Ухвала

від 27.10.2017 по справі 541/2359/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2359/17

Провадження № 2/541/1176/2017

У х в а л а

27 жовтня 2017 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 доЧеревківської сільської ради Миргородського району про визнання відмови від спадщини недійсною та визнання права власності на майно в порядку спадкування, треті особи - Перша миргородська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2-

у с т а н о в и в:

26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.

Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Якщо статус ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, то чому у вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено Черевківську сільську раду Миргородського району залишається незрозумілим, тобто, які саме права свободи чи інтереси позивача не визнаються, оспорюються чи порушуються вказаним суб'єктом.

Дослідивши зміст позовної заяви, встановлено, що спір за своєю природою випливає із правовідносин, суб'єктами яких виступають спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до змісту документів, доданих до позовної заяви, спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця являється ОСОБА_2, яка в позовній заяві наділена статусом третьої особи, що при вирішенні справи по суті може призвести до неправильних процесуальних наслідків.

Доказів того, що ОСОБА_2 В протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, заявляла про відмову від спадщини в матеріалах позовної заяви немає.

Окрім того, зі змісту п. 8 Постанови Пленуму ВСУ Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вбачається, що суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тому, з метою подальшого вирішення питання про відкриття провадження та вирішення справи по суті, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви в частині визначення належного відповідача.

Крім того, в порушення п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України, у позовній заяві, яка містить вимоги майнового характеру не вказана ціна позову.

Позивачем заявлено

в—Џвимогу немайнового характеру - про визнання заяви про відмову від належної частки спадкового майна недійсною;

в—Џта сім вимог майнового характеру, а саме:

-про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,46 га;

-про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,46га;

-про визнання права власності на ? частину земельної ділянки площею 2,46 га;

-про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться в с. Черевки Миргородського району по вул. Шевченка, 21;

-про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,42 га;

-про визнання права власності на майновий пай колишнього КСП Україна у розмірі 2 935,00 грн;

-про визнання права власності на майновий пай колишнього КСП Україна у розмірі 3 3340,00 грн;

Не роз'яснено чому позивач вважає цей спір немайновим, при тому, що цей спір виник з приводу нерухомого майна і впливає на виникнення чи припинення права власності у набувача майна, яке є похідним від вимог про визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

Тому позивачу необхідно визначити ціну позову та доплатити судовий збір у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з квитанціями, які долучені до матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 280 грн. 00 коп., що є недостатньою сумою для відкриття провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п. 13 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Вивчивши матеріали заяви та враховуючи те, що за правилами ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, вважаю, що дана заява оформлена з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України, або не оплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи те, що дана заява оформлена з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, а заявникові надати строк, що не перевищує 5 днів з дня отримання ним ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 доЧеревківської сільської ради Миргородського району про визнання відмови від спадщини недійсною та визнання права власності на майно в порядку спадкування, треті особи - Перша миргородська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 - залишити без руху .

Надати позивачу строк, що не перевищує 5 днів з дня отримання нею ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Копію ухвали направити позивачу для відому та роз'яснити, що у разі не усунення виявлених недоліків у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню .

Ухвала оскарженню не підлягає.

ССуддяОСОБА_3