Ухвала

від 01.11.2017 по справі 610/2705/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2705/17 № 1-кс/610/495/2017

м. Балаклія 01.11.2017 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

слідчий суддя: ОСОБА_1 ,

за участі

слідчого: ОСОБА_2 ,

секретаря: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за кримінальним провадженням № 42017221380000116 про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

30.10.2017р. до суду подано клопотання про арешт майна, а саме: додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2016р. між ОСОБА_4 та ПП «Міловське», яку було вилучено 27.10.2017р. в ПП «Міловське» за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.10.2017р. про тимчасовий доступ до речей та документів.

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано тим, що за заявою ОСОБА_5 про те, що невстановлені особи підробили підписи в додаткових договорах оренди земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з ПП «Міловське», якими продовжено строк їх дії на 25 років, в результаті чого в Державному реєстрі речових прав зроблені відповідні записи про реєстрацію додаткових договорів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221380000116 було внесено відомості за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Як встановлено досудовим розслідуванням, із показань потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які є власниками земельних ділянок, вбачається, що вони укладали із ПП «Міловське» договори оренди земельних ділянок, строки яких закінчилися. Не маючи наміру продовжувати строк зазначених договорів, вони звернулися до ТОВ «Успіх Слобожанщини» з метою укладення з останнім договорів оренди земельних ділянок. Однак з`ясувалося, що існують додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, якими продовжено строк дії договорів з ПП «Міловське» на 25 років, але зазначених додаткових угод вони з даним підприємством не укладали та не підписували.

Необхідність арешту вилученого 27.10.2017р. в ПП «Міловське» документу зумовлюється тим, що він є речовим доказом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, по ньому буде проведено судову почеркознавчу та судову економічну експертизи.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучений документ може бути відчужений, спотворений чи взагалі знищений (а.с. 1, 2).

В суді слідчий клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.

ПП «Міловське» про час та місце судового розгляду повідомлено, але в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, поважності причин неявки не убачається, неприбуття яких відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017221380000116. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 08.08.2017р.

На підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.10.2017 року про тимчасовий доступ до речей та документів, 27.10.2017 року в ПП «Міловське» було вилучено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зазначену у клопотанні.

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається зокрема з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначеного документу, як речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,

у х в а л и в:

1.Клопотання задовольнити.

2.Накласти арешт на документ, який 27.10.2017 року вилучено в ПП «Міловське», а саме: додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2016р. між ОСОБА_4 та ПП «Міловське»,

позбавивши права на його відчуження, користування та розпорядження цим майном.

Ухвала виконується негайно, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами які не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1