн. штрафної санкції у вигляді пені за період з 01.03.2017р. по 28.08.2017р.

Нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням обмежень щодо її розміру, встановленого ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивач нараховував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Іншого (ніж припинення нарахування санкцій через 6 місяців) законом або договором стосовно спірних відносин не передбачено.

З урахуванням названої норми закону шість місяців, за які може бути нарахована пеня, - це перші 6 місяців прострочки платежу. У спірних відносинах вони мають перебіг з 01.12.2016р. по 31.05.2017р.

З періоду, обраного позивачем для нарахування пені, в зазначений 6-місячний строк випадає період з 01.03.2017р. по 31.05.2017р.

За вчиненим судом за допомогою комп'ютерної програми "Ліга.Закон" розрахунком, що залучений до справи, пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочку оплати 72046,40грн. з 01.03.2017р. по 31.05.2017р. складає 4883,36грн.

Ці 4883,36грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Решта пені стягненню не підлягає як нарахована з порушенням 6-місячного строку за ч.6 ст.232 ГК України.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 83 ГПК України "Права господарського суду щодо прийняття рішення" господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Підстави для зменшення санкцій передбачені ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У правових позиціях Верховного Суду України, висловлених за постановами № 6-100цс14 від 03.09.2014р., № 6-1120цс15 від 04.11.2015р., які підлягають врахуванню господарським судом при застосуванні правової норми при прийнятті рішення відповідно до ст.82 ГПК України, зазначено, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства (зокрема, справедливості, добросовісності та розумності) дає підстави суду зменшити розмір неустойки у випадку, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків. У випадку якщо суд встановить, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, підлягає застосуванню ч.3 ст.551 ЦК України.

У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Аналізуючи підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, наведені відповідачем у відзиві, суд не визнає їх винятковими обставинами. Розмір штрафної санкції, нарахованої позивачем у вигляді пені, в сумі 9275,17грн. не перевищує розміру боргу, а її нарахування визнається таким, що здійснено у відповідності до законодавства та спрямоване на стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання.

Слід взяти до уваги, що строк виконання зобов'язання сплив 30.11.2016р., та на протязі майже 11 місяців боржником не вчинялось будь-яких дій щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт.

Також приймається до уваги, що обґрунтованою та підлягаючою задоволенню судом визнано пеню у розмірі 4833,36грн.

Враховуючи наведені норми, правові позиції, роз'яснення, обставини справи, та пам'ятаючи про справедливість, добросовісність і розумність як основні засади цивільного законодавства, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Частково задовольняючи позовні вимоги за позовною заявою майнового характеру суд, відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам розподіляє між сторонами судові витрати у справі.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем ціною позову, що вирішується у справі, є 81321,57грн.

При поданні позовної заяви позивач сплатив 1684грн. судового збору за платіжним дорученням № 475 від 15.08.2017р. Судовий збір за позовом ціною 85419,39грн. складає 1600грн.

84грн. судового збору (1684-1600) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір", за п.1 ч.1 якої сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

76,76грн. (1600-1523,24) судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України " Про судовий збір" у зв'язку зі зменшенням позивачем позовних вимог.

Позовні вимоги задовольняються на 94,5995% х ((72046,40грн. + 4883,36грн.) : 81321,57грн. х 100%), відповідно, 94,5995% судових витрат покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Відповідач має відшкодувати позивачеві 94,5995% від судового збору у справі (від 1523,24грн.), що дорівнює 1440,98грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новабудова" (код ЄДРПОУ 40430478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кайсар ЛТД" (код ЄДРПОУ 23137670) 72046грн. 40коп. боргу, 4883грн. 36коп. пені, 1440грн. 98коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кайсар ЛТД" (код ЄДРПОУ 23137670, м.Херсон, вул.Нафтовиків, 50, рахунок НОМЕР_1 АТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805) з Державного бюджету України 84грн. надмірно сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 475 від 15.08.2017р. Платіжне доручення знаходиться у матеріалах справи № 923/822/17.

Згідно з ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області.

Повне рішення складено

31.10.2017р.

Суддя Н.А. Павленко