Ухвала

від 01.11.2017 по справі 910/14947/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.11.2017Справа № 910/14947/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ нерухомість"

до Національного банку України

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання поруки припиненою та визнання припиненим правовідношення за договором

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Бережной Д.С. - представник за довіреністю № б/н від 18.09.17

від відповідача Колосюк С.Л. - представник за довіреність № 18-0009/46940 від 02.06.16

від третьої особи Кондратьєва Д.О. - представник за довіреністю № 20.1.0.0.0/7-113121

від 21.09.17

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділ нерухомість" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про визнання поруки припиненою та визнання припиненим правовідношення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.05.2014р. між Національним банком України (надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділ нерухомість" (надалі - позивач) був укладений Іпотечний договір б/н (надалі - Договір), відповідно до умов якого вказаний договір забезпечує вимоги відповідача, що випливають з кредитного договору № 19 від 03.03.2009р., укладеним між відповідачем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - третя особа). За доводами позивача, відповідач звернувся до позивача з вимогою про усунення порушень 19.08.17р., тобто з порушенням строку визначеного законодавством, а тому порука за Договором від 28.05.2014р. є такою, що припинилась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 порушено провадження у справі № 910/14947/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.09.2017.

19.09.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позицію позивача не правомірною щодо застосування до Іпотечного договору положень ст. 559 ЦК України. Крім того, відповідач зазначає, що зобов'язання за Кредитним договором № 19 не припинені, а тому відсутні підстави для визнання припиненим Іпотечний договір.

20.09.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про фіксацію судового процесу з допомогою технічних засобів.

Суд дослідивши подане клопотання відповідача, вирішив задовольнити його та здійснювати фіксування судового процесу з допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні, яке призначене 20.09.2017р., суд оголосив перерву у зв'язку з наданням додаткових доказів по справі до 04.10.2017р.

02.10.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи засвідчену копію Кредитного договору № 19 від 03.03.2009р. з додатковими угодами до нього.

У судовому засіданні, 04.10.2017 оголошувалась перерва до 01.11.2017.

05.10.2017р. через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання поруки, яка викладена у формі Іпотечного договору від 28.05.2014р. припиненою, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки така вимоги є встановлення факту, що має юридичне значення, а отже не належить до справ, підвідомчих господарському суду.

У судовому засіданні, яке призначене на 01.11.17, представник відповідача підтримав клопотання про припинення провадження у справі та надав усні пояснення.

Представник позивача надав письмові заперечення на клопотання про припинення провадження та просив суд відмовити у його задоволені.

Представник третьої особи надав усні пояснення та підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання відповідач про припинення провадження у справі, враховуючи наступне.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено перелік способу захисту прав та інтересів, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, п. 4.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів № 1 від 24.11.204р. передбачено, що у разі невизнання кредитором припинення поруки згідно із статтею 559 ЦК України поручитель має право звернутися до господарського суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання поруки припиненою розглядається господарським судом та направлена на захист охоронюваних законом інтересів позивача.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення та надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник третьої особи заперечив щодо задоволення позовних вимог та надав суду письмові пояснення, відповідно до яких заперечує щодо позовних вимог, оскільки позивач не вказав за захистом яких саме його прав як іпотекодавця, позивач звернувся до суду. Крім того, тертя особа вважає не правомірними доводами позивача, що Іпотечний договір за правовою природою є договором іпотеки.

Представник третьої особи заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням додаткових доказів по справі.

Представник позивача не заперечив щодо відкладення розгляду справи та надав суду клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача не заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору.

Враховуючи вказані обставини, суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та продовжити процесуальний строк розгляду спору у справі №910/14947/17.

Керуючись ст.ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду спору у справі № 910/14947/17 на 15 днів.

2. Оголосити перерву у судовому засіданні до 15.11.2017 о 14 год. 45 хв.

Суддя Л.Г. Пукшин