Рішення

від 25.10.2017 по справі 303/307/16-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/307/16-ц

Провадження № 2/303/148/17

Рядок стат. звітн. - 46

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Котубей І.І.,

при секретарі Батьо Г.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_7, про виділ частки в натурі із земельної ділянки, що є в праві спільної сумісної власності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, про виділ частки в натурі із земельної ділянки, що є в праві спільної сумісної власності. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 25.09.2017 року, занесеною до журналу судового засідання, до участі в даній справі залучено ОСОБА_7 в якості третьої особи без самостійних вимог.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Ідеальна доля даної квартири у вказаному будинку складає 182/300 частини. Крім того, позивачу та відповідачам у справі на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,731 га за вищевказаною адресою, яка передана їм на підставі рішення Мукачівської міської ради від 20.08.2009 року. Оскільки частини співвласників даної ділянки не визначені в натурі, позивач позбавлена можливості розпоряджатися своєю частиною земельної ділянки. Зокрема, на даний час позивач бажає продати свою частину житлового будинку та частину земельної ділянки, однак не може цього зробити. За попередньою домовленістю сторони вже тривалий час користуються спірною ділянкою, кожен окремою її частиною, і ніхто не заперечує проти такого розподілу. Разом з тим, вони неодноразово намагалися провести реальний розподіл ділянки, однак не змогли дійти згоди щодо її розмірів, тому договірний порядок розподілу неможливий. В зв'язку з цим позивач просить виділити їй в натурі частину земельної ділянки площею 0,0308 га згідно схеми поділу земельної ділянки, із земельної ділянки, що є у спільній сумісній власності позивача та відповідачів, розташованої за адресою м.Мукачево, вул. Валенберга, 16.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені позовні вимоги і просила їх задовольнити з підстав, зазначених по позові. Вважає, що спірну земельну ділянку слід поділити відповідно до варіанту її розподілу, який вказаний у висновку експерта. При цьому пояснила, що після укладення мирової угоди в даній справі сторонами були виготовлені державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, один із співвласників свою ділянку відчужив, однак невідомо, кому саме. Після скасування ухвали про затвердження мирової угоди реєстрації права власності на земельні ділянки за позивачем та відповідачами у справі була скасована, крім тієї ділянки, яка вже була відчужена. Таким чином, на сьогоднішній день склалася ситуація, що частина з спірної ділянки перебуває у приватній власності іншої особи.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що згідна тільки на поділ земельної ділянки в рівних долях кожному співвласнику. На будь-які інші варіанти розподілу не погоджується.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав та пояснив, що під час укладення мирової угоди в даній справі, яка скасована, було правильно проведено розподіл земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_8 в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу ОСОБА_5, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа ОСОБА_7, яка згідно довіреності представляє також інтереси відповідача ОСОБА_5, також повторно не з'явилася в судове засідання, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення їй поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира належить позивачу на підставі договору дарування квартири від 19.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 6202. Ідеальна доля належної позивачу квартири у вказаному будинку складає 182/300 частини.

Відповідно до інформаційної довідки КП Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 3512-вих. від 17.11.2015 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 (ідеальна доля в будинку 38/300)АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 (ідеальна доля в будинку 29/300)АДРЕСА_4 належить ОСОБА_6 (ідеальна доля в будинку 51/300).

Крім того, позивачу та відповідачам у справі на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,731 га за вищевказаною адресою, яка передана їм на підставі рішення Мукачівської міської ради від 20.08.2009 року.

Право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на землю серії ЯК № 642610 від 26.08.2010 року.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільною сумісною власністю відповідно до ст. 368 ЦК України є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору, згідно Державного акту на землю належить відповідачам на праві спільної сумісної власності, відповідно частка кожного із співвласників не є визначеною.

Стаття 370 ЦК України передбачає, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. При цьому, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень вищевказаних норм закону, кожен учасник спільної сумісної власності має право припинити для себе відносини спільної власності шляхом виділу в натурі частки із спільного майна. Виділ частки із майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, здійснюється на тих же засадах, що і виділ із майна, що є у спільній частковій власності.

Разом з тим, оскільки у спільній сумісній власності, на відміну від спільної часткової, частки учасників не є визначеними, виділ здійснюється в два етапи: 1) визначення часток учасників у спільному майні, тобто перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову; 2) одержання учасником у натурі майна, що відповідає його частці, а якщо виділ у натурі заборонений законом або є неможливим - одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації.

Заявляючи вимогу про виділ частини земельної ділянки в натурі позивач не ставить питання про визначення її частки у спільному сумісному майні. Без визначення такої частки, тобто перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову, одержання майна в натурі є неможливим.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_5 продала належну їй квартиру АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 24.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № 1773.

З часу набуття права власності на квартиру ОСОБА_7 стала співвласником будинку № 16 по вул. Валенберга (ідеальна доля в будинку 38/300), а тому відповідно до ст. 377 ЦК України до переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви ОСОБА_5, яка визнана неподаної та повернута позивачу, після укладення в даній справі мирової угоди і закриття провадження у справі, до скасування ухвали судом апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виготовили державні акти на виділену кожному частину земельної ділянки по вул. Валенберга, 16 в м.Мукачево. При цьому, відповідач ОСОБА_2 відчужила свою ділянку громадянці ОСОБА_11, яка в свою чергу продала її ОСОБА_12

Факт виготовлення державних актів та факт відчуження земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 визнається сторонами в судовому засіданні. Представник позивача в судовому засіданні підтвердила вказані обставини та пояснила, що в них відсутні дані щодо власника земельної ділянки, яка раніше належала ОСОБА_2

Таким чином, на момент розгляду справи сторонами належним чином не підтверджено правовий статус спірної земельної ділянки. Це позбавляє суд можливості прийняти рішення щодо виділення позивачу частини ділянки в натурі.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 214, 215 ЦПК України, ст. 355, 364, 368, 370 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_7, про виділ частки в натурі із земельної ділянки, що є в праві спільної сумісної власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_13