Рішення

від 27.10.2017 по справі 186/599/17

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/599/17

Провадження номер № 2/0186/317/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Демиденко С. М.

секретар - Фадєєва Т.Б.

за участю:

прокурора - Скиби Я.В.

третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом Керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи - ліквідатор державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське шахтобудівельне управління №4 - дочірнього підприємства державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи - ліквідатор державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське шахтобудівельне управління №4 - дочірнього підприємства державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що згідно зі статутом державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське шахтобудівельне управління № 4 - дочірнє підприємство державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд , затвердженого міністром вугільної промисловості України 14 січня 1998 року, товариство створено відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості України від 30 вересня 1996 року № 499 шляхом перетворення державного шахтобудівельного управління № 4 комбінату Дніпрошахтобуд у державне відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210 Про корпоратизацію державних підприємств . Наказом міністра вугільної промисловості України від 12 січня 1998 року № 7 вищевказане акціонерне товариство включене як дочірнє підприємство у складі державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд .

Юридична адреса державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське ШБУ № 4 (скорочена назва - ДВАТ Першотравенське ШБУ № 4 ДП ДХК Дніпрошахтобуд ): 52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Молодіжна (колишня Комсомольська), 1А, код ЄДРПОУ 00181846.

Згідно з довідкою № 8631 від 26 вересня 2001 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України органом управління підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (колишнє Міністерство палива та енергетики України), форма власності - загальнодержавна.

Відповідно до п.1 Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.

Відповідно до п.2 вищевказаного Указу засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти циммайном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Таким чином, відповідно до Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств державне відкрите акціонерне товариство Першотравенськешахтобудівельне управління № 4 створене на базі майна, яке є загальнодержавною власністю, розмір державної частки у якому становить 100%. Органом, уповноваженим управляти цим майном, є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Господарським судом Дніпропетровської області 07 березня 2007 року за заявою прокурора м. Першотравенська в інтересах Західно-Донбаської ОДПІ при наявному податковому боргу перед бюджетом порушено провадження у справі № Б15/37-07 про банкрутство ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДП ДХК Дніпрошахтобуд .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2007 року державне акціонерне товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_5

У подальшому ухвалою від 10 лютого 2009 року господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б15/37-07 припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_6

Промисловою товарною біржею 25 червня 2009 року проведено публічні торги з продажу майна ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДП ДХК Дніпрошахтобуд , в тому числі нежитлового приміщення колишнього дитячого садка за адресою вул. Шкільна, 35 в м. Першотравенську Дніпропетровської області (загальною площею 1076,3 кв.м.).

За результатами вказаних торгів їх переможцем щодо зазначеного приміщення визнано ТОВ Пріват-Істейт ЛТД .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі № 38/23-09 право власності на вищевказану нежитлову будівлю визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Пріват-Істейт ЛТД" (ЄДРПОУ 36440930).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2010 року провадження у справі про банкрутство ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДП ДХК Дніпрошахтобуд припинено на підставі п.1 розділу VII Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року у справі №8/244-09 визнано недійсними прилюдні (біржові) торги з реалізації майна ДВАТ Першотравенське ШБУ 4 , що відбулися 25 червня 2009 року на Промисловій товарній біржі. Рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року за ухвалою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2010 року залишено без змін та набрало законної сили.

Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, за заявою прокурора м. Павлограда в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09 вказане рішення скасовано, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Пріват-Істейт ЛТД" в задоволенні позову про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1076,3 кв.м., що розташована за адресою Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 35.

Таким чином, вищевказана нежитлова будівля, яка перебувала в повному господарському віданні ДВАТ Першотравенське ШБУ № 4 , незаконно відчужена і підлягає поверненню в державну власність.

Однак, ТОВ Пріват-Істейт ЛТД до ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 31 травня 2010 року про визнання недійсними прилюдних (біржових) торгів з реалізації майна ДВАТ ПершотравенськеШБУ 4 , 22 грудня 2009 року здійснило відчуження вищевказаного приміщення (реєстраційній номер 29099383) фізичній особі ОСОБА_7 шляхом укладання договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (договір ВММ № 452775 рн 11358 від 22 грудня 2009 року). На момент відчуження площа приміщення складала 1078,9 кв.м.

У подальшому ОСОБА_7 26 липня 2010 року здійснив відчуження вищевказаного об'єкту фізичній особі ОСОБА_4 шляхом укладання договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (договір р.№ 1514 від 26 липня 2010 року).

Після чого, ОСОБА_4 20 березня 2013 року здійснив відчуження фізичній особі ОСОБА_3 частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз. 1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 93,7 кв.м., шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р.№ 1263 від 20 березня 2013 року).

05 червня 2015 року ОСОБА_4 здійснив відчуження частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.29-36 загальною площею 146,6 кв.м., фізичній особі ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р№ 2230 від 05 червня 2015 року).

Цього ж дня, 05 червня 2015 року ОСОБА_4 здійснив відчуження частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.6-28 загальною площею 838,6 кв.м., фізичній особі ОСОБА_2 також шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р.№ 2239 від 05 червня 2015 року).

На даний час згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля загальною площею 1078,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24536712126), розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 35, перебуває у спільній сумісній власності фізичних осіб ОСОБА_3 (частка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.29-36 площею 146,6 та вбудованих нежитлових приміщень поз. 1, 2, 3, 4, 5 площею 93,7 кв.м.) та ОСОБА_2 (частка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.6-28 площею 838,6 кв.м.).

Однак, у зв'язку з визнанням судовими інстанціями недійсними прилюдних (біржових) торгів з реалізації майна ДВАТ ПершотравенськеШБУ 4 , що відбулися 25 червня 2009 року на Промисловій товарній біржі, та відмовою товариству з обмеженою відповідальністю Пріват-Істейт ЛТД у визнанні права власності на спірне приміщення, фактичним власником спірної будівлі є держава, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

З моменту ухвалення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року у справі № 8/244-09 про визнання недійсними прилюдних (біржових) торгів з реалізації майна ДВАТ Першотравенське ШБУ 4 , Міністерство енергетики та вугільної промисловості України як орган, уповноважений управляти державним майном, не зверталося до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2014 року у справі № 904/3367/14 за заявою ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДП ДХК Дніпрошахтобуд підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 28 серпня 2015 року Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2016 року у вказаній справі термін ліквідаційної процедури продовжено до 01 травня 2017 року.

Прокурор просить суд витребувати у ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 35 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24536712126), які складаються з вбудованих нежитлових приміщень поз.29-36 площею 146,6 кв.м. та вбудованих нежитлових приміщень поз. 1, 2, 3, 4, 5 площею 93,7 кв.м; витребувати у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України частину нежитлової будівлі площею 838,6 кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 35 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24536712126), яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.6-28 площею 838,6 кв.м.

Представник позивача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити на тих підставах, які викладені в позові.

Відповідач - ОСОБА_11 надала суду відзив на позов в якому зазначила, що ознайомившись з вимогами прокуратури, вважає їх безпідставними та незаконними, а позов таким, що не піддягає задоволенню, з огляду на наступне.

05 червня 2015 року за договором купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_10 реєстровий №2239 вона придбала частину нежитлової будівлі площею 838,6 кв.м. розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ. вул. Шкільна. 35. На момент складання договору купівлі-продажу жодних заборон та застережень щодо вказаного нерухомого майна у реєстрі речових прав не було, а тому нотаріусом безперешкодно було посвідчено вкачаний правочин. і вона на законних підставах набула право власності на частину нежитлових будівель.

Як зазначається в позовній заяві 25 червня 2009 року Промисловою товарною біржею проведені публічні торги з продажу майна ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДП ДАК Дніпрошахтобуд в тому числі нежитлового приміщення колишнього дитячого садка за адресою: вул. Шкільна, буд.35, в місті Першотравенську, Дніпропетровської області. За результатами вказаних торгів їх переможцем визначено ТОВ Пріват-Істейт ЛТД .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області віл 05 жовтня 2009 року по справі №38/23-09 право власності па вищевказану нежитлову будівлю визнано за ТОВ Пріват-Істейт ЛТД .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року по справі №8/244-09 визнано недійсними прилюдні (біржові) торги з реалізації майна ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 , що відбулися 25 червня 2009 року на Промисловій товарній біржі. Рішення ухвалено за участю прокуратури Дніпропетровської області.

В подальшому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року, за заявою прокурора м. Павлоград в інтересах держави в особі Західно - Донбаської ОДПІ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року по справі №38/23-09 скасоване.

Таким чином, органи прокуратури, з 2010 року цілком були обізнані про відчуження вказаного нерухомого майна на прилюдних торгах, та визнання цих торгів недійсними. Однак, органи прокуратури лише у 2017 році звернулись до суду із даним позовом, коли це майно набули добросовісні набувачі. А тому постає питання, чому прокуратура одразу не зверталась з таким позовом до осіб, які володіли цим майном до 2015 року.

Просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у позові, та розглядати справу за її відсутності.

Відповідач - ОСОБА_3 надала суду заперечення проти позову прокурора, в яких зазначила що як вбачається з матеріалів позову, рішенням господарського суду Дніпропетровської області №8/244-09 від 31 травня 2010 року були визнані незаконними публічні торги по продажу спірного майна первісному покупцю ТОВ Пріват-Істейт ЛТД , який ще до цього реалізував його ОСОБА_7, той подарував ОСОБА_4, який, в свою чергу, продав його їй на підставі нотаріально посвідченого договору, підданого державній реєстрації.

Отже, вона є добросовісним набувачем спірного майна, яке позивач вважає за необхідне витребувати у неї на користь держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Проте з цим вона повністю не погоджується.

По-перше, незважаючи на приписи чинного законодавства, про які позивач зазначає в своєму позові, слід звернути окрему увагу на положення ч.2 ст.2 ЦПК України, за якими, Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розрізі ситуації, що склалася, вважає за необхідне вказати на рішення Європейського суду з прав людини у справі Україна - Тюмень проти України по заяві №22603/02 від 22 листопада 2007 року. Як і в її випадку, втручання в її право власності є законним, оскільки воно здійснюється на підставі остаточного рішення суду, відібрання такого майна шляхом застосування доктрини ultra vires може відповідати інтересам суспільства, але є не пропорційним, оскільки вона мала щонайменше легітимні сподівання щодо можливості використовувати спірне майно в своїй господарській діяльності, відсутні підстав вважати, що вона може вимагати якесь відшкодування понесених збитків, не вбачаються виняткові обставини, здатні виправдати відсутність відшкодування у даній справі, і, таким чином на неї, в разі задоволення позову, буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (так вона сплатила повну вартість цього майна в дуже значному для неї розмірі), який порушить справедливий баланс, що мав бути дотриманий між вимогами суспільного інтересу з одного боку, та захистом права на мирне володіння майном - з іншого.

По-друге, вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду для захисту порушеного права. Так, згідно багатьох правових позицій ВСУ, одною з яких є позиція за постановою від 17 лютого 2016 року №6-2407цс15, загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Але в цій справі навіть прокуратурі було відомо про винесене рішення господарського суду Дніпропетровської області №8/244-09 від 31 травня 2010 року, але з того часу жодних звернень до суду не було, отже пропущений строк звернення до суду.

Просить суд відмовити в задоволенні позову прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про витребування у відповідачів частини нежитлової будівлі у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, застосувавши позовну давність. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справу повідомлявся належним чином, надав суду відзив, в якому зазначив що в 2010 році на підставі договору дарування він набув право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Першотравенськ, вул.Шкільна, 35. Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, реєстровий номер 1514 від 26 липня 2010 року.

В 2013 році та 2015 році вказане нерухоме майно ним було реалізовано за договорами купівлі-продажу, які також посвідчувались приватними нотаріусами.

Про те, що нерухоме майно, яке раніше належало Державному відкритому акціонерному товариству Першотравенське шахтобудівельне управління №4 Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд було реалізовано на торгах, які пізніше були визнані недійсними, йому не відомо, оскільки при нотаріальному посвідчені договорів в 2010, 2013 та 2015 році, при перевірці нотаріусом реєстрів, заборони щодо вказаного нерухомого майна були відсутні.

У зв'язку з чим, набуття ним право власності на вказане нерухоме майно, як і його відчуження було здійснено на законних підставах, а тому на сьогоднішній час звернення прокуратури з даним позовом є безпідставним.

Третя особа ліквідатор державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське шахтобудівельне управління №4 - дочірнього підприємства державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд ОСОБА_1, проти позову заперечував з тих підстав, що на майно що є предметом позову у ДВАТ Першотраенське ШБУ-4 правовстановлюючих документів ніколи не було, крім того власник - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не зацікавлено в поверненні спірного приміщення.

Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року в справі №8/244-09 встановлено, що позов задоволено в повному обсязі та прилюдні торги з реалізації майна Державного відкритого акціонерного товариства Першотравенський Шахтобудівельне управління №4 Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії Дніпрошахтобуд , що відбулись 25 червня 2009 року на Промисловій товарній біржі визнано недійсними.

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду в справі №8/244-09 від 13 липня 2010 року встановлено, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Істейл ЛТД залишено без задоволення, та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року в справі №8/244-09 залишено без змін.

Відповідно до постанови Вищого Господарського суду України від 30 вересня 2010 року в справі №8/244-09 встановлено, що касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Істейл ЛТД залишено без задоволення, та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року в справі №8/244-09 залишено без змін.

Згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року в справі №38/23-09 встановлено, що заяву прокурора м.Павлограда в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції м.Павлограда про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09 за нововиявленими обставинами задоволено в повному обсязі, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09, Товариству з обмеженою відповідальністю Пріват - Істейт ЛТД відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1076,3 кв.м.

Відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області в справі №904/3367/14 від 28 серпня 2014 року встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство Першотравенський Шахтобудівельне управління №4 Державної холдінгової компанії Дніпрошахтобуд визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 28 серпня 2015 року.

Згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області в справі №904/3367/14 від 23 травня 2017 року встановлено, що термін ліквідаційної процедури продовжено до 23 листопада 2017 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №77914904 від 10 січня 2017 року та договору купівлі продажу нерухомого майна від 20.03.2013р. № 1264/а.с.№ 37-39,61/, вбачається, що ТОВ Пріват-Істейт ЛТД до ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 31 травня 2010 року про визнання недійсними прилюдних (біржових) торгів з реалізації майна ДВАТ ПершотравенськеШБУ 4 , 22 грудня 2009 року здійснило відчуження вищевказаного приміщення (реєстраційній номер 29099383) фізичній особі ОСОБА_7 шляхом укладання договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (договір ВММ № 452775 рн 11358 від 22 грудня 2009 року). На момент відчуження площа приміщення складала 1078,9 кв.м.

У подальшому ОСОБА_7 26 липня 2010 року здійснив відчуження вищевказаного об'єкту фізичній особі ОСОБА_4 шляхом укладання договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (договір р.№ 1514 від 26 липня 2010 року).

Після чого, ОСОБА_4 20 березня 2013 року здійснив відчуження фізичній особі ОСОБА_3 частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз. 1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 93,7 кв.м., шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р.№ 1263 від 20 березня 2013 року).

05 червня 2015 року ОСОБА_4 здійснив відчуження частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.29-36 загальною площею 146,6 кв.м., фізичній особі ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р№ 2230 від 05 червня 2015 року).

Цього ж дня, 05 червня 2015 року ОСОБА_4 здійснив відчуження частки вказаного приміщення, яка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.6-28 загальною площею 838,6 кв.м., фізичній особі ОСОБА_2 також шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (договір р.№ 2239 від 05 червня 2015 року).

На даний час згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля загальною площею 1078,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24536712126), розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 35, перебуває у спільній сумісній власності фізичних осіб ОСОБА_3 (частка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.29-36 площею 146,6 та вбудованих нежитлових приміщень поз. 1, 2, 3, 4, 5 площею 93,7 кв.м.) та ОСОБА_2 (частка складається з вбудованих нежитлових приміщень поз.6-28 площею 838,6 кв.м.).

Однак, у зв'язку з визнанням судовими інстанціями недійсними прилюдних (біржових) торгів з реалізації майна ДВАТ ПершотравенськеШБУ 4 , що відбулися 25 червня 2009 року на Промисловій товарній біржі, та відмовою товариству з обмеженою відповідальністю Пріват-Істейт ЛТД у визнанні права власності на спірне приміщення, прокурор 18 травня 2017 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України /далі ЦК України/ якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Оскільки судом встановлено, що, судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09 про визнання за ТОВ Приват-Істейл ЛТД права власності на спірне нерухоме майно в подальшому скасоване й за результатами нового розгляду згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року в справі №38/23-09, заяву прокурора м.Павлограда в інтересах держави про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09 за нововиявленими обставинами задоволено в повному обсязі, ТОВ Пріват - Істейт ЛТД відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1076,3 кв.м., то слід вважати, що земельні ділянки вибули з володіння власника - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не з його волі і останнє має право витребувати їх від добросовісних набувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за правилами статті 388 ЦК України.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3заявили про застосування позовної давності.

За положенням частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Проте з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, у разі скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на майно, перебіг позовної давності починається з моменту скасування такого судового рішення.

Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-866цс16 Постанова ВСУ від 29.03.2017 року.

Судом встановлено, що судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2009 року у справі №38/23-09 про визнання за ТОВ Приват-Істейл ЛТД права власності на спірне нерухоме майно в скасоване рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року в справі №38/23-09. Зазначене рішення набрало законної сили 15 серпня 2011 року згідно Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2011 року.

Отже перебіг позовної давності слід обчислювати з 15 серпня 2011 року.

Прокурор звернувся до суду з позовом 18 травня 2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності. Клопотання про поновлення строку позовної давності ані позивач ані прокурор не заявляв.

У випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності відповідного клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 07 червня 2017 року у справі №

910/27025/14 , від 27 травня 2014 року у справі № 3-23гс14, від 25 березня 2015 року у справі № 3-21гс15, від 22 березня 2017 року у справі № 3-1486гс16.

Посилання прокурора на непоширення на ці правовідносини строків позовної давності суд вважає безпідставними, оскільки Верховний Суд України у справі № 6-3089цс15 висловив правову позицію згідно якої, відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача

За змістом цієї статті випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Норми статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Отже, норми статей 1212 та 388 ЦК України можуть застосуватись у випадках, коли певна вимога власника майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання або збереження майна без достатньої правової підстави. При цьому підстави застосування положень статті 1212 ЦК України є більш широкими, ніж статті 388 цього Кодексу. Наявність підстав для витребування майна за статтею 388 ЦК України не виключає застосування положень статті 1212 цього Кодексу в частині, що не суперечать положенням статті 388 ЦК України.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак зазначена за своєю суттю направлена на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Враховуючи вище викладене в задоволені позову слід відмовити застосувавши наслідки пропуску строку позовної давності.

Питання про судові витрати у справі суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11,60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи - ліквідатор державного відкритого акціонерного товариства Першотравенське шахтобудівельне управління №4 - дочірнього підприємства державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: /ОСОБА_12/