Постанова

від 31.10.2017 по справі 922/2093/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Справа № 922/2093/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 20 березня 2017 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2665 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16 серпня 2017 року у справі №922/2093/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків", м. Харків

про стягнення 39347,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 39347,60 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного проведення розрахунків за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 серпня 2017 року у справі №922/2093/17 (суддя Ольшанченко В.І.) відмовлено у задоволені позову.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16 серпня 2017 року у справі №922/2093/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару не встановлений та неправомірно застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, визначений спеціальною нормою права, а саме статтею 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Вказує на те, що позивач об'єктивно позбавлений можливості надати до суду договір поставки № 151/01 від 03.01.2014р. у зв'язку із втратою оригіналу цього договору, а отже, на думку апелянта, товар був поставлений на підставі видаткових накладних та обов'язок ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" щодо оплати поставленого товару виник після його прийняття відповідачем або прийняття товаророзпорядчих документів на нього у відповідності до положень статті 692 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2017 року прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження, розгляд справи призначено на 10 жовтня 2017 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2017 року відкладено розгляд справи на 31 жовтня 2017 року. Запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2017 року, а саме надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з документальним та нормативним обґрунтуванням викладених доводів.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2017 року та 10 жовтня 2017 року не виконав.

Конверт з судовою кореспонденцією, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків", направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб, проте повернувся до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи приписи пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також зважаючи на невідкладне розміщення ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. та 10.10.2017р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів зазначає, що всіх учасників процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3.9.2 вказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16 серпня 2017 року у справі №922/2093/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, керуючись приписами ст.ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного проведення розрахунків за поставлений товар, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" заборгованість у розмірі 39347,60 грн.

Як стверджує позивач, 03.01.2014р. між ТОВ "Ольга" (позивач) та ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (відповідач) укладено договір поставки №151/01.

Позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- згідно видаткової накладної №3939 від 06.05.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (проф. алюмінієвий АД-31 ОН-45/3000 (10*100*3000) у кількості 95 кг на суму 3 008,65 грн., проф. алюмінієвий АД-31 ОН-106/3000 (10*60*3000) у кількості 38,5 кг на суму 1 219,30 грн., проф. алюмінієвий АД-31 ОН-70/3000 (5*50*3000) у кількості 16,5 кг на суму 522,56 грн.) на загальну суму 5 700,61 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 18).

Відповідач здійснив попередню оплату товару у розмірі 5852,62 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню № 3051 від 05.05.2014р. (а.с.12), що підтверджується платіжним дорученням № 121 від 06.05.2014р. (а.с. 20)

Перепала відповідача за зазначеною видатковою накладною складає 152,01 грн.

- згідно видаткової накладної №9026 від 22.09.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар на загальну суму 99 962,87 грн. , а саме: шина мідна ЕТР-Сu 5*30*3000 тв., у кількості 12,0 кг на суму 1400,04 грн., шина мідна ЕТР-Сu 10*30*3000 тв., у кількості 33,0 кг на суму 3850,11 грн., шина мідна ЕТР-Сu 5*20*3000 тв., у кількості 29,0 кг на суму 3383,43 грн., шина мідна М1 10*50*3000 тв., у кількості 214,50 кг на суму 25 025,72 грн., шина мідна М1 10*120*3000 тв., у кількості 116,67 кг на суму 49 643,09 грн. (а.с.59).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 99 962,86 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню № 7597 від 29.08.2014р. (а.с.58), що підтверджується платіжним дорученням №297 від 29.08.2014р. (а.с. 61).

Заборгованість відповідача за цією видатковою накладною складає 0,01 грн.

- згідно видаткової накладної №9029 від 22.09.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна М1 10*120*3000 тв., у кількості 1 442,00 кг) на загальну суму 216 300,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 21).

Матеріали справи містять рахунок на оплату по замовленню № 8301 від 22.09.2014р., відповідно до якого товар (шина мідна М1 10*120*3000 тв., у кількості 1 442,00 кг) на загальну суму 216 300,00 грн. (а.с. 22).

Натомість, ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило часткову оплату товару згідно рахунку на оплату по замовленню №8301 від 22.09.2014р. на загальну суму 161 000,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями № 18 від 09.04.2015р. на суму 50 000,00 грн., № 19 від 09.04.2015р. на суму 50 000,00 грн., № 21 від 15.06.2015р. на суму 25 000,00 грн., № 188 від 09.09.2015р. на суму 15 000,00 грн., № 21 від 28.10.2015р. на суму 5 000,00 грн., № 4 від 12.01.2016р. на суму 5 000,00 грн., № 69 від 23.03.2016р. на суму 1 000,00 грн., № 106 від 11.04.2016р. на суму 5 000,00 грн., № 132 від 26.04.2016р. на суму 5 000,00 грн. (а.с. 25-33).

Отже, заборгованість відповідача за видатковою накладною №9029 від 22.09.2014р. складає 55 300,00 грн.

- згідно видаткової накладної №11278 від 21.11.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна 5*30*3000 тв., у кількості 8,0 кг) на суму 1240,03 грн. (а.с. 63).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 1240,03 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №10009 від 19.11.2014р. (а.с.62), що підтверджується платіжним дорученням №440 від 19.11.2014р. (а.с. 65).

- згідно видаткової накладної №11833 від 08.12.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна М2 5*20*3000 тв., у кількості 5,5 кг на суму 715,00 грн. (без ПДВ), шина мідна 5*30*3000 тв., у кількості 8,0 кг на суму 1040,00 грн. (без ПДВ)) на загальну суму 2 106,00 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 63).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 2 106,00 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №10463 від 08.12.2014р. (а.с.66), що підтверджується платіжним дорученням №463 від 08.12.2014р. (а.с. 69).

- згідно видаткової накладної №12108 від 15.12.2014р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна Cu-FRTP 10*120*3000 тв., у кількості 22,0 кг) на суму 3432,00 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 71).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 3432,00 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №13549 від 15.12.2014р. (а.с.70), що підтверджується платіжним дорученням №475 від 15.12.2014р. (а.с. 73).

- згідно видаткової накладної №10535 від 28.10.2015р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (проф. алюмінієвий ОН-30/3000 (6*60*3000) у кількості 11 кг) на суму 884,40 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 75).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 884,40 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №22235 від 27.10.2015р. (а.с.74), що підтверджується платіжним дорученням №229 від 27.10.2015р. (а.с. 77).

- згідно видаткової накладної №13541 від 28.12.2015р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна ЕТР-Сu 10*80*3000 тв., у кількості 436 кг) на загальну суму 88 944,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 11).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 88 944,00 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №23997 від 24.12.2015р. (а.с.12), що підтверджується платіжним дорученням №288 від 24.12.2015р.

20.01.2016р. відповідно до видаткової накладної № 1/20 від 20.01.2016р. ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" повернуло ТОВ "Ольга" товар (шину мідну ЕТР-Сu 100*80*3000 тв., у кількості 130,5 кг) на загальну суму 26622,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 16).

Враховуючи часткове повернення поставленого товару переплата відповідача за видатковою накладною №13541 від 28.12.2015р. складає 26 622,00 грн.

- згідно видаткової накладної №468 від 20.01.2016р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору № 151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна ЕТР-Сu М1 8*30*3000 тв., у кількості 26 кг на суму 4342,00 грн., шина мідна ЕТР-Сu 5*20*3000 тв., у кількості 13,5 кг на суму 2254,50 грн., шина мідна 5*30*3000 тв., у кількості 4 кг на суму 668,00 грн., шина мідна Е-Сu57 5*40*3000 тв., у кількості 10,5 кг на суму 1753,50 грн.) на загальну суму 10 821,60 грн. (а.с. 34).

Матеріали справи містять рахунок на оплату по замовленню №395 від 20.01.2016р. на загальну суму 10 821,60 грн., відповідно до якого товар - шина мідна ЕТР-Сu М1 8*30*3000 тв., у кількості 26 кг на суму 4342,00 грн., шина мідна ЕТР-Сu 5*20*3000 тв., у кількості 13,5 кг на суму 2254,50 грн., шина мідна 5*30*3000 тв., у кількості 4 кг на суму 668,00 грн., шина мідна Е-Сu57 5*40*3000 тв., у кількості 10,5 кг на суму 1753,50 грн. (а.с. 35).

Докази здійснення відповідачем оплати товару згідно рахунку на оплату по замовленню №395 від 20.01.2016р. у матеріалах справи відсутні.

Отже, заборгованість відповідача за видатковою накладною №468 від 20.01.2016р. складає 10821,60 грн.

- згідно видаткової накладної №3455 від 13.04.2016р. ТОВ "Ольга" (постачальник) передало ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) на підставі договору №151/01 від 03.01.2014р. товар (шина мідна Cu-FRTP 10*60*3000 тв., у кількості 32,5 кг на суму 5525,00 грн. (без ПДВ), шина мідна 5*30*3000 тв., у кількості 4,0 кг на суму 680,00 грн. (без ПДВ), шина мідна Е-Cu57 5*20*3000 тв., у кількості 2,5 кг на суму 425,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 7956,00 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 79).

ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" здійснило попередню оплату товару у розмірі 7956,00 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №Р-0002710 від 12.04.2016р. (а.с.78), що підтверджується платіжним дорученням №112 від 12.04.2016р. (а.с. 124).

У письмових поясненнях, наданих на виконання вимог ухвали суду першої інстанції щодо надання до суду копії договору поставки № 151/01 від 03.01.2014р., позивачем зазначено, що договір було втрачено та надати його суду не вбачається можливим (а.с.50-52).

Позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - травень 2017 року між ТОВ "Ольга" та ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" за договором №151/01 від 03.01.2014р. , відповідно до якого заборгованість ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" складає 39347,60 грн. Вказаний акт підписаний директором ТОВ "Ольга" ОСОБА_2 (а.с. 53).

Зазначене стало підставою для звернення ТОВ "Ольга" до господарського суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позову, керуючись приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, посилаючись на неможливість встановлення строку виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару у відповідності до умов договору поставки №151/01 від 03.01.2014р., виходив з того, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, та з огляду на відсутність доказів направлення відповідачу вимоги про оплату товару отриманого на підставі видаткових накладних, дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару не настав.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 39347,60 грн.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обставини, які пов'язані з поставкою позивачем та отриманням відповідачем товару, свідчать про виникнення між сторонами правовідносин з поставки товару, а отже, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованим цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як свідчать матеріали справи, з січня 2014 року по квітень 2016 року ТОВ "Ольга" (постачальник) передало, а ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (покупець) прийняло товар на загальну суму 437 347,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 3939 від 06.05.2014р. на суму 5 700,61 грн., № 9026 від 22.09.2014р. на суму 99 962,87 грн., № 9029 від 22.09.2014р. на суму 216 300,00 грн., № 11278 від 21.11.2014р. на суму 1240,03 грн., 11833 від 08.12.2014р. на суму 2 106,00 грн., № 12108 від 15.12.2014р. на суму 3432,00 грн., № 10535 від 25.10.2015р. на суму 884,40 грн., №13541 від 28.12.2015р. на суму 88944,00 грн., № 468 від 20.01.2016р. на суму 10 821,60 грн. та № 3455 від 13.04.2016р. на суму 7956,00 грн.

Зазначені накладні підписані зі сторони постачальника особою відповідальною за здійснення господарської операції зав. складом ОСОБА_3 та скріплені печаткою товариства, а зі сторони покупця підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що діяли на підставі довіреностей, виданих ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" на отримання від ТОВ Ольга відповідного товару.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за N 168/704 (надалі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вимоги якої кореспондуються з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на зазначене, підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок з його оплати.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, оплативши вказаний товар лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 39 347,60 грн., що також було встановлено судом першої інстанції.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем строку виконання зобов'язання з оплати товару, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, згідно пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Положення частини 2 статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений спеціальною нормою права, а саме статтею 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Вказана правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі № 925/1332/13 (№ 3-78гс14) та від 30.09.2014 р. у справі № 927/1232/13 ( № 3- 121гс14).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами протягом періоду з січня 2014 року по квітень 2016 року виникали господарські зобов'язання, відповідно до яких ТОВ "Ольга" поставляло ТОВ "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" товар. У відповідача виник обов'язок оплатити поставлену продукцію за нормами статті 692 Цивільного кодексу України після отримання товару без заперечень та зауважень.

Будь-яке господарське зобов'язання спрямоване на досягнення його сторонами певного результату шляхом реалізації суб'єктами зобов'язань своїх прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Як вже було зазначено, на підтвердження існування господарських зобов'язань між сторонами, позивачем надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних на поставлений товар.

Також, відповідач підтвердив існування господарського зобов'язання своїми конклюдентними діями, шляхом здійснення оплат за поставлену продукцію за більшістю видаткових накладних у відповідності до положень статей 638, 642 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Разом з тим, в порушення вказаних положень чинного законодавства відповідач свій обов'язок щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, оплативши вказаний товар лише частково на загальну суму 397999,91 грн. (з урахуванням повернення частини товару згідно видаткової накладної №20/1 від 20.01.2016р.), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 39 347,60 грн.

Враховуючи визначений законодавством порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за видатковими накладними, колегія суддів дійшла висновку, що строк оплати товару за зазначеними видатковими накладними настав, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної суду не надав; доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог, то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 3 360,00 грн. (1600,00 грн. + 1760,00 грн.).

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 серпня 2017 року у справі №922/2093/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Конєва, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 31942513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (61030, Харківська область, місто Харків, вулиця Біологічна, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 23462996) заборгованість за поставлений товар у розмірі 39347,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Ампер-Харків" (61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Конєва, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 31942513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (61030, Харківська область, місто Харків, вулиця Біологічна, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 23462996) витрати по сплаті судового збору судовий збір за подання позову у сумі 1600,00 грн. та апеляційної скарги у розмірі 1760,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 02 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.