Постанова

від 10.03.2010 по справі 2а-37/10

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Комсомольський міський суд Полтавської області

м. Комсомольськ, вул. Гірників, 17, 39800, (05348) 2-21-82

Справа № 2а-37/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року Комсомольський міський суд Полтавської області як адміністративний суд ОСОБА_1 ОСОБА_2 в складі: головуючого судді при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області про стягнення державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в:

В березні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську /надалі УПФУ в м. Комсомольську/, в якому зазначаючи про порушення його прав, наданих ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , просить поновити пропущений строк для звернення до суду, за захистом порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2008 рік в сумі 3302 грн. 60 коп. та зобов'язати відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нарахувати йому щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Представник відповідача надіслала до суду письмові заперечення проти позову (а.с.15-17), які ґрунтуються на тому, що фінансування державних соціальних гарантій, які передбачено Законом України Про соціальний захист дітей війни , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на 2007 рік , Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України та постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , в межах отриманих з Державного бюджету асигнувань УПФУ в м. Комсомольську позивачу, який не є інвалідом та має статус дитина війни , було виплачено надбавку до пенсії за 2008 років в сумі 579 грн. 30 коп., в тому числі: в січні-березні 2008 р. - по 47 грн., квітні-червні 2008 р. - по 48,10 грн., липні-вересні 2008 р. - по 48,20 грн., жовтні-грудні 2008 р. - по 49,80 грн. За відсутності законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення пенсії дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , та відповідних асигнувань із Державного бюджету України Пенсійному фонду України, вимогу позивача про стягнення з УПФУ в м. Комсомольську доплати до пенсії як дитині війни в сумі 3302 грн. 60 коп. представник відповідача вважає незаконною та безпідставною.

Сторони в судове засідання не з'явились, направили до суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв'язку з чим суд здійснює судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 17.03.2006 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус Дитина війни , що не заперечується сторонами у справі та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача з відповідною відміткою (а.с.7).

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон), що набрав чинності з 1 січня 2006 року, було встановлено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідний статус позивача надавав йому право на щомісячне підвищення пенсії у зазначеному розмірі, проте всупереч вимог Закону, який у відповідності до статей 1, 3, 21, 22, 46, 48, 64, частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) є чинним та загальнообов'язковим, що його однаковою мірою мають додержуватися органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи, позивачу, як дитині війни, у 2008 році відповідачем було виплачено підвищення до пенсії лише в сумі 579 грн. грн. 30 коп., в тому числі: в січні-березні 2008 р. - по 47 грн., квітні-червні 2008 р. - по 48 грн. 10 коп., ліпні-вересні 2008 р. - по 48 грн. 20 коп., жовтні-грудні 2008 р. - по 49 грн. 80 коп.

Із заперечень представника відповідача вбачається, що УПФУ в м. Комсомольську Полтавської області не здійснює позивачу зазначених виплат у зв'язку із зупиненням дії статті 6 Закону на 2006 та 2007 роки, новою редакцією даної норми Закону з 01 січня 2008 р., що визначає підвищення пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, невизначеністю розрахункової величини - мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення до пенсії даної категорії громадян, які мають статус дітей війни, та відсутністю відповідних коштів.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Суд не находить підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині, що стосується доплати до пенсії позивача за 2006 рік, оскільки до 02.04.2006 р. дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було зупинено на підставі пункту 17 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV Про Державний бюджет України на 2006 рік , а в порядку, визначеному ст. 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік в редакції Закону України від 19.01.2006 р. № 3367-IV, пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону, у 2006 році запроваджені не були. Виходячи з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України і мають однакову юридичну силу, суд надає перевагу останнім у часі актам законодавства - Законам України Про державний бюджет України на 2006 рік від 20.12.2005 р. та Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік від 19.01.2006 р., які є чинними на час виникнення спірних правовідносин, та приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав до нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у 2006 році і дії органу Пенсійного фонду України в цій частині відповідають діючому на той час законодавству.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачеві доплати до пенсії за 2007-2008 роки, суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону від 19 грудня 2006 року № 489-V Про Державний бюджет України на 2007 рік дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено на 2007 рік, а підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI статтю 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладено у новій редакції, згідно якої розмір підвищення пенсії дітям війни визначався надбавкою, встановленою для учасників війни. Проте в зв'язку із визнанням рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) неконституційними положень пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та положень пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", дію статті 6 в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV було відновлено.

Відповідно до Конституції України (стаття 1, частина перша статті 68, стаття 124, частина друга статті 152), Закону України Про Конституційний Суд України (статті 73, 74) рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення.

Отже, виходячи із приписів частини 2 статті 152 Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, та у відповідності до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області повинно було нараховувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, протягом 2007 року - з 09.07.2007 р. та протягом 2008 року - з 22.05.2008 р., що відповідачем здійснено не було. Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною.

Між тим, до часу ухвалення Конституційним Судом України зазначених рішень, відмовляючи позивачу у підвищенні пенсії до 09.07.2007 р. та здійснюючи до 22.05.2008 р. доплату у розмірі, встановленому підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, відповідач діяв на підставі та у відповідності з чинною нормою закону, а тому позовні вимоги про стягнення надбавки до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 КАСУ. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАСУ). Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян). Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати дітям війни 30% доплати до пенсії та поклала виконання даного обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що утворюють систему органів Пенсійного фонду України, доводи представника відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не приймається судом до уваги, оскільки ці обставини не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої статтею 46 Конституції та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначено лише абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до якого мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАСУ.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік мінімальний розмір пенсії за віком на 2007 рік визначено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, збільшеного на 1 відсоток. Згідно ст. 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік мінімальний розмір пенсії за віком у 2008 році становив: з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Таким чином, позивач має право на підвищення пенсії у 2007 році на 742 грн. 65 коп., а саме: у липні, серпні, вересні 2007 року - на 123 грн. 02 коп. ((406 + 4,06) х 30%) щомісяця, жовтні, листопаді, грудні 2007 року - на 124 грн. 53 коп. ((411 + 4,11) х 30%) щомісяця; у 2008 році - на 1170 грн. 60 коп., а саме: у травні, червні 2008 року - на 144 грн. 30 коп. (481 х 30%) щомісяця, липні, серпні, вересні 2008 року - на 144 грн. 60 коп. (482 х 30%) щомісяця, жовтні, листопаді, грудні 2008 року - на 149 грн. 40 коп. (498 х 30%) щомісяця.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, виходячи із змісту позову та з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, на підставі ч. 2 ст. 11 КАСУ суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , ст. 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік , з урахуванням виплаченого йому у 2008 році підвищення до пенсії в сумі 579 грн. 30 коп.

Позовні вимоги про стягнення з УПФУ в м. Комсомольську доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають до задоволення, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надано такі повноваження. Крім того, згідно ст. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому вимога про стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2007-2008 роки підлягає до задоволення лише за наявності відповідних асигнувань із Державного бюджету України органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснювати йому нарахування зазначеної доплати до пенсії на майбутнє - в подальшому є необґрунтованою та безпідставною і задоволенню не підлягає.

Відповідно до положення ч.2 ст.87 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 87 Закону України Про пенсійне забезпечення , ст.ст. 2, 6-14, 17-20, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням виплаченого йому у 2008 році підвищення до пенсії в сумі 579 грн. 30 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції, яким є Харківський апеляційний адміністративний суд через Комсомольський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно:

Суддя В.В. Крикливий