Рішення

від 15.02.2010 по справі 2-62/10

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-62/10

РІШЕННЯ

іменем України

"15" лютого 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарях Козачук О.С., Огренда І.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Олександрівський гранітний кар'єр (далі - ВАТ Олександрівський гранкар'єр ) про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ Олександрівський гранкар'єр про скасування наказу про відсторонення його від роботи, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в якій вказував, що з 01 березня 2008 року він працює у відповідача сторожем. За час роботи позивачу не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, внаслідок чого виникла заборгованість, що станом на 01 липня 2009 року складає 8 799,07 грн.

Крім цього, наказом №73 від 16 липня 2009 року ОСОБА_1 був відсторонений від роботи, що призвело до його вимушеного прогулу. Підставою такого наказу стало проведення керівником ВАТ Олександрівський гранітний кар'єр службової перевірки з приводу нестачі матеріальних цінностей на підприємстві. Однак не вважає таку перевірку законною підставою для відсторонення працівника від виконання роботи, передбаченої трудовим договором.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про скасування оспорюваного наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 8 799,07 грн., а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати (за період з січня по липень 2009 року) в сумі 673,12 грн. та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 1 200 грн.

Разом з тим ОСОБА_1, вказуючи на те, що затримка з виплати заробітної плати призвела до погіршення його життєвих зв'язків, стосунків в родині та як наслідок - моральних страждань, просив стягнути грошове відшкодування моральної шкоди - 3000 грн.

В подальшому, після неодноразових уточнень, позивач зменшив розмір вимог в частині розміру заборгованості із заробітної плати, визначивши її в 6 439,86 грн. та просив про стягнення середнього заробітку за час невиплати заробітної плати в сумі 4 062,54 грн., вимоги в частині стягнення моральної шкоди залишив незмінними.

Крім цього, відмовився від позовних вимог щодо скасування наказу про відсторонення його від роботи, а також стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 15 лютого 2010 року провадження по справі щодо скасування наказу про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, а також стягнення на його користь компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати було закрито.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлена, причину неявки суду не повідомила, письмових пояснень з приводу уточненого позову суду не надала.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив, письмових пояснень з приводу уточненого позову суду не надав.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-Н-281/09 за заявою Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ВАТ Олександрівський гранкар'єр про видачу судового наказу, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено те, що з 01 березня 2008 року по 14 грудня 2009 року позивач працював сторожем у ВАТ Олександрівський гранкар'єр (а.с. 26-29, 58-59).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки про заробітну плату (а.с. 55) та матеріалів цивільної справи №2-Н-281/09 за період з березня 2008 року по грудень 2009 року (включно) товариство нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату (за вирахуванням утриманих податків та обов'язкових внесків) - 24 100,94 грн., проте здійснило лише часткову сплату на суму 7 200,94 грн., частина боргу (за період з березня 2008 року по серпень 2009 року включно) в сумі 10 460,15 грн. стягнута наказом Вознесенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року.

Таким чином залишок заборгованості із заробітної плати позивача складає 6 439,86 грн.

А відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Тому вказані вимоги є обгрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці (далі - Постанова Пленуму) середній заробіток стягується за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

З положень Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами) вбачається те, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються основна заробітна плата за відпрацьований час з відповідними доплатами і надбавками, проте за вирахуванням допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

З матеріалів справи вбачається те, що середньоденна заробітна плата позивача за жовтень-листопад 2009 року за вирахуванням податків та обов'язкових внесків складала 94,48 грн., а середньомісячний прибуток за вирахуванням податків та обов'язкових внесків - 2 031,27 грн.

Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за період з 15 грудня 2009 року (наступний після звільнення день) по 15 лютого 2010 року за 42 робочі дні за вирахуванням податків та обов'язкових внесків, що складає 3 968,16 грн.

Водночас положення ст. 237-1 КЗпП України передбачають обов'язок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що порушення права працівника на отримання очікуваної винагороди за виконану роботу, що потребувала від нього витрат особистого часу, фізичних та розумових зусиль, призвело до моральних страждань позивача, оскільки останній, укладаючи трудовий договір, розраховував на добросовісне та належне виконання працедавцем умов трудового договору в частині оплати заробітної плати, необхідної йому для задоволення власних потреб та утримання сім'ї.

Невиконання відповідачем таких зобов'язань протягом тривалого часу мало для працівника негативні майнові наслідки.

Тому суд погоджується з тим, що наслідком цього стали моральні страждання позивача.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховує характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав ОСОБА_1, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

За такого, суд вважає достатнім відшкодування в сумі 250 грн.

Крім цього, суд вважає за необхідне на підставі п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним витрати на правову допомогу в сумі 158 грн.

З ВАТ Олександрівський гранкар'єр на користь бюджету також підлягають стягненню державне мито - 112,58 грн. (104,08 грн. щодо матеріальних вимог + 8,5 грн щодо вимог про стягнення моральної шкоди) та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Олександрівський гранітний кар'єр про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрівський гранітний кар'єр (р/р 26000303151295 у філії Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області , МФО 326289, код ЗКПО 00292346) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року (включно) в сумі 6 439 (шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 86 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3 968 (три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 16 копійок, відшкодування моральної шкоди в сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень, а також 158 (сто п'ятдесят вісім) гривень судових витрат. .

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрівський гранітний кар'єр (р/р 26002301151295 у філії Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області , МФО 326289, код ЄДРПОУ 00292346) 112 (сто дванадцять) гривень 58 копійок державного мита на користь місцевого бюджету Олександрівської селищної ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31416537700114).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрівський гранітний кар'єр (р/р 26002301151295 у філії Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області , МФО 326289, код ЄДРПОУ 00292346) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код платежу 22050000, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: