Ухвала

від 04.01.2018 по справі 610/2705/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2705/17 № 1-кс/610/3/2018

м. Балаклія 04.01.2018 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

слідчий суддя: ОСОБА_1

за участі

слідчого: ОСОБА_2 ,

секретаря: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за кримінальним провадженням № 42017221380000116 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

03.01.2018р. до суду поштою надійшло клопотання про арешт майна від 29.12.2017 року.

Предметом клопотання є майно: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2016р. між ОСОБА_4 та ПП «Міловське».

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України 28.12.2017р. відповідно до ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.12.2017р. про тимчасовий доступ до речей та документів в відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської областібуло вилучено зазначену у клопотанні додаткову угоду. Вилучений документ є речовим доказом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Необхідність арешту вказаного документу зумовлюється тим, що він буде відігравати доказову роль у даному кримінальному провадженні, буде забезпечено подальше успішне проведення по ньому судової почеркознавчої, судової економічної та інших експертиз.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучений документ може бути відчужений, спотворений чи взагалі знищений (а.с. 1).

В суді слідчий клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.

Володілець майна про час та місце судового розгляду повідомлений, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття його представника не перешкоджає розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017221380000116. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 08.08.2017р.

Частиною 1 ст. 358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою.

З витягу з ЄРДР про внесення 08.08.2017р. відомостей про вчинений злочин за ч. 1 ст. 358 КК України вбачається, що до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа підробила підписи в договорах оренди земельної ділянки та додаткових угодах до договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з ПП «Міловське», якими продовжено строк, в результаті чого в Державному реєстрі речових прав зроблені відповідні записи про реєстрацію договорів (додаткових угод), які на думку ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не відповідають дійсності (а.с. 2).

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушеннявід 21.08.2017р., ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_4 підписав договір оренди на належну йому земельну ділянку, але зареєструвати договір оренди з ТОВ «Успіх Слобожанщини» не може у зв'язку з незаконною реєстрацією додаткового договору з ПП «Міловське», який ОСОБА_4 не укладав (а.с. 3, 4).

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що він володіє земельною ділянкою площею 4,2665 га, яку передав в оренду ПП «Міловське» строком на десять років 18.05.2007 року, строк якого закінчився. Не маючи намірів в подальшому продовжувати строк дії договору з ПП «Міловське», він звернувся до ТОВ «Успіх Слобожанщини» з метою укладання договору оренди, але дізнався про реєстрацію у відділі реєстрації прав про існування додаткової угоди до договору оренди строком на 25 років, яку він не підписував (а.с. 9, 10).

Із актуальної інформації про державну реєстрацію речового права вбачається, що між ОСОБА_4 та ПП «Міловське» було укладено 18.05.2007 року договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, також було укладено 30.08.2016 року додаткову угоду оренди вказаної земельної ділянки строком на 25 років від 30.08.2016 року по 30.08.2041 року (а.с. 5, 6).

На підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.12.2017 року про тимчасовий доступ до речей та документів (а.с. 11), 28.12.2017 року в відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської областібуло вилучено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зазначену у клопотанні (а.с. 12, 13).

За постановою слідчого від 28.12.2017р. вказаний документ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 14).

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається зокрема з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначеного документу, як речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,

у х в а л и в:

1.Клопотання задовольнити.

2.Накласти арешт на майно, а саме: додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2016р. між ОСОБА_4 та ПП «Міловське»,

позбавивши права на його відчуження, користування та розпорядження цим майном.

3.Місцем зберігання арештованого майна визначити Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала виконується негайно, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1